Дослідження адсорбції міді на природному та стимульованому мікрохвильовим випромінюванням бентоніті

Автор(и)

  • Andriy Kontsur Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007, Україна https://orcid.org/0000-0002-6014-4853
  • Leonid Sysa Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007, Україна https://orcid.org/0000-0002-3495-2750
  • Marianna Petrova Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007, Україна https://orcid.org/0000-0001-7595-7251

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.116090

Ключові слова:

модифіковані глини, мікрохвильове випромінювання, очищення стоків, моделювання адсорбції, нелінійне моделювання

Анотація

Проведено інтерпретацію адсорбції міді на природному та стимульованому магнітним випромінюванням бентоніті в рамках моделей адсорбції. На природному бентоніті процес описується ізотермою Ленгмюра, а на стимульованому зразку – Ленгмюра-Фрейндліха. Розраховано максимальну адсорбційну ємність, яка становить 11,82 (бентоніт) та 25,74 мг/г (стимульований бентоніт). Адсорбція на стимульованому зразку проходить внаслідок утворення нових адсорбційних центрів

Біографії авторів

Andriy Kontsur, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007

Аспірант

Кафедра екологічної безпеки

Leonid Sysa, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007

Кандидат хімічних наук

Кафедра екологічної безпеки

Marianna Petrova, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007

Кандидат технічних наук

Кафедра екологічної безпеки

Посилання

  1. Escobar, I. C., Schäfer, A. I. (Eds.) (2010). Sustainable water for the future: Water recycling versus desalination. Vol. 2. Amsterdam, Elsevier Science, 444.
  2. Hopcroft, F. J. (2015). Wastewater treatment concepts and practices. New York, Momentum Press, 165.
  3. Al-Saydeh, S. A., El-Naas, M. H., Zaidi, S. J. (2017). Copper removal from industrial wastewater: A comprehensive review. Journal of Industrial and Engineering Chemistry, 56, 35–44. doi: 10.1016/j.jiec.2017.07.026
  4. De Gisi, S., Lofrano, G., Grassi, M., Notarnicola, M. (2016). Characteristics and adsorption capacities of low-cost sorbents for wastewater treatment: A review. Sustainable Materials and Technologies, 9, 10–40. doi: 10.1016/j.susmat.2016.06.002
  5. Zhu, R., Chen, Q., Zhou, Q., Xi, Y., Zhu, J., He, H. (2016). Adsorbents based on montmorillonite for contaminant removal from water: A review. Applied Clay Science, 123, 239–258. doi: 10.1016/j.clay.2015.12.024
  6. Uddin, M. K. (2017). A review on the adsorption of heavy metals by clay minerals, with special focus on the past decade. Chemical Engineering Journal, 308, 438–462. doi: 10.1016/j.cej.2016.09.029
  7. Pandey, S. (2017). A comprehensive review on recent developments in bentonite-based materials used as adsorbents for wastewater treatment. Journal of Molecular Liquids, 241, 1091–1113. doi: 10.1016/j.molliq.2017.06.115
  8. Legras, B., Polaert, I., Thomas, M., Estel, L. (2013). About using microwave irradiation in competitive adsorption processes. Applied Thermal Engineering, 57 (1-2), 164–171. doi: 10.1016/j.applthermaleng.2012.03.034
  9. Li, J., Zhu, L., Cai, W. (2006). Microwave enhanced-sorption of dyestuffs to dual-cation organobentonites from water. Journal of Hazardous Materials, 136 (2), 251–257. doi: 10.1016/j.jhazmat.2005.12.005
  10. Subannajui, K. (2016). The study of thermal interaction and microstructure of sodium silicate/bentonite composite under microwave radiation. Materials Chemistry and Physics, 184, 345–350. doi: 10.1016/j.matchemphys.2016.09.061
  11. Kontsur, A. Z., Karpyak, A. R., Sysa, L. V. (2016). Some peculiarities of bentonite regeneration by means of using high-frequency emanation (on the example of biogenic ions). Scientific Bulletin of UNFU, 26 (8), 292–298. doi: 10.15421/40260845
  12. Langmuir, I. (1918). The adsorption of gases on plane surfaces of glass, mica and platinum. Journal of the American Chemical Society, 40 (9), 1361–1403. doi: 10.1021/ja02242a004
  13. Freundlich, H. M. F. (1906). Over the adsorption in solution. Journal of Physical Chemistry, 57, 385–471.
  14. Redlich, O., Peterson, D. L. (1959). A Useful Adsorption Isotherm. The Journal of Physical Chemistry, 63 (6), 1024–1024. doi: 10.1021/j150576a611
  15. Tóth, J. (2000). Calculation of the BET-Compatible Surface Area from Any Type I Isotherms Measured above the Critical Temperature. Journal of Colloid and Interface Science, 225 (2), 378–383. doi: 10.1006/jcis.2000.6723
  16. Giles, C. H., Smith, D., Huitson, A. (1974). A general treatment and classification of the solute adsorption isotherm. I. Theoretical. Journal of Colloid and Interface Science, 47 (3), 755–765. doi: 10.1016/0021-9797(74)90252-5
  17. Kinniburgh, D. G. (1986). General purpose adsorption isotherms. Environmental Science & Technology, 20 (9), 895–904. doi: 10.1021/es00151a008
  18. Tran, H. N., You, S.-J., Hosseini-Bandegharaei, A., Chao, H.-P. (2017). Mistakes and inconsistencies regarding adsorption of contaminants from aqueous solutions: A critical review. Water Research, 120, 88–116. doi: 10.1016/j.watres.2017.04.014
  19. Ratkowsky, D. A. (1990). Handbook of nonlinear regression models. New York, Marcel Dekker Inc., 241.
  20. Duggleby, R. G. (1980). Estimation of the Reliability of Parameters Obtained by Non-linear Regression. European Journal of Biochemistry, 109 (1), 93–96. doi: 10.1111/j.1432-1033.1980.tb04771.x
  21. Subramanyam, B., Das, A. (2014). Linearised and non-linearised isotherm models optimization analysis by error functions and statistical means. Journal of Environmental Health Science and Engineering, 12 (1), 92. doi: 10.1186/2052-336x-12-92
  22. Mekewi, M. A., Darwish, A. S., Amin, M. S., Eshaq, Gh., Bourazan, H. A. (2016). Copper nanoparticles supported onto montmorillonite clays as efficient catalyst for methylene blue dye degradation. Egyptian Journal of Petroleum, 25 (2), 269–279. doi: 10.1016/j.ejpe.2015.06.011
  23. Yu, D. Y., Song, W. H., Zhou, B., Li, W. F. (2009). Assessment of Cu (II)-Bearing Montmorillonite on Cd Adsorption. Biological Trace Element Research, 130 (2), 185–192. doi: 10.1007/s12011-009-8327-8

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-11-23

Як цитувати

Kontsur, A., Sysa, L., & Petrova, M. (2017). Дослідження адсорбції міді на природному та стимульованому мікрохвильовим випромінюванням бентоніті. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(6 (90), 26–32. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.116090

Номер

Том 6 № 6 (90) (2017): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Andriy Kontsur, Leonid Sysa, Marianna Petrova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.