Визначення закономірностей зміни концентрацій PM2.5 У Києві в умовах воєнного навантаження на основі сценарного аналізу

Автор(и)

  • В’ячеслав Володимирович Гнатюк Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0009-0000-0709-0246
  • Анастасія Марківна Склярова Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0009-0003-7313-2901
  • Yuliia Kyrylenko Slovak University of Technology, Словаччина https://orcid.org/0009-0001-5164-344X
  • Дмитро Едуардович Сідоров Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0002-9440-9872
  • Тетяна Олександрівна Шаблій Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", Україна https://orcid.org/0000-0003-3454-675X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.365103

Ключові слова:

PM2.5, дрібнодисперсні аерозолі, екологічна безпека, моніторинг, сценарний аналіз, військовий вплив

Анотація

Об’єктом дослідження був процес формування та зміни стану атмосферного повітря урбанізованої території в умовах воєнно-техногенного навантаження. Вирішувалась проблема визначення особливостей просторово-часової динаміки концентрацій PM2.5 під впливом воєнного навантаження на урбанізовані території.

У роботі проведено оцінювання впливу масованих повітряних атак на стан атмосферного повітря міста Києва у 2025 році за концентраціями дрібнодисперсних частинок PM2.5. Для дослідження використано дані мереж моніторингу якості повітря, агреговані платформою SaveEcoBot (Україна), а також інформацію щодо характеру, інтенсивності та наслідків військових подій у районах столиці.

Запропоновано інтегральний сценарний підхід до оцінювання взаємозв’язку між обстрілами та змінами концентрацій PM2.5, який базується на поєднанні просторових, часових і подієвих характеристик. Методика враховує фонові значення концентрацій PM2.5 для кожного з районів, а також тип локального впливу військових подій. У межах моделі виділено сценарії прямого та непрямого впливу, погіршення якості повітря без обстрілів, ситуації без суттєвого зростання PM2.5 та контрольні випадки.

Встановлено, що найбільшу частку спостережень (80,2 %) становлять випадки можливого непрямого впливу – 340 епизодів, пов’язаного з переносом продуктів горіння з місця пожежі та вторинним аерозольним забрудненням. Для категорії прямого можливого впливу зафіксовано 28 випадків (6,6 %) із найвищим середнім значенням інтегрального індексу 0,79, що відповідає високому рівню зв’язку між воєнними подіями та погіршенням якості повітря. Показано, що воєнні події формують короткочасні періоди екстремального забруднення атмосферного повітря.

Результати дослідження створюють основу для подальшого інтегрального оцінювання сумісного впливу атмосферних, техногенних і військових чинників на урбанізовані території

Біографії авторів

В’ячеслав Володимирович Гнатюк, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Аспірнат

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Анастасія Марківна Склярова, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Yuliia Kyrylenko, Slovak University of Technology

Undergraduate Student

Дмитро Едуардович Сідоров, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічного, полімерного і силікатного машинобудування

Тетяна Олександрівна Шаблій, Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"

Доктор технічних наук, професор

Кафедра екології та технології рослинних полімерів

Посилання

  1. Rawtani, D., Gupta, G., Khatri, N., Rao, P. K., Hussain, C. M. (2022). Environmental damages due to war in Ukraine: A perspective. Science of the Total Environment, 850, 157932. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.157932
  2. Pereira, P., Bašić, F., Bogunovic, I., Barcelo, D. (2022). Russian-Ukrainian war impacts the total environment. Science of the Total Environment, 837, 155865. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.155865
  3. Harada, K. H., Soleman, S. R., Ang, J. S. M., Trzcinski, A. P. (2022). Conflict-related environmental damages on health: lessons learned from the past wars and ongoing Russian invasion of Ukraine. Environmental Health and Preventive Medicine, 27, 35. https://doi.org/10.1265/ehpm.22-00122
  4. van der Vet, F. (2024). A polluting war: Risk, experts, and the politics of monitoring wartime environmental harm in Eastern Ukraine. Environment and Planning C: Politics and Space, 42 (7), 1187–1206. https://doi.org/10.1177/23996544241229553
  5. Directive 2012/18/EU of the European Parliament and of the Council of 4 July 2012 on the control of major-accident hazards involving dangerous substances, amending and subsequently repealing Council Directive 96/82/EC Text with EEA relevance. http://data.europa.eu/eli/dir/2012/18/oj
  6. Necci, A., Krausmann, E. (2022). Introduction to eNATECH. Publications Office of the European Union. https://dx.doi.org/10.2760/88277
  7. Hnatiuk, V., Shabliy, T. (2025). Chemical hazard of the air component of Russia’s aggression. Proceedings of the NTUU “Igor Sikorsky KPI”. Series: Chemical Engineering, Ecology and Resource Saving, 1, 56–67. https://doi.org/10.20535/2617-9741.1.2025.325838
  8. Liquid Rocket Fuel in the OSCE Area: Overview of Disposal Aspects. Organization for Security and Co-operation in Europe (OSCE). Available at: https://www.osce.org/fsc/35905
  9. Kabinet ministriv Ukrainy. Rozporiadzhennia vid 28 lystopada 2012 r. No. 949-r Kyiv Pro zatverdzhennia pereliku komponentiv ridkoho raketnoho palyva, shcho pidliahaiut utylizatsiyi u 2013–2014 rokakh. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/949-2012-%D1%80#Text
  10. Kabinet ministriv Ukrainy. Rozporiadzhennia vid 18 liutoho 2015 r. No. 108-r Kyiv. Pro zatverdzhennia pereliku komponentiv ridkoho raketnoho palyva, shcho pidliahaiut utylizatsiyi u 2015 i 2016 rokakh. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108-2015-%D1%80#Text
  11. Jiadan, D., Liqiao, T., Fang, C., Xiaobin, C., Xiaoling, C., Qiangqiang, X., Xinghui, X. (2023). Spatio-temporal variations of aerosol optical depth over Ukraine under the Russia-Ukraine war. Atmospheric Environment, 314, 120114. https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2023.120114
  12. Bulhakov, Y., Hnatiuk, V., Shabliy, T. (2026). Resilience of composite environmental safety indices under wartime conditions: sensitivity to methodology and the impact of statistical distortions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (139)), 6–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.351699
  13. Bondar, K., Tsiupa, I., Virshylo, M. (2025). Monitoring Air Pollution in Wartime Kyiv (Ukraine): PM2.5 Spikes During Russian Missile and Drone Attacks. Urban Science, 9 (11), 477. https://doi.org/10.3390/urbansci9110477
  14. Boychenko, S. G., Karamushka, V. I., Khlobystov, Ie. V. (2025). Assessment of pollutants emissions into the atmosphere due to the fire at the Kalynivka oil depotcaused by a missile strike in March 2022. Geofizicheskiy Zhurnal, 47 (2). https://doi.org/10.24028/gj.v47i2.322465
  15. Rinaldi, S. M., Peerenboom, J. P., Kelly, T. K. (2002). Identifying, understanding, and analyzing critical infrastructure interdependencies. IEEE Control Systems, 21 (6), 11–25. https://doi.org/10.1109/37.969131
  16. Yashchenko, L., Androshchuk, O., Vasylenko, L., Chornoivan, Y. (2025). Environmental risks of heavy metal pollution in war-affected soils in Ukraine. European Journal of Environmental Sciences, 15 (1), 18–27. https://doi.org/10.14712/23361964.2025.3
  17. Solokha, M., Demyanyuk, O., Symochko, L., Mazur, S., Vynokurova, N., Sementsova, K., Mariychuk, R. (2024). Soil Degradation and Contamination Due to Armed Conflict in Ukraine. Land, 13 (10), 1614. https://doi.org/10.3390/land13101614
  18. Savenets, M. V., Dvoretska, I. V., Kozlenko, T. V., Komisar, K. M., Umanets, A. P., Zhemera, N. S. (2023). Status of atmospheric air pollution in Ukraine prior to the full-scale russian invasion. Part 1: ground-level content of pollutants. Ukrainian Hydrometeorological Journal, 31, 69–87. https://doi.org/10.31481/uhmj.31.2023.05
  19. Tsentralna heofizychna observatoriya imeni Borysa Sreznevskoho. Available at: http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/uk/
  20. SaveEcoBot. Available at: https://www.saveecobot.com/static/about
  21. Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha mista Kyieva u 2024 rotsi. Departament zakhystu dovkillia ta adaptatsiyi do zminy klimatu vykonavchoho orhanu Kyivskoi miskoi rady (Kyivskoi miskoi derzhavnoi administratsiyi). Available at: https://ecodep.kyivcity.gov.ua/ekolohichnyi-pasport-ta-rehionalna-dopovid/rehionalna-dopovid
  22. Ukraine - Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4) : February 2022 - December 2024 (English). Washington, D.C. World Bank Group. Available at: http://documents.worldbank.org/curated/en/099022025114040022
  23. Ukraine: Humanitarian Situation Snapshot (June - July 2025) [EN/UK]. United Nations Office for the Coordination of Humanitarian Affairs. Available at: https://www.unocha.org/publications/report/ukraine/ukraine-humanitarian-situation-snapshot-june-july-2025
  24. Live most polluted global major city ranking. Available at: https://www.iqair.com/us/world-air-quality-ranking
  25. SaveDnipro. Available at: https://www.savednipro.org/about
  26. Alves, C., Evtyugina, M., Vicente, E., Vicente, A., Rienda, I. C., de la Campa, A. S. et al. (2023). PM2.5 chemical composition and health risks by inhalation near a chemical complex. Journal of Environmental Sciences, 124, 860–874. https://doi.org/10.1016/j.jes.2022.02.013
  27. Sangkham, S., Phairuang, W., Sherchan, S. P., Pansakun, N., Munkong, N., Sarndhong, K. et al. (2024). An update on adverse health effects from exposure to PM2.5. Environmental Advances, 18, 100603. https://doi.org/10.1016/j.envadv.2024.100603
  28. Okupanty vypustyly po Ukraini 19 raket ta ponad 120 BPLA – Povitriani Syly ZSU. Available at: https://armyinform.com.ua/2025/02/11/okupanty-vypustyly-po-ukrayini-19-raket-ta-ponad-120-bpla-povitryani-syly-zsu/
  29. Kyiv air pollution spikes following June 17 Russian assault. RBC-UKRAINE. Available at: https://newsukraine.rbc.ua/news/kyiv-air-pollution-spikes-following-june-1750154550.html
Визначення закономірностей зміни концентрацій PM2.5 У Києві в умовах воєнного навантаження на основі сценарного аналізу

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-29

Як цитувати

Гнатюк, В. В., Склярова, А. М., Kyrylenko, Y., Сідоров, Д. Е., & Шаблій, Т. О. (2026). Визначення закономірностей зміни концентрацій PM2.5 У Києві в умовах воєнного навантаження на основі сценарного аналізу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10 (141), 29–44. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.365103

Номер

Том 3 № 10 (141) (2026): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Viacheslav Hnatiuk, Anastasiia Skliarova, Yuliia Kyrylenko, Dmytro Sidorov, Tetyana Shabliy

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.