Міський простір Києва в образотворчому мистецтві України початку ХХІ століття

Анотація

Мета статті – на основі аналізу художнього образу міського простору Києва в українському образотворчому мистецтві початку XXI століття виявити основні художні тенденції і підходи до його репрезентації та визначити їх зв’язок із соціокультурними процесами сучасності. Методологія дослідження спирається на мистецтвознавчий та історико-культурний підхід, зумовлений багатовимірним характером міського простору як художнього і соціокультурного феномену. У роботі застосовано також метод мистецтвознавчого аналізу для вивчення стилістичних і композиційних особливостей творів, іконографічний та іконологічний методи – для виявлення їхніх смислових і символічних значень. Історико-культурний і аналітичний методи використано з метою розгляду художніх інтерпретацій міського простору Києва крізь призму соціокультурних процесів початку XXI століття. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації та узагальненні основних тенденцій репрезентації міського простору Києва в українському образотворчому мистецтві початку XXI століття на основі аналізу широкого кола сучасних художніх практик. У роботі здійснено спробу розглянути образ столиці як цілісний художній феномен, що формується під впливом історичних, культурних і соціальних чинників. Уточнено та доповнено уявлення про специфіку художніх підходів до зображення київського міського середовища в сучасному українському мистецтві, а також простежено їхній зв’язок із процесами трансформації суспільної свідомості, історичної пам’яті та культурної ідентичності початку XXI століття. Отримані результати розширюють наявні мистецтвознавчі уявлення про роль міського простору як важливого смислового та образного компонента сучасної художньої культури. Висновки. Дослідження дає змогу розглядати міський простір Києва як складний багатовимірний художній феномен, що формується в тісному зв’язку із соціокультурними процесами сучасності. Проаналізовано художні стратегії репрезентації міста в українському образотворчому мистецтві початку XXI століття та вивчено основні тенденції художнього осмислення київського міського середовища, що дозволяє розкрити специфіку сучасних візуальних інтерпретацій столиці у взаємозв’язку з процесами трансформації культурної свідомості та історичної пам’яті.