Дослідження екологічно безпечної переробки техногенних хром-нікельвмісних відходів способом твердофазного відновлення

Автор(и)

  • Stanislav Hryhoriev Запорізький національний університет вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600, Україна https://orcid.org/0000-0002-1170-6856
  • Artem Petryshchev Запорізький національний технічний університет вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063, Україна https://orcid.org/0000-0003-2631-1723
  • Ganna Shyshkanova Запорізький національний технічний університет вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063, Україна https://orcid.org/0000-0002-0336-2803
  • Tetyana Zaytseva Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагарина, 72, м. Дніпро, Україна, 49010, Україна https://orcid.org/0000-0002-6346-3390
  • Oleksandr Frydman Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагарина, 72, м. Дніпро, Україна, 49010, Україна https://orcid.org/0000-0002-5135-5448
  • Kristina Krupey Запорізький національний університет вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600, Україна https://orcid.org/0000-0003-1522-1060
  • Andrey Andreev Запорізький національний університет вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600, Україна https://orcid.org/0000-0002-5390-6813
  • Alexander Katschan Запорізький національний технічний університет вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063, Україна https://orcid.org/0000-0001-8194-5572
  • Yuliya Petrusha Запорізький національний університет вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600, Україна https://orcid.org/0000-0003-3041-2877
  • Dmytro Stepanov Запорізький національний технічний університет вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063, Україна https://orcid.org/0000-0003-1780-3611

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.121615

Ключові слова:

переробка відходів, корозійностійка сталь, вуглецевотремічне відновлення, фазовий аналіз, мікроструктура, ресурсозбереження

Анотація

Визначено закономірності впливу параметрів шихти на вміст Cr та Ni в продуктах відновлення. Досягнуто межі вмісту відповідних елементів: 15,1–17,1 % мас. та 0,2–7,0 % мас. Встановлено, що продукти металізації в основному складалися з твердого розчину легуючих елементів в α-Fe. Також виявлено оксид Fe3O4 і карбіди – Fe3C, Fe2C. Мікроструктура губчаста розупорядкована. Мікрочастки спечені, з різним вмістом Cr та Ni

Біографії авторів

Stanislav Hryhoriev, Запорізький національний університет вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600

Доктор технічних наук, професор

Кафедра бізнес-адміністрування і менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Artem Petryshchev, Запорізький національний технічний університет вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра охорони праці і навколишнього середовища

Ganna Shyshkanova, Запорізький національний технічний університет вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063

Кандидат фізико-математичних наук, доцент

Кафедра прикладної математики

Tetyana Zaytseva, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагарина, 72, м. Дніпро, Україна, 49010

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерних технологій

Oleksandr Frydman, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара пр. Гагарина, 72, м. Дніпро, Україна, 49010

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра статистики й теорії ймовірностей

Kristina Krupey, Запорізький національний університет вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600

Кандидат біологічних наук, асистент

Кафедра загальної та прикладної екології і зоології

Andrey Andreev, Запорізький національний університет вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра фізики та методики її викладання

Alexander Katschan, Запорізький національний технічний університет вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063

Старший викладач

Кафедра програмних засобів

Yuliya Petrusha, Запорізький національний університет вул. Жуковського, 66, м. Запоріжжя, Україна, 69600

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра хімії

Dmytro Stepanov, Запорізький національний технічний університет вул. Жуковського, 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063

Старший викладач

Кафедра технології машинобудування

Посилання

  1. Puchol, R. Q., Sosa, E. R., González, L. O., Castañeda, Y. P., Sierra, L. Y. (2016). New conception of the reutilization of solid waste from Cuban nickeliferous hydrometallurgical industry. Centro Azucar, 43 (4), 1–15.
  2. Pincovschi, I., Neacsu, N., Modrogan, C. (2017). The Adsorbtion of Lead, Copper, Chrome and Nickel Ions from Waste Waters in Agricultural Argilaceous Soils. Revista de Chimie, 68 (4), 635–638.
  3. Madebwe, V., Madebwe, C., Munodawafa, A., Mugabe, F. (2017). Analysis of the Spatial and Temporal Variability of Toxic Heavy Metal Concentrations in Ground Water Resources in Upper Sanyati Catchment, Midlands Province, Zimbabwe. IIARD International Journal of Geography and Environmental Management, 3 (1), 23–37.
  4. Rubezhniak, I. H. (2016). Porivnialna otsinka normatyviv zabrudnennia gruntiv vazhkymy metalamy v Ukraini ta krainakh EU. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriya: Biolohiya, biotekhnolohiya, ekolohiya, 234, 228–238.
  5. Atanassov, I. (2008). New bulgarian soil pollution standards. Bulgarian Journal of Agricultural Science, 14, 68–75.
  6. Eastmond, D. A., MacGregor, J. T., Slesinski, R. S. (2008). Trivalent Chromium: Assessing the Genotoxic Risk of an Essential Trace Element and Widely Used Human and Animal Nutritional Supplement. Critical Reviews in Toxicology, 38 (3), 173–190. doi: 10.1080/10408440701845401
  7. Itankar, N., Patil, Y. (2014). Management of Hexavalent Chromium from Industrial Waste Using Low-cost Waste Biomass. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 133, 219–224. doi: 10.1016/j.sbspro.2014.04.187
  8. Chervona, Y., Arita, A., Costa, M. (2012). Carcinogenic metals and the epigenome: understanding the effect of nickel, arsenic, and chromium. Metallomics, 4 (7), 619. doi: 10.1039/c2mt20033c
  9. Ryabchikov, I. V., Belov, B. F., Mizin, V. G. (2014). Reactions of metal oxides with carbon. Steel in Translation, 44 (5), 368–373. doi: 10.3103/s0967091214050118
  10. Mechachti, S., Benchiheub, O., Serrai, S., Shalabi, M. (2013). Preparation of iron Powders by Reduction of Rolling Mill Scale. International Journal of Scientific & Engineering Research, 4 (5), 1457–1472.
  11. Roshchin, V. E., Roshchin, A. V., Ahmetov, K. T., Povolotskiy, V. D., Goyhenberg, Yu. N. (2015). Formirovanie metallicheskoy i karbidnyh faz pri poluchenii uglerodistogo ferrohroma: teoriya i eksperiment. Problemy chernoy metallurgii i materialovedeniya, 1, 5–18.
  12. Kolesnikov, A. S., Nazarbekova, S. P., Baibolov, K. S., Dzholdasova, S. A. (2017). Thermodynamic simulation of chemical and phase transformations in the Fe2O3–NiO–CoO–C. Izvestiya Vuzov Tsvetnaya Metallurgiya (Proceedings of Higher Schools Nonferrous Metallurgy, 3, 37–44. doi: 10.17073/0021-3438-2017-3-37-44
  13. Kovalov, A. M., Petryshchev, A. S., Hryhorev, S. M. (2010). Analiz termodynamichnoi rivnovahy v systemi Ni–Co–O–C–H stosovno tekhnolohiyi metalizatsiyi metalooksydnykh tekhnohennykh vidkhodiv pretsyziinykh splaviv typu NK. Naukovi pratsi Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Seriya: Metalurhiya, 12, 7–15.
  14. Pan, J., Zheng, G., Zhu, D., Zhou, X. (2013). Utilization of nickel slag using selective reduction followed by magnetic separation. Transactions of Nonferrous Metals Society of China, 23 (11), 3421–3427. doi: 10.1016/s1003-6326(13)62883-6
  15. Simonov, V. K., Grishin, A. M. (2015). Termodinamicheskiy analiz i osobennosti kinetiki vosstanovleniya Cr2O3 uglerodom samostoyatel'no i v potoke SO, N2. Elektrometallurgiya, 9, 9–18.
  16. Akimov, E. V., Senin, A. V., Roshchin, V. E. (2013). Termodinamicheskiy analiz polucheniya nizkouglerodistogo ferrohroma s primeneniem modeli assotsiirovannyh rastvorov. Vestnik Yuzhno-Ural'skogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Metallurgiya, 13 (1), 182–185.
  17. Simonov, V. K., Grishin, A. M. (2012). Termodinamicheskiy analiz i osobennosti mekhanizma tverdofaznogo vosstanovleniya Cr2O3 uglerodom. Ch. 1. Elektrometallurgiya, 9, 21–26.
  18. Simonov, V. K., Grishin, A. M. (2012). Termodinamicheskiy analiz i osobennosti mekhanizma tverdofaznogo vosstanovleniya Cr2O3 uglerodom. Ch. 2. Elektrometallurgiya, 10, 13–18.
  19. Zhao, L., Wang, L., Chen, D., Zhao, H., Liu, Y., Qi, T. (2015). Behaviors of vanadium and chromium in coal-based direct reduction of high-chromium vanadium-bearing titanomagnetite concentrates followed by magnetic separation. Transactions of Nonferrous Metals Society of China, 25 (4), 1325–1333. doi: 10.1016/s1003-6326(15)63731-1

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-01-24

Як цитувати

Hryhoriev, S., Petryshchev, A., Shyshkanova, G., Zaytseva, T., Frydman, O., Krupey, K., Andreev, A., Katschan, A., Petrusha, Y., & Stepanov, D. (2018). Дослідження екологічно безпечної переробки техногенних хром-нікельвмісних відходів способом твердофазного відновлення. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10 (91), 44–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.121615

Номер

Том 1 № 10 (91) (2018): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Stanislav Hryhoriev, Artem Petryshchev, Ganna Shyshkanova, Tetyana Zaytseva, Oleksandr Frydman, Kristina Krupey, Andrey Andreev, Alexander Katschan, Yuliya Petrusha, Dmytro Stepanov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.