Аукціони мистецтва: економіка, культура та символічна вартість у глобалізованому світі
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338981Ключові слова:
аукціон мистецтва, економіка мистецтва, арт-ринок, глобалізація, символічна вартість, культурний капітал, культурна економікаАнотація
Метою цієї статті є дослідження складної ролі аукціонів мистецтва як платформ, на яких перетинаються економічні та культурні цінності та впливають одна на одну в умовах глобалізованого світу сучасного мистецтва. Дослідження зосереджується на тому, як аукціони сприяють не лише формуванню ринкових цін, але й конструюванню культурного престижу та символічного визнання як для творів мистецтва, так і для художників. Методологія дослідження ґрунтується на низці взаємодоповнюючих методів, кожен з яких дав змогу розкрити окремі аспекти функціонування аукціонів у сучасному арт-ринку. По-перше, використано міждисциплінарний підхід, що поєднує економічний аналіз, соціологічну теорію та культурологічні студії. Це дозволило осмислити аукціон як складне явище, що одночасно функціонує як економічна транзакція і як культурна практика легітимації художньої вартості. По-друге, здійснено огляд сучасної наукової літератури, який охопив праці дослідників з різних дисциплін (О. Ешенфельтер, К. Гредді, П. Бурдьє, О. Велтгейс, К. МакЕндрю, Д. Томпсон та ін.). Завдяки цьому вдалося систематизувати теоретичні підходи до дослідження цінності мистецтва, а також охарактеризувати вплив глобалізації на структуру арт-ринку. По-третє, застосовано кількісний аналіз публічних даних про продажі на провідних міжнародних аукціонах (Christie’s, Sotheby’s, Phillips), що дозволило простежити динаміку цін, географічні зрушення та поведінкові патерни учасників торгів. Особливу увагу приділено таким явищам, як ефект «прокляття переможця» та вплив гарантій продажу на ціноутворення. По-четверте, використано якісні кейс-стаді найрезонансніших аукціонних подій (зокрема продаж Salvator Mundi Леонардо да Вінчі), які проілюстрували зв’язок між рекордними цінами, символічною вагою творів і культурною переоцінкою художників у світовому дискурсі. По-п’яте, застосовано соціологічний аналіз аукціону як соціального ритуалу (з опорою на концепцію Чарльза Сміта), що дозволило розкрити аукціон як подію, в якій публічно конструюється не лише ринкова, а й символічна цінність мистецтва через хореографію торгів, маркетинг і участь авторитетних інституцій. Завдяки комбінації зазначених методів дослідження отримало комплексний характер і дало змогу виявити взаємозв’язок між економічними механізмами та культурними практиками в глобалізованому арт-середовищі. Наукова новизна полягає в тому, що дослідження пропонує нові погляди на те, як глобалізація посилила взаємозв’язок між економічним і символічним капіталом у світі мистецтва. У роботі розкриваються механізми, за допомогою яких аукціони мистецтва одночасно функціонують як економічні ринки та культурні церемонії, що легітимізують художню вартість. Висновки. У статті підсумовується ключова роль, яку відіграють аукціони у сучасному арт-ринку. Аукціони є не лише місцями фінансового обміну творами мистецтва, але й платформами, де економічні та культурні цінності обговорюються, формуються та публічно презентуються. Здійснюючи передачу права власності, аукціони водночас зміцнюють культурні ієрархії та сприяють накопиченню культурного капіталу. Крім того, дослідження показує, що зі зростанням глобалізації значення аукціонів у формуванні як фінансової, так і культурної вартості творів мистецтва залишатиметься центральним. В умовах зростаючого впливу нових ринків та глобальних економічних тенденцій аукціони залишатимуться ключовим механізмом визначення цінності мистецтва, водночас активно впливаючи на динаміку світового арт-ринку та зміцнюючи символічний капітал.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.