Підвищення якості електроенергії гідрогенераторних установок шляхом удосконалення систем регулювання

Автор(и)

  • Gennady Kanjuk Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003, Україна https://orcid.org/0000-0003-1399-9039
  • Andrey Mezerya Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003, Україна https://orcid.org/0000-0003-2946-9593
  • Viacheslav Melnykov Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003, Україна https://orcid.org/0000-0001-6427-6805
  • Nataliia Antonenko Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003, Україна https://orcid.org/0000-0001-8319-2826
  • Anton Chebotarev Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003, Україна https://orcid.org/0000-0003-4279-1392

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.148044

Ключові слова:

гідрогенераторна установка, система автоматичного регулювання, якість електроенергії, зворотні задачі динаміки

Анотація

Вирішена актуальна науково-технічна задача підвищення якості електроенергії, яка виробляється гідрогенераторними установками. Актуальність теми обумовлена тим, що існуючі системи регулювання частоти та потужності гідрогенераторних установок не в повній мірі відповідають міжнародним стандартам щодо якості електроенергії. Поставлене завдання вирішується на основі структурно-параметричного синтезу та оптимізації систем автоматичного регулювання частоти обертання та потужності на основі рішення зворотних задач динаміки гідрогенераторної установки з удосконаленою системою метрологічного забезпечення. Для аналізу та синтезу прецизійного регулятора удосконалено математичні моделі гідрогенератора і виконавчого механізму електрогідравлічної системи регулювання. Удосконалення полягає в обліку протічок, перетічок та нелінійності характеристик сервомотору.

Наведено структурну схему астатичного регулятора, що відповідає удосконаленій математичній моделі, а також чисельні значення параметрів структурної схеми, ідентифіковані за результатами експериментальних досліджень. Використано принцип мультиплікативного керування. Це дозволить спростити структури, параметричний синтез і настроювання параметрів регулятора. Показано аналіз експериментальних досліджень, які проводились на діючому обладнанні гідроелектростанцій (Байтун, Панама). Наведено порівняльний аналіз роботи регуляторів, побудованих на принципах ПІД-регулювання, регулятора фірми Емерсон та регулятора, побудованого на рішенні зворотних задач динаміки. Запропонована система автоматичного регулювання гідрогенераторних установок забезпечує підвищення точності регулювання частоти обертання та потужності майже в два рази, що підвищує якість електроенергії, яка виробляється на гідроелектростанціях

Біографії авторів

Gennady Kanjuk, Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003

Доктор технічних наук, професор

Кафедра теплоенергетики та енергозберігаючих технологій

Andrey Mezerya, Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра теплоенергетики та енергозберігаючих технологій

Viacheslav Melnykov, Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003

Асистент

Кафедра теплоенергетики та енергозберігаючих технологій

Nataliia Antonenko, Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра теплоенергетики та енергозберігаючих технологій

Anton Chebotarev, Українська інженерно-педагогічна академія вул. Університетська, 16, м. Харків, Україна, 61003

Аспірант

Кафедра теплоенергетики та енергозберігаючих технологій

Посилання

  1. Normy kachestva elektricheskoy energii. Available at: http://forca.com.ua/info/spravka/normy-kachestva-elektricheskoi-energii.html
  2. Mel'nikov, V. E. (2018). Analiz sushchestvuyushchego normativno-metodicheskogo obespecheniya sistem avtomaticheskogo regulirovaniya gidroagregatov. Aktualni pytannia sohodennia. Tez. dop. Mizhnar. nauk.-prak. konf. Vinnytsia.
  3. Krivchenko, G. I. (1986). Optimizaciya sistem avtomaticheskogo regulirovaniya gidroagregatov. Energomashinostroenie, 4, 7–10.
  4. Braganec, S. A. (2014). Adaptivnaya sistema upravleniya otkrytiem napravlyayushchego apparata gidroagregata s povorotno-lopastnoy turbinoy. Volgograd, 167.
  5. Lur'e, Z. Ya., Dmiterko, V. N. (2003). Optimizaciya parametrov PID-regulyatora sistemy upravleniya chastotoy vrashcheniya rotora gidroturbiny. Vestnik NTU «KhPI». Seriya: Energeticheskie i tekhnologicheskie processy i oborudovanie, 9, 118–123.
  6. Denisenko, V. V. (2006). PID-regulyatory: principy postroeniya i modifikacii. STA, 4, 66–74.
  7. Severin, V. P., Nikulina, E. N. (2005). Vektornye celevye funkcii dlya optimizacii pokazateley kachestva sistem avtomaticheskogo regulirovaniya. Vestnik nacional'nogo tekhnicheskogo universiteta «KhPI», 55, 139–144.
  8. Eker, İ. (2003). Robust governor design for hydro turbines using a multivariable-cascade control approach. Arabian Journal for Science and Engineering, 28 (2B), 195–209.
  9. Astrom, K. J., Hagglund, T. (2006). Advanced PID control. SA. The Instrumentation, Systems, and Automation Society, 460. Available at: https://www.twirpx.com/file/162015/
  10. Silva, G. J., Datta, A., Bhattacharyya, S. P. (2002). New results on the synthesis of PID controllers. IEEE Transactions on Automatic Control, 47 (2), 241–252. doi: https://doi.org/10.1109/9.983352
  11. Leva, A., Cox, C., Ruano, A. (2002). Hands-on PID autotuning: a guide to better utilization. IFAC Professional Brief. Available at: https://sapientia.ualg.pt/handle/10400.1/2342
  12. Ang, K. H., Chong, G., Li, Y. (2005). PID control system analysis, design, and technology. IEEE Transactions on Control Systems Technology, 13 (4), 559–576. doi: https://doi.org/10.1109/tcst.2005.847331
  13. Kanyuk, G. I., Mezerya, A. Yu., Mel'nikov, V. E. (2015). Precizionnaya sistema avtomaticheskogo regulirovaniya gidroturbiny. Vestnik Nac. tekhn. un-ta "KhPI", 17 (1126), 91–96.
  14. Wijnheijmer, F. P. (2005). Modelling and control of a hydraulic servo system H∞ control and LPV control versus classical control. TU/e, 90.
  15. Zhernyak, A. P., Lur'e, Z. Ya., Dmiterko, V. N. (2001). Komp'yuternaya sistema regulirovaniya skorosti gidroturbiny. Vestnik NTU «KhPI». Seriya: Tekhnologii v mashinostroenii, 7, 90–92.
  16. Krut'ko, P. D. (1987). Obratnye zadachi dinamiki upravlyaemyh sistem: lineynye modeli. Moscow: Nauka, 304.
  17. Kaniuk, H. I., Babenko, I. A., Melnykov, V. Ye., Kozlova, M. L. (2015). Pat. No. 102675 UA. Elektrohidravlichnyi slidkuiuchyi pryvid z astatychnym elektronnym rehuliatorom. No. u201505112; declareted: 25.05.2015; published: 10.11.2015, Bul. No. 21.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-11-23

Як цитувати

Kanjuk, G., Mezerya, A., Melnykov, V., Antonenko, N., & Chebotarev, A. (2018). Підвищення якості електроенергії гідрогенераторних установок шляхом удосконалення систем регулювання. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(2 (96), 70–78. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.148044