Організація спеціальних сценічних подій: культуротоворчий контекст
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362273Ключові слова:
культуротворчий процес, подієвість, спеціальна сценічна подія, організаційні засади культуротворчого івентуАнотація
Мета роботи – розкриття сутності спеціальних сценічних подій, їх організаційних засад в контексті культуротворчого буття. Методологія роботи полягає в застосуванні культурологічної парадигми для вивчення явища подієвості в культурі; аксіологічного підходу для виявлення ціннісного спрямування культурних практик; феноменологічного – для усвідомлення спеціальної сценічної події в культуротворчому контексті; системного – як базису до розуміння організаційних засад сценічного івенту; принципу подієвості в культурологічному дискурсі. Наукова новизна статті полягає у визначенні аксіологічного, креативного, комунікативного компонентів процесу культуротворчості; обґрунтуванні специфіки спеціальних сценічних подій у єдності їх компонентів: просторовості, перформативності, темпоральності; узагальненні організаційних засад спеціальних сценічних подій, зокрема врахування міжнародної і державної культурної політики, інтеграції різних видів менеджменту під час планування і реалізації івенту, застосуванні проєктної діяльності для підвищення культуротворчої ефективності сценічного заходу. Висновки. У публікації було розглянуто проблему організації сучасних спеціальних сценічних подій у контексті культуротворчості. Відзначено, що цьому явищу притаманне відтворення і розвиток надбіологічної сутності людини, що актуалізує сенси культури, їх трансформацію та усталення на певному етапі розвитку людства. Обгрунтовані аксіологічний, креативний, комунікативний виміри культуротворчості, які характеризують її процесуальність, та втілюються в спеціальних сценічних івентах як сучасних факторах культуротворчого буття. Організаційними характеристиками таких подій є врахування трендів глобального соціокультурного простору; реалізація засобами сценічного мистецтва, сценічного простору, сценарності культурної практики; інтеграція в систему управління подією глобального міжнародного контексту, забезпечення реалізації спеціальної сценічної події засобами івент-проєктування.
Посилання
Blyzniuk, T., Kuz, O., & Kinas, I. (2024). Event-management as a tool for organizing special events. Economy and Society, 64. 172–180. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-64-20 [in English].
Hrechanivska, P. E. (2017). Model of cultural research in the paradigm of systems theory. Ukrainian Cultural Studies. Cultural Studies, 1 (1), 19–22 [in Ukrainian].
Mexico Declaration on Cultural Policy (n.d.). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_730/conv#o9 [in Ukrainian].
Denisiuk, Zh. Z. (2023). Cultural potential and creativity of modern communicative and event practitioners. Library Science. Document Science. Informology, 3, 99–104. DOI: https://doi.org/10.32461/2409-9805.3.2023.290992 [in Ukrainian].
Zasiadvovk, O. A. (2023). Cultural mission of event practitioners in Ukraine. PhD dissertation. Kyiv [in Ukrainian].
Zasiadvovk, O. A. (2023). Valuable properties of modern event practice in scientific and practical discourse. Herald of the National Academy of Culture and Arts Management, 3. 45–49 [in Ukrainian].
Kopiievska, O. R. (2018). Transformational processes in cultural practices of Ukraine: global, glocal context and local features (late 20th–early 21st centuries). Dissertation of the Doctor of Cultural Studies. Kyiv [in Ukrainian].
Leontieva, V. M. (2004). Cultural creativity: nature, systems, processes. Abstract of the dissertation Doctor of Science. Kharkiv [in Ukrainian].
Mysyk, V. M. (2021). Domestic and foreign experience in the formation and development of event management. Management and entrepreneurship in Ukraine: stages of formation and development, 1 (5), 39–50. DOI: https://doi.org/10.23939/smeu2021.01.039 [in Ukrainian].
Nikolenko, K.V. (2017). Creativity as a factor of social change. Author’s abstract. Candidate of Philosophy. Kyiv [in Ukrainian].
Nikoliuk, O.V., Diachenko Y.V., & Savchenko T.V. (2021). Peculiarities of the development of event management in Ukraine. Investments: practice and experience, 6, 98–103. DOI: https://doi.org/10.32702/23066814.2021.6.98 [in Ukrainian].
Parkhomenko, I. I. (2018). British scientific tradition of studying event management: basic concepts. Bulletin of the Kyiv National University of Culture and Arts. Management of socio-cultural activity, 1 (2), 63–76 [in Ukrainian].
Pelekh, O., & Yuskiv, B. (2023). Strategic communications in the sphere of culture. Ukrainian culture: past, present, development paths, 45, 170–178. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi45.656 [in Ukrainian].
Petrova, I.V. (2021). Event as a cultural text: semantics and etymology Philosophy of event culture: history and modernity: materials of the All-Ukrainian scientific-practical conference, Kyiv, March 25–26, 125–128 [in Ukrainian].
On approval of the Strategy for the Development of Culture in Ukraine for the period until 2030: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 28, 2025 No. 293-p. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/293-2025-%D1%80#Text [in Ukrainian].
Remenets, O.V. (2013). Origins of the Values of Ukrainian Culture. Bulletin of the National Aviation University. Philosophy. Culturology, 2, 112–115 [in Ukrainian].
Sudakova, V. (2022). Cultural Practices in Everyday and Public Communications: Trends in Social Reproduction and Modernisation. Institute of Culturology of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Fed, V. (2012). Culturally Creative Being: Functions and General Principles of Development. East, 1(115), 170–173 [in Ukrainian].
Andrushchenko, T. I., Antoniuk, O. V., Bespalyi, V. A., Brovko, M. M., Fedorenko, M. O. et al. (2020). Philosophy of culture: basic concepts, trends, personalities. Publishing house: Bukrek [in Ukrainian].
Sheiko, V. M. (2009). Culture and globalisation: comparative analysis. Culturological thought, 1, 73–79 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
