Сценічна репрезентація української інструментальної традиції: стилістичні та художньо-комунікативні аспекти діяльності народних ансамблів
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2026.362381Ключові слова:
українська інструментальна традиція, народні інструментальні ансамблі, сценічна репрезентація, народно-інструментальне виконавство, стилістика ансамблевого виконання, художньо-комунікативні аспектиАнотація
Мета роботи полягає у дослідженні особливостей сценічної репрезентації української інструментальної традиції та визначенні стилістичних і художньо-комунікативних аспектів діяльності народних інструментальних ансамблів у сучасному культурно-мистецькому просторі. Увагу зосереджено на процесах трансформації традиційного інструментального музикування в умовах концертної практики та на особливостях художньої інтерпретації фольклорного музичного матеріалу. Методологія дослідження ґрунтується на використанні комплексу загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема історико-культурного, який дозволив простежити розвиток українського народно-інструментального музикування; музикознавчого аналізу - для виявлення стилістичних особливостей ансамблевого виконавства; а також системного та культурологічного підходів, що дали змогу розглянути сценічну діяльність народних ансамблів як форму сучасної репрезентації традиційної музичної культури. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному розгляді сценічної діяльності народних інструментальних ансамблів крізь призму поєднання традиційних виконавських принципів із сучасними формами концертного мистецтва. У роботі узагальнено стилістичні особливості ансамблевого виконання, визначено специфіку сценічної адаптації народної музики та окреслено художньо-комунікативні чинники, що впливають на формування цілісного сценічного образу народно-інструментального мистецтва. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що сценічна репрезентація української інструментальної традиції є важливим чинником її збереження та розвитку в сучасному культурному середовищі. Діяльність народних інструментальних ансамблів поєднує елементи традиційного музикування з принципами професійного виконавства, що сприяє формуванню нових художніх форм інтерпретації фольклорного матеріалу. Водночас сценічне виконання виступає ефективним засобом мистецької комунікації, у якому поєднуються звукові, візуальні та емоційно-виразові компоненти. Це забезпечує популяризацію української музичної спадщини та актуалізацію традиційної інструментальної культури у сучасному мистецькому просторі.
Посилання
Hrytsa, S. Y. (2015). Melos of Ukrainian folk epic. Dmytro Buryho Publishing House [in Ukrainian].
Humeniuk, A. (1967). Ukrainian folk musical instruments. Kyiv [in Ukrainian].
Hutsal, V. (1988). Instrumentation for the Ukrainian folk instrument orchestra. Kyiv [in Ukrainian].
Yesypok, V. M. (2018). Musical instruments of wandering singers in Ukraine. Young scientist, 4(56), 253–256 [in Ukrainian].
Lysenko, M. V. (1955). Folk musical instruments in Ukraine. Mystetstvo [in Ukrainian].
Matsievskyi, I. V. (2012). Musical instruments of the Hutsuls. Nova Knyha [in Ukrainian].
Stoian, S. P. (2020). European codes of modern Ukrainian symbolism. Ukrainian Cultural Studies, 1(6), 94–98 [in Ukrainian].
Hai, M. Y. (2018). Musical and instrumental culture of Ukrainians (folklore tradition). Kyiv-Drohobych [in Ukrainian].
Khotkevych, H. (2002). Musical instruments of the Ukrainian people. Hnat Khotkevych National Cultural Initiatives Foundation [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
