Масова культура як інструмент соціальної регуляції

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362199

Ключові слова:

соціальне виключення, мова культура, соціальна регуляція, відхилені, «норма», медіапростір, символічне насильство, «інакшість»

Анотація

Мета дослідження полягає у всебічному осмисленні масової культури як чинника соціальної регуляції та інструменту соціального виключення. Методологія. Дослідження має теоретико-аналітичний характер і ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує соціально-філософський та культурологічний аналіз. У роботі застосовано системно-аналітичний, дискурсивний, герменевтичний та порівняльний методи, що дозволяють розкрити масову культуру як інструмент соціальної регуляції та механізм продукування соціального виключення. Додатково використано принципи критичного аналізу соціокультурних процесів, що дало змогу виявити амбівалентний характер масової культури, в тому числі й в умовах цифровізації. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні амбівалентної природи масової культури як інструменту соціальної регуляції, що, з одного боку, продукує образи та практики інклюзії, розширюючи доступ до соціокультурних ресурсів, а з іншого – відтворює латентні форми соціального виключення. Висновки. Встановлено, що масова культура функціонує як важливий інструмент соціальної регуляції, який не лише формує норми та практики соціальної взаємодії, але й бере участь у відтворенні соціального порядку через механізми символічного виключення та маргіналізації. Показано, що в умовах постмодерної гіперреальності соціальне виключення набуває прихованого вигляду та проявляється у спробі привласнити «інакшість» через процеси естетизації та музеєфікації, тим самим позбавляючи маргіналів можливості на супротив. Підкреслено трансформацію функцій масової культури в процесі цифровізації, яка, розширюючи формальні можливості репрезентації різних форм досвіду, створила передумови для появи нових форм прихованого виключення. Доведено, що цифрове середовище сприяє ускладненню механізмів соціального виключення, які набувають латентних форм і часто маскуються під практики інклюзії та визнання множинності ідентичностей.

Посилання

Bodriiar, Zh. (2004). Simulacra and simulation. (V. Khovkhun, Trans.). Osnovy [in Ukrainian].

Bourdieu, P. (2003). Masculine domination. Osnovy [in Ukrainian].

Hoian, I. M., & Budz, V. (2021). Social inclusion vs. social exclusion. Zbirnyk naukovykh prats ΛΌΓOΣ, 172–173 [in Ukrainian].

Derrida, J. (2008). Given time. Litopys [in Ukrainian].

Nietzsche, F. (2021). Beyond good and evil. Folio [in Ukrainian].

Ortega y Gasset, J. (1965). The revolt of the masses. OOChSU [in Ukrainian].

Otreshko, N. B. (2025). Mass culture in society. Entsyklopediia suchasnoi Ukrainy. https://esu.com.ua/article-64262 [in Ukrainian].

Said, E. W. (2001). Orientalism. Osnovy [in Ukrainian].

Storozhuk, S. V., & Hoian, Y. N. (2016). The impact of virtual reality on self-actualization of teenagers: Anthropological dimension. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 9, 17–28. DOI: https://doi.org/10.15802/ampr2016/7211 [in Ukrainian].

Toffler, A. (2000). The third wave. Vyd. Dim: Vsesvit [in Ukrainian].

Foucault, M. (2003). The archaeology of knowledge. Osnovy [in Ukrainian].

Danylova, T., Kryvda, N., Hoian, I. et al. (2026). Experiencing yourself: Existential well-being as a pathway to inner growth. Mental Health: Global Challenges Journal, 9(1), 13–24. DOI: https://doi.org/10.56508/mhgcj.v9i1.346 [in English].

Fiske, J. (1989). Understanding popular culture. Routledge [in English].

Gillespie, T. (2018). Custodians of the internet: Platforms, content moderation, and the hidden decisions that shape social media. Yale University Press. DOI: https://doi.org/10.12987/9780300235029 [in English].

Hall, S. (1997). Representation: Cultural representations and signifying practices. Sage Publications [in English].

Alkhazaleh, M. S., Kamour, M., Mostafa, A. et al. (2025). Digital identities and social inequality: A sociological analysis of identity formation in the era of algorithmic surveillance. Studies in Media and Communication, 13(4), 282–293. DOI: https://doi.org/10.11114/smc.v13i4.7917 [in English].

Rousseau, A., & Rodgers, R. F. (2025). Social media incidental appearance exposure and young people’s body image: A conceptual review. Body Image, 52, 101838. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2024.101838 [in English].

Schopenhauer, A. (1969). The world as will and representation (Vol. 1). Dover Publications [in English].

Storey, J. (2018). Inventing popular culture: From folklore to globalization. Wiley Blackwell [in English].

Storozhuk, S., Petraniuk, A., Lenov, A. et al. (2023). A healthy society: Social challenges of digitalization and the ways to overcome them (the Ukrainian experience). Wiadomości Lekarskie, 76(9), 2103–2111. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202309129 [in English].

Ungless, E. L., Markl, N., & Ross, B. (2025). Experiences of censorship on TikTok across marginalised identities. In Proceedings of the 19th International AAAI Conference on Web and Social Media (pp. 1952–1965). AAAI Press. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2407.14164 [in English].

Vaget, H. R. (1971). Dilettantismus und Meisterschaft. Zum Problem des Dilettantismus bei Goethe: Praxis, Theorie, Zeitkritik. Winkler-Verlag [in German].

Yixiu, J. (2025). Media representation and social identity: A study of public discourse construction and the empowerment of marginalised groups in the digital age. International Journal of Education and Humanities, 19(2), 134–139. DOI: https://doi.org/10.54097/jq9t4b14 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-26

Номер

Розділ

Культурологія та музеєзнавство