Постмодерністська трансформація наративних концептів творчості сучасних українських композиторів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362367Ключові слова:
постмодерністська естетика, культурно-історичний контекст, концептуальність творчих наративів, рівні художнього сприйняття, звуковий хаосАнотація
Мета статті - визначити зумовленість переходу в музиці сучасних українських композиторів першої чверті ХХI століття до постмодерністської естетики, коли кардинальні перетворення в соціальному середовищі призвели до сприйняття світу як абсурдного та непередбачуваного, що вплинуло й на принципи побудови художньо-творчого процесу руйнуванням всіх усталених правил і закономірностей, трактування виражальних музичних засобів як комбінацій різних рівнів художнього сприйняття. Методологію дослідження становлять погляди Дільтея (2) на постмодернізм як епоху розвитку соціальної реальності на рівні зміни свідомості й висновок Вельша (1) про перехід наративної спрямованості в соціумі до стану радикальної плюральності. Наукова новизна полягає у розкритті в контексті постмодернізму особливостей концептуальності творчих наративів музики сучасних українських композиторів як висловлення візуальних, сенсорних, мовних, асоціативно-багатозначних, абстрактних і т. ін. відчуттів та переосмислення багатьох класичних понять: духовність, містика, поетика, художній образ, символ тощо. Висновки. Наративна концептуальність композиторської творчості першої чверті ХХI століття висловлюється за допомогою специфічних стилістичних прийомів, використання алюзій до певних епохальних стилів, запозичення інтонацій і звукових форм кінематографу, незвичного використання фольклору або популярної пісенної творчості. Таким чином, штучно організований звуковий хаос руйнує загально-прийняту логіку розвитку музичного матеріалу й утворює нову наративну сутність авторської позиції, пов’язану зі сприйняттям світу в постмодерністській естетиці як абсурдного та непередбачуваного.
Посилання
Vyshynskyi, S. (2012). Visions of postmodernity: postmodernism and integral traditionalism. H. Skovoroda Institute of Philosophy of the National Academy of Sciences of Ukraine. https://politosophia.org/page/vizii-postsu chasnosti.html [in Ukrainian].
Lunina, A. (2015). Composer in the Mirror of Modernity: in 2 volumes. Spirit and Letter, Vol. I, 169–254 [in Ukrainian].
Postmodernism. (n.d.). Encyclopaedia of Modern Ukraine. Retrieved from https://esu.com.ua › article-... [in Ukrainian].
Chernysh, N. (1996). Sociology: A Course of Lectures. Lviv [in Ukrainian].
Articles on Contemporary music. Retrieved from: https://theconversation.com/topics/contemporary-music-12360 [in English].
Lyotard, J.-F. (1984). The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Manchester University Press [in English].
INSAM Journal of Contemporary Music, Art and TechnologyJournal of INSAM Institute for Conteporary Art Music. Retrieved from: https://www.insamjournal.com/index.php /ij/issue/view/15/16 [in English].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
