Вдосконалення насадки-заспокоювача для гасіння пожеж класу D

Автор(и)

  • Vasyl Kovalyshyn Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007, Україна https://orcid.org/0000-0002-5463-0230
  • Volodymyr Marych Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007, Україна https://orcid.org/0000-0001-7051-4494
  • Yaroslav Novitskyi Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79000, Україна https://orcid.org/0000-0001-9525-5951
  • Bogdan Gusar Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007, Україна https://orcid.org/0000-0001-5866-0392
  • Volodymyr Chernetskiy Державна служба України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018, Україна https://orcid.org/0000-0002-7193-8245
  • Olexandr-Zenoviy Mirus Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007, Україна https://orcid.org/0000-0002-3916-2360

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.144874

Ключові слова:

насадка-заспокоювач, пожежі легких металів, гасіння пожежі магнію, оптимальний тиск, оптимальна відстань

Анотація

Для дослідження насадки-заспокоювача використаний програмний продукт COSMOSFloWorks. Запропонована методика оцінювання потрапляння вогнегасного порошку на поверхню, деко розмірами 0.4×0,4 м. Встановлено, що існуючі насадки-заспокоювачі не є ефективними тому, що при гасінні легких металів не достатньо зменшують швидкість подачі порошку на горючу поверхню і роздмухують вогонь, рівномірно не покривають вогнегасним порошком поверхню горіння. Після гасіння на поверхні вкритою порошком утворюються прогари. Змодельовано оптимальні конструкційні параметри насадки-заспокоювача для гасіння пожеж класу D у вигляді насадки-заспокоювача з еліптичним верхом та параболічним відбивачем. Доведено, що заспокоювач з двома робочими поверхнями ефективніший від попереднього заспокоювача з одною робочою поверхнею на 30 %. Завдяки цьому вогнегасний порошок покриває більшим шаром поверхню горіння, не роздмухуючи стружку з поверхні горючого металу, тим самим зменшується час гасіння та збільшується ефективність подачі вогнегасного порошку. Експериментальними дослідженнями підтверджено, що використання заспокоювача для подачі вогнегасного порошку з двома робочими поверхнями для гасіння пожеж класу D, збільшує потрапляння порошку на об’єкт гасіння та становить більше 90 %.

Визначено діаметр насадки та її форма. Насадка повинна бути у вигляді дифузора з діаметром 16 мм.

Розробка може використовуватися при створенні стаціонарних та переносних систем пожежогасіння для гасіння легких металів та сплавів, в тому числі і запалювальних гранат при умові правильного підбору порошку. Досягнуто позитивних результатів під час проведення полігонних випробуваннях насадки-заспокоювача на макетному вогнищі при горінні стружки сплавів магнію

Біографії авторів

Vasyl Kovalyshyn, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Volodymyr Marych, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007

Ад’юнкт

Кафедра промислової безпеки та охорони праці

Yaroslav Novitskyi, Національний університет «Львівська політехніка» вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79000

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технічної механіки та динаміки машин

Bogdan Gusar, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007

Ад’юнкт

Кафедра ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Volodymyr Chernetskiy, Державна служба України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, Україна, 76018

Кандидат технічних наук, начальник управління

Olexandr-Zenoviy Mirus, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35, м. Львів, Україна, 79007

Кандидат хімічних наук, завідувач кафедри

Кафедра промислової безпеки та охорони праці

Посилання

  1. Kovalyshyn, V. V., Mirus, O. L., Marych, V. M., Kovalyshyn, Vol. V., Lozynskyi, R. Ya. (2016). Problemy hasinnia mahniu ta yoho splaviv. Zbirnyk naukovykh prats LDU BZhD, 28, 58–63.
  2. Potężny pożar fabryki PolMag w Olszowej. Płonie 47 ton magnezu. Available at: https://nto.pl/potezny-pozar-fabryki-polmag-w-olszowej-plonie-47-ton-magnezu/ar/8962865
  3. Magnesium-Brand richtet bei Sonneberg Millionenschaden an. Available at: https://www.thueringer-allgemeine.de/web/zgt/leben/blaulicht/detail/-/specific/Magnesium-Brand-richtet-bei-Sonneberg-Millionenschaden-an-1529078490
  4. Marych, V., Kovalyshyn, V. V., Kyryliv, Y., Kovalchyk, V., Gusar, B., Koshelenko, V. (2018). Optimization of the dry chemical powders’ composition for class D1 fires extinguishing. Fire Safety, 32, 45–54. doi: https://doi.org/10.32447/20786662.32.2018.07
  5. Dovidnyk riatuvalnyka na vypadok vynyknennia nadzvychainykh sytuatsiy z nebezpechnymy khimichnymy rechovynamy (2012). Lviv: «Spolom», 377.
  6. Kovalyshyn, V. V., Marych, V. M., Kyryliv, Ya. B., Koshelenko, V. V., Mirus, O. L. (2016). Doslidzhennia khimichnykh rechovyn, yak skladnykiv vohnehasnykh poroshkiv dlia hasinnia lehkykh metaliv. Pozhezhna bezpeka LDU BZhD, 29, 46–56.
  7. GOST R 53280.5.-2009. Ustanovki pozharotusheniya avtomaticheskie. Ognetushashchie veshchestva (2009). No. 55. Moscow, 11.
  8. Gabrielyan, S. G. (2017). Primenenie argona dlya pozharotusheniya struzhki splavov magniya i titana, obrazuyushcheysya pri obrabotke na stankah s chislovym programmnym upravleniem i obrabatyvayushchih centrah. Pozharnaya bezopasnost', 4, 45–51.
  9. Balanyuk, V., Kovalishin, V., Kozyar, N. (2017). Prevention of n-geptan gas mixtures with the help of combined systems of shock waves and volume firefighting substances, 11 (40), 21–24. doi: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2017.116177
  10. Rakowska, J., Radwan, K., Ślosorz, Z. (2014). Comparative Study of the Results of the Extinguishing Powder Grain Size Analysis Carried out by Different Methods. BiTP, 34 (2), 57–64. doi: https://doi.org/10.12845/bitp.34.2.2014.5
  11. Balaniuk, V. M., Koziar, N. M., Harasymiuk, O. I. (2016). The usage of gas and aerosol powder extinguishing mixtures for protection of incendiary mixtures. ScienceRise, 5 (2 (22)), 10–14. doi: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2016.69333
  12. Kovalyshyn, V. V., Marych, V. M., Mirus, O. L., Lozynskyi, R. Ya., Husar, B. M., Bortnyk, M. Ya. (2018). Vplyv nasadok-zaspokoiuvachiv na efektyvnist hasinnia pozhezh klasiv D1. Visnyk LDU BZhD, 17, 93–101.
  13. Antonov, A. V., Stylyk, I. H. (2013). Metody vyprobuvan vohnehasnykh poroshkiv z vyznachennia yikh vohnehasnoi zdatnosti za klasom pozhezhi D. Visnyk UkrNDIPB, 2 (28), 242–248.
  14. CANNLC-S508-M90, Standard for the Raring and Fire Testing of Fire Extinguishers and Class D Extinguishing Media (1996). Underwriters’ Laboratories of Canada.
  15. Ständige Konferenz der Innenminister und – senatoren der Länder, Arbeitskreis V, Ausschuss für Feuerwehrangelegenheiten, Katastrophenschutz und zivile Verteidigung (2017). Evaluierung neuer Löschverfahren bei Metallbränden Heyrothsberge.
  16. Class D Powder Fire Extinguisher. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=-sJ5TlaYPGs
  17. Class D fires – Chubb Pyromet Extinguisher. Available at: https://www.youtube.com/watch?v=CTFxCr_Oy94
  18. Dudareva, N. Yu., Zagayko, S. A. (2007). SolidWorks 2007 Naibolee polnoe rukovodstvo. Sankt-Peterburg: BHV-Peterburg, 1328.
  19. Alyamovskiy, A. F., Sobachkin, A. A., Odincov, E. V., Haritonovich, A. I., Ponomarev, N. B. (2008). SolidWorks 2007/2008. Komp'yuternoe modelirovanie v inzhenernoy praktike. Sankt-Peterburg: BHV-Peterburg, 1040.
  20. Ohurtsov, S. Yu., Stylyk, I. H., Antonov, A. V. (2013). Analiz metodiv vyprobuvan vohnehasnykh poroshkiv z vyznachennia yikh vohnehasnoi zdatnosti. Visnyk UkrNDIPB, 1 (27), 86–91.
  21. Kurepin, A. E., Karlik, V. M., Sichkorenko, L. A. (1997). Pat. No. 2119368 RF. Sposob tusheniya metallov. MPK: 6A 62D 1/00 A. No. 97105933/25; declareted: 11.04.1997; published: 27.09.1998.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-19

Як цитувати

Kovalyshyn, V., Marych, V., Novitskyi, Y., Gusar, B., Chernetskiy, V., & Mirus, O.-Z. (2018). Вдосконалення насадки-заспокоювача для гасіння пожеж класу D. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(5 (95), 68–76. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.144874

Номер

Том 5 № 5 (95) (2018): Прикладна фізика

Розділ

Прикладна фізика

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Vasyl Kovalyshyn, Volodymyr Marych, Yaroslav Novitskyi, Bogdan Gusar, Volodymyr Chernetskiy, Olexandr-Zenoviy Mirus

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.