Методика визначення кількості вимірювань при нормуванні випадкової похибки інформаційно-вимірювальної системи з елементами штучного інтелекту
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.109957Ключові слова:
штучний інтелект, гоніометрична система, випадкова складова похибки вимірювання, математична статистика, математичний аналіз, теорія ймовірностіАнотація
Розглянуто особливості процесу оцінки та нормування випадкової складової похибки вимірювання гоніометричної системи з елементами штучного інтелекту. Сформовано загальну методику нормування випадкової складової похибки вимірювання, яка дозволить обґрунтовано визначати необхідну та достатню кількість повторів вимірювань для досягнення заданої точності. Використання даної методики дозволяє зменшити трудомісткість і тривалість проведення експерименту та забезпечує досягнення заданої точності вимірювання. Запропоновано стратегію реалізації методики, яка складається з чотирьох основних етапів
Посилання
- Cherepanska, I., Bezvesilna, E., Sazonov, A. (2016). Artificial Neural Network as a Basic Element of the Automated Goniometric System. Advances in Intelligent Systems and Computing, 43–51. doi: 10.1007/978-3-319-48923-0_6
- Cherepanska, I. Yu., Bezvesilna, O. M., Sazonov, A. Yu. (2016). Do pytannia pidvyshchennia tochnosti kutovykh vymiriuvan honiometrychnymy systemamy. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriya: Tekhnichni nauky, 1 (76), 92–99.
- Ivashchenko, E. M., Ivashchenko, E. M., Pavlov, P. A. (2010). Rezul'taty issledovaniya pogreshnosti goniometricheskoy sistemy. Izvestiya SPbGETU «LETI», 5, 98–103.
- Efremov, L. V. (2012). Problemy ucheta sluchaynyh i sistematicheskih pogreshnostey v pryamyh mnogokratnyh izmereniyah. Mir izmereniy, 10, 52–57.
- Gvozdev, V. D. (2012). Izmereniya odnokratnye i mnogokratnye: kriteriy nichtozhnoy pogreshnosti. Zakonodatel'naya i prikladnaya metrologiya, 2.
- Pavlov, P. A. (2008). Metod umen'sheniya sluchaynoy pogreshnosti lazernogo dinamicheskogo goniometra. Izmeritel'naya tekhnika, 7, 25–28.
- Bezvesilna, O. M. (2010). Avtomatyzovanyi pretsyziynyi prystriy dlia vymiriuvannia kutiv. Zhytomyr: ZhDTU, 258.
- Akizuki, K., Yamaguchi, K., Morita, Y., Ohashi, Y. (2016). The effect of proficiency level on measurement error of range of motion. Journal of Physical Therapy Science, 28 (9), 2644–2651. doi: 10.1589/jpts.28.2644
- Nussbaumer, S., Leunig, M., Glatthorn, J. F., Stauffacher, S., Gerber, H., Maffiuletti, N. A. (2010). Validity and test-retest reliability of manual goniometers for measuring passive hip range of motion in femoroacetabular impingement patients. BMC Musculoskeletal Disorders, 11 (1). doi: 10.1186/1471-2474-11-194
- Pavlov, P. A. (2008). A method of reducing the random error of a dynamic laser goniometer. Measurement Techniques, 51 (7), 734–739. doi: 10.1007/s11018-008-9109-y
- Koychubekov, B. K., Sorokina, M. A., Mhitaryan, K. E. (2014). Opredelenie razmera vyborki pri planirovanii nauchnogo issledovaniya. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnyh i fundamental'nyh issledovaniy, 4, 71–74.
- Rusupov, V. L. (2015). Metody opredeleniya kolichestva ekspertov. Vestnik IrGTU, 3 (98), 286–292.
- Shevchuk, V. P., Kaplya, V. I., Zheltonogov, A. P., Lyasin, D. N. (2005). Metrologiya intellektual'nyh izmeritel'nyh sistem. Volgograd, 210.
- Cherepanska, I. Yu., Kyryllovych, V. A., Sazonov, A. Yu., Samotokin, B. B. (2015). Planuvannia, modeliuvannia ta veryfikatsiya protsesiv u hnuchkykh vyrobnychykh systemakh. Praktykum. Zhytomyr: ZhDTU, 285.
- Kolker, Ya. D. (1976). Matematicheskiy analiz tochnosti mekhanicheskoy obrabotki detaley. Kyiv: Tekhnika, 200.
- Tomashevs'kiy, V. M. (2005). Modelyuvannya sistem. Kyiv: Vidavnicha grupa BHV, 352.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Iryna Cherepanskaya, Olena Bezvesilna, Artem Sazonov, Sergii Nechai, Tetiana Khylchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
