Трансформація ідентичності національного культурного простору під впливом війни

Анотація

Метою роботи є розкрити процес формування ідентичності як центральної, базової проблеми культурного простору, зумовлений комплексною взаємодією історичних, соціокультурних, мовних, релігійних чинників, а також динамікою громадянської та етнічної самосвідомості й регіональними відмінностями. Велика кількість провідних вчених та прямі згадки про «інтелектуальні дискусії» та їхню мету «створити дискурс інтелектуальних і культурних еліт» та вказують на те, що академічна робота є не лише описовою, а й активною, спрямованою на «конструювання» або «відбудову» української ідентичності. Це впливає на суспільну свідомість і потенційно на державну політику, підкреслюючи перформативний аспект наукових досліджень у процесі націєбудівництва. Методологія роботи. У культурологічному дискурсі виділяються модерний та постмодерний підходи до формування ідентичності. Модерні підходи наголошують на способах конструювання та збереження цілісності і стабільності ідентичності. Постмодерні підходи наголошують на механізмах уникнення фіксації та збереження свободи вибору, розглядають ідентичність як об’єкт постійних перетворень та змін, що формується з різних джерел. Наукова новизна. Повномасштабне вторгнення стало каталізатором для безпрецедентної трансформації української ідентичності. Ця російська агресія прискорила перехід суспільства від етноцентричного до громадянсько-політичного самоусвідомлення. Висновки. Спостерігається значне зміцнення громадянської ідентичності, зростання ролі української мови як маркера опору та єдності, а також формування нової національної пам'яті, що ґрунтується на спільному досвіді боротьби.