Обгрунтування вибору конструкції реактора-пиловловлювача з двома потоками, що співударяються

Автор(и)

  • Inna Pitak Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-5073-2942
  • Valery Shaporev Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-1652-4688
  • Oleg Pitak Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5912-4604
  • Nataliia Ponomarova Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-8931-5882

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133324

Ключові слова:

модель реактора, ефективність очищення, пиловий потік, гідравлічний опір

Анотація

Об’єктом дослідження є пиловловлювачі для сухої очистки газу − апарати, в яких реалізуються гідродинамічні режими. Переваги використання таких апаратів: робота з газами високої температури, високий ступінь очищення; регулювання процесу очищення газу від пилу за рахунок регулювання витрати вторинного повітря. Серед недоліків пиловловлювачів слід виділити: високий гідравлічний опір, а також складна експлуатація і установка. Теорія роботи апаратів для сухого очищення газового потоку від пилу ще не вдосконалена і не дає можливості обґрунтованого вибору конструкції апарату та його основних характеристик. Розглядається створення конструкції пиловловлювача, в якому ступінь очищення газового потоку від пилу досягає 97-98,5 % незалежно від розміру часток дисперсної фази. Цей факт є необхідною умовою для сучасної промисловості. Запропоновано конструкцію гетерогенного реактора для системи газ-тверде з двома потоками, які співударяються. Конструкція дозволятиме значно інтенсифікувати взаємодію між частками і газовою фазою за рахунок збільшення відносної швидкості фаз при їх руху проти течії. Визначено особливості гідродинаміки реактора, розподілу часу перебування в реакторі і запропонована модель реактора на основі дискретних Марковських процесів. Експериментально встановлено, що ступінь очищення газодисперсного потоку від пилу в запропонованому реакторі може досягати 98 %. Це можливо в зв'язку з утворенням агломератів за рахунок інтенсивної взаємодії між частинками, які більше розміру часток на вході в реактор в 3–4 рази. Запропонована конструкція має переваги в порівнянні з відомими промисловими апаратами для сухого очищення газів. Доведено, що в порівнянні з виваженим шаром і гідродинамічними умовами в циклонах, вихрових камерах запропонований реактор має перевагу з точки зору витрат енергії на подолання опору. Це пов'язано з тим, що в зазначених апаратах велика частка енергії витрачається на підтримку частинок в зваженому стані, а також на прокачку повітря через внутрішні пристрої. При експлуатації запропонованого газоочисного пиловловлювача досягнуті якісні показники, які підтверджують доцільність проведених досліджень і доцільність вибору апарату для сухого очищення газового потоку

Біографії авторів

Inna Pitak, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічної техніки і промислової екології

Valery Shaporev, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра хімічної техніки і промислової екології

Oleg Pitak, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

Nataliia Ponomarova, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Кирпичова, 2, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра интегрованих технологій процесів і апаратів

Посилання

  1. Modrzycka, A., Winczek, J. (2016). Ekologia i ochrona środowiska w budownictwie. Edukacja – Technika – Informatyka, 18 (4), 177–182. doi: 10.15584/eti.2016.4.22
  2. Suranani, S., Kumar, S., Sridhar, S. (2016). New frontiers in chemical energy and environmental engineering. Environmental Science and Pollution Research, 23 (20), 20053–20054. doi: 10.1007/s11356-016-7565-5
  3. Campos, L. M. S., Trierweiller, A. C., De Carvalho, D. N., Šelih, J. (2016). Environmental management systems in the construction industry – a review. Environmental engineering and management journal, 16 (2), 453–460.
  4. Aslamova, V. S., Zhabey, A. A. (2010). Avtomatizirovannaya sistema issledovaniya ciklonov i skrubberov. Izvestiya Tomskogo politekhnicheskogo universiteta. Inzhiniring georesursov, 316 (4), 71–76.
  5. Pitak, I., Shaporev, V., Briankin, S., Pitak, O. (2017). Justification of the calculation methods of the main parameters of vortex chambers. Technology Audit and Production Reserves, 5 (3 (37)), 9–13. doi: 10.15587/2312-8372.2017.112782
  6. Mines, R. O. (2014). Environmental engineering: principles and practice. Wiley-Blackwell, 662.
  7. Pitak, I., Briankin, S., Pitak, O., Shaporev, V. (2017). Analysis of the sanitary purification of gas emissions from dust in the lime manufacture. EUREKA: Physics and Engineering, 5, 65–72. doi: 10.21303/2461-4262.2017.00435
  8. VShaporev, V., Pitak, I., Pitak, O., Briankin, S. (2017). Study of functioning of a vortex tube with a two-phase flow. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (10 (88)), 51–60. doi: 10.15587/1729-4061.2017.108424
  9. Baltuk, V. A., Melnikov, O. B., Mirus, O. V. (2011). Zalezhnist efektyvnosti pylovlovliuvannia vidtsentrovo-inertsiynykh aparativ vid konstruktsiyi bunkera. Promyslova hidravlika i pnevmatyka, 2 (32), 44–47.
  10. Singh, G., Saini, D., Chandra, L. (2016). On the evaluation of a cyclone separator for cleaning of open volumetric air receiver. Applied Thermal Engineering, 97, 48–58. doi: 10.1016/j.applthermaleng.2015.10.087
  11. Barsky, E. (Ed.) (2015). Entropic Invariants of Two-Phase Flows. Azrieli College of Engineering, Jerusalem, 266. doi: 10.1016/c2013-0-23121-4
  12. Tret'yakov, Yu. D., Slin'ko, M. G., Melihov, I. V. (2007). Materialy seminara po probleme «nelineynaya dinamika himicheskih reakciy, processov i reaktorov. Hronika». Teoreticheskie osnovy himicheskoy tekhnologii, 41 (2), 237–238.
  13. Zuykov, A. L. (2014). Gidravlicheskoe modelirovanie kontrvihrevyh techeniy. Vestnik MGSU, 6, 114–125.
  14. Volkov, K. N., Deryugin, Yu. N., Emel'yanov, V. N., Karpenko, A. G., Kozelkov, A. S., Teterina, I. V. (2014). Metody uskoreniya gazodinamicheskih raschetov na nestrukturirovannyh setkah. Moscow: FIZMATLIT, 536.
  15. Tsakiridis, P. E., Oustadakis, P., Moustakas, K., Agatzini, S. L. (2016). Cyclones and fabric filters dusts from secondary aluminium flue gases: a characterization and leaching study. International Journal of Environmental Science and Technology, 13 (7), 1793–1802. doi: 10.1007/s13762-016-1014-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-06-29

Як цитувати

Pitak, I., Shaporev, V., Pitak, O., & Ponomarova, N. (2018). Обгрунтування вибору конструкції реактора-пиловловлювача з двома потоками, що співударяються. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10 (93), 28–34. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133324

Номер

Розділ

Екологія