Бароковий концерт: становлення жанру та сучасні дослідницькі підходи
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2025.352022Ключові слова:
бароковий концерт, еволюція жанру, італійська школа, творчість Антоніо Вівальді, риторика в музиці, тональне мислення, виконавська практика, музична форма, історико-культурний контекст, сучасні дослідницькі підходиАнотація
Метою дослідження є комплексне осмислення барокового концерту як історико-стильового та культурного феномену, виявлення механізмів формування його форми в італійській традиції, оцінка впливу на розвиток європейської класичної та постбарокової музики через призму сучасних дослідницьких підходів. Методологія статті. У дослідженні барокового концерту застосовано комплексний міждисциплінарний підхід та історико-музикознавчий аналіз. Основну увагу приділено вивченню партитур, окремих партій та архівних свідоцтв про склад ансамблів. Такий підхід дозволяє реконструювати особливості фактури, тональної організації та риторичної структури концертів, а також простежити еволюцію жанру на стику різних національних шкіл: італійської, німецької, французької та англійської. Наукова новизна роботи полягає в уточненні поняття концертної форми як результату взаємодії різних локальних шкіл (венеційської, болонської, римської); розкритті транснаціонального характеру італійського концерту, який у першій половині XVIII століття стає жанром європейського музичного мислення; а також у демонстрації історичної наступності барокового концертного мислення від Моцарта та Бетховена до неокласики XX століття. Висновки. Бароковий концерт постає як поліцентричний жанр, що сформувався на перетині італійської, німецької, французької та англійської музичних традицій. Його еволюція відбувалася через взаємодію різних композиторських шкіл, формуючи гнучку та варіативну модель концертного стилю. Уже з кінця XVII століття концерт поєднував сольний початок і колективну гру, риторичну виразність та драматичну логіку. Розвиток жанру включав удосконалення структурної організації та взаємодії між інструментальними групами, створюючи контраст, підкреслюючи солюючий голос і зберігаючи баланс ансамблю. Бароковий концерт слугував «культурним кодом» епохи, відображаючи естетичні вподобання та виконавські традиції. Як модель музичного мислення, він вплинув на подальший розвиток європейської концертної форми, поєднуючи традиції з простором для виконавської свободи.
Посилання
Allsop, P. (1999). Arcangelo Corelli: New Orpheus of Our Times. Oxford University Press [in English].
Brover-Lubovsky, B. (2008). Tonal Space in the Music of Antonio Vivaldi. Indiana University Press [in English].
Dreyfus, L. (2004). Bach and the Patterns of Invention. Harvard University Press [in English].
Gallagher, S., & Kelly, T. F. (Eds.). (2008). The Century of Bach and Mozart: Perspectives on Historiography, Composition, Theory, and Performance. Harvard University Department of Music, 86–87 [in English].
McVeigh, S., & Hirshberg, J. (2004). The Italian Solo Concerto, 1700–1760: Rhetorical Strategies and Style History. The Boydell Press, 372.
Maunder R. The Scoring of Baroque Concertos. Boydell Press [in English].
Rifkin, J. (1991). More (and Less) on Bach’s Orchestra. Performance Practice Review, 4, 5–13 [in English].
Rifkin, J. (1996). The Violins in Bach’s St. John Passion. In Critica Musica: Essays in Honor of Paul Brainard, ed. John Knowles. Gordon and Breach, 307–332 [in English].
Schnoebelen, A. (1969). Performance Practices at San Petronio in the Baroque. Acta Musicologica, 41, 43–44 [in English].
Schulenberg, D. (2006). The Keyboard Music of J.S. Bach. 2nd ed. Routledge, 117–118 [in English].
Schulze, H.-J. (1989). Johann Sebastian Bach’s Orchestra. Some Unanswered Questions. Early Music, 17, 3–15 [in English].
Sisman, E. (2008). Six of One: The Opus Concept in the Eighteenth Century. Harvard University Department of Music, 86–87 [in English].
Williams, P. (2007). J.S. Bach: A Life in Music. Cambridge University Press [in English].
Wilson, D. K. (2001). Georg Muffat on Performance Practice: A New Translation with Commentary. Indiana University Press [in English].
Wolff, C. (1988). Vivaldi’s Compositional Art and the Process of ‘Musical Thinking.’ In Nuovi Studi Vivaldiani, 2 vols., ed. Antonio Fanna and Giovanni Morelli. Olschki. Vol. 1: 1–17 [in English].
Wolff, C. (1991). Essays on His Life and Music. Harvard University Press [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.