Алгоритм оптимізації напрямів впливу факторів ризику на систему управління фінансовим потенціалом машинобудівних підприємств
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.139513Ключові слова:
алгоритм оптимізації, технологія формування, управлінські впливи, система розвитку, фінансовий потенціал, ризиково-орієнтована спрямованістьАнотація
Визначено напрями впливу факторів ризику на систему управління фінансовим потенціалом машинобудівних підприємств. Їх застосування дозволяє забезпечити підприємства повною і достовірною інформацією щодо системи груп складових аналізу, необхідною для прийняття оптимальних управлінських рішень. При цьому стає можливим удосконалити систему виробничо-технологічного управління завдяки використанню комплексних методів, орієнтованих на аналіз усього спектра найважливіших параметрів функціонування підприємства й підтримку на належному функціональному рівні його фінансового потенціалу.
Проведено порівняння локальних пріоритетів експертів відносно елементів другого та третього рівнів ієрархічної моделі вибору методу нейтралізації на узгодженість. Критерієм оцінки локальних пріоритетів експертів є відношення узгодженості, яке показує ступінь порушення чисельної транзитивної узгодженості. Отримано випадкову узгодженість локальних пріоритетів матриць різного порядку.
Запропоновано алгоритм стратегії оптимізації фінансового потенціалу машинобудівних підприємств з урахуванням впливу факторів, що зумовлюють ризик. Він базується на стратегічних завданнях і принципах, передбачає тактичну системну сукупність методів, інструментів та конкретних заходів реалізації політики оптимізації фінансового потенціалу. Характеризується алгоритм різними параметрами-індикаторами, які враховують ризиково-орієнтовану спрямованість оптимізації фінансового потенціалу підприємств. У ході реалізації стратегія повинна коригуватися і бути гнучкою залежно від ситуації з метою отримання найбільш позитивного результату
Посилання
- Babenko, V. О. (2017). Modeling of factors influencing innovation activities of agricultural enterprises of Ukraine. Scientific Bulletin of Polissia, 2 (1 (9)), 115–121. doi: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2017-2-1(9)-115-121
- Cascio, W., Boudreau, J. (2010). Investing in people – financial impact of human resource initiatives. Pearson Education, Inc., 185–199.
- Drucker, P. F. (1985). The discipline of innovation. Harvard Business Review, 72–76.
- Fitzenz, J. (2010). The New HR analytics – predicting the economic value of your company's human capital investments. AMACOM Div American Mgmt Assn, 368.
- Frambach, R. T., Schillewaert, N. (2002). Organizational innovation adoption: a multi-level framework of determinants and opportunities for future research. Journal of Business Research, 55 (2), 163–176. doi: https://doi.org/10.1016/s0148-2963(00)00152-1
- Guest, D. E., Michie, J., Conway, N., Sheehan, M. (2003). Human Resource Management and Corporate Performance in the UK. British Journal of Industrial Relations, 41 (2), 291–314. doi: https://doi.org/10.1111/1467-8543.00273
- Padmore, T., Schuetze, H., Gibson, H. (1998). Modeling systems of innovation: An enterprise-centered view. Research Policy, 26 (6), 605–624. doi: https://doi.org/10.1016/s0048-7333(97)00039-5
- Rejeb, H. B., Morel-Guimarães, L., Boly, V., Assiélou, N. G. (2008). Measuring innovation best practices: Improvement of an innovation index integrating threshold and synergy effects. Technovation, 28 (12), 838–854. doi: https://doi.org/10.1016/j.technovation.2008.08.005
- Investing in People and Ideas (1994). EDI's Strategy for the Future. The World Bank. Washington.
- Babenko, V., Romanenkov, Y., Yakymova, L., Nakisko, A. (2017). Development of the model of minimax adaptive management of innovative processes at an enterprise with consideration of risks. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (4 (89)), 49–56. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.112076
- Jayaprakash, R. (2004). Personnel management. APH Publishing, 115.
- Lawler, E. E. (1990). Strategic Pay. San Francisco: Jossey-Bass, 343.
- LeBel, P. (2008). The role of creative innovation in economic growth: Some international comparisons. Journal of Asian Economics, 19 (4), 334–347. doi: https://doi.org/10.1016/j.asieco.2008.04.005
- Program Management (2014). Program Management for Improved Business Results, 3–26. doi: https://doi.org/10.1002/9781118904367.ch1
- Monappa, A. (1996). Personnel management. Tata McGraw-Hill Education, 428.
- Silverberg, G., Verspagen, B. (2005). A percolation model of innovation in complex technology spaces. Journal of Economic Dynamics and Control, 29 (1-2), 225–244. doi: https://doi.org/10.1016/j.jedc.2003.05.005
- Smith, S., Mazin, R. (2011). The HR answer book – an indispensable guide for managers and human resources professionals. AMACOM, 288.
- Teece, D. J. (2010). Business Models, Business Strategy and Innovation. Long Range Planning, 43 (2-3), 172–194. doi: https://doi.org/10.1016/j.lrp.2009.07.003
- Malyarets, L., Draskovic, M., Babenko, V., Kochuyeva, Z., Dorokhov, O. (2017). Theory and practice of controlling at enterprises in international business. Economic Annals-ХХI, 165 (5-6), 90–96. doi: https://doi.org/10.21003/ea.v165-19
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Viktoriya Prokhorova, Valentina Protsenko, Yula Bezuglaya, Julia Us
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
