Мистецтво режисури: художні прийоми образного рішення сценічного твору

Анотація

Мета роботи. Обґрунтувати та розглянути режисерське мистецтво в контексті професійної діяльності митця, його художніх прийомів образного рішення сценічного твору. Методологія дослідження полягає у застосуванні функціонального методу для визначення пізнавально-смислових складових режисерського мистецтва, його домінуючих принципів ефективності і продуктивності сценічної майстерності, здатності митця професійно використовувати виразні художні прийоми у образному вирішенні вистави; мистецтвознавчого методу для аналізу художньо-естетичної цінності, творчої неповторності та виразності сценічної творчості майстра режисури, її образної динаміки, створеної уявою і фантазією постановника; аксіоматичного методу для визначення феномену мистецтва режисури у створенні оригінальної побудови сценічної форми завдяки образно-стилістичної інтерпретації драматичного твору, своєрідних, ключових природніх процесів у режисерській трактовці дійових образів рольового матеріалу засобами власного авторського задуму театральної вистави; семіотичного методу для визначення метафоричного, унікального неповторного бачення багатозначного, асоціативного образу створеної вистави, її художніх прийомів знакового символізму; аналітичного методу для розгляду атрибутів, що слугують характерним ознакам ігрової ролі персонажа і є знаковою відмінністю художньої природи образу, алегоричної фігури або історичної особи у загальносценічному баченні митцем майбутньої театральної форми; емпіричного методу для цілеспрямованої характеристики засобів виразності сценічного твору до відповідної, обумовленої режисерським баченням ідеї, гіпотези, надзавдання та фіксації творчого рішення вистави, що відбувається за допомогою художнього задуму та майстерних прийомів театральної форми. Новизна дослідження полягає у систематизації використання художніх прийомів як компонентів, атрибутів формотворення вистави майстром мистецтва режисури у його авторській інтерпретації. Висновки. Отже, можна дійти висновку, що художньо-творча діяльність режисера драматичного театру потребує неабиякого таланту, наснаги, кропіткої праці над розвитком уяви, фантазії, емоційної пам’яті для створення неповторного сценічного полотна, яке б можна було назвати повноцінним мистецьким витвором. А також володіти знаннями всіх складових компонентів, атрибутів, художніх прийомів образного рішення театральної форми та досконалим умінням послідовно виконувати всі етапи режисерського задуму у його втіленні.