Обгрунтування параметрів технологічного процесу відновлення деталей машин методом пластичного деформування
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.156779Ключові слова:
зміцнююча обробка, пластичне деформування, вібраційне зміцнення, залишкові напруження, шорсткість поверхні, інтенсивність зношуванняАнотація
Проведено дослідження технологічних процесів відновлення зношених деталей сільськогосподарських машин (плужних лемешів, культиваторних лап), що працюють в умовах підвищеного абразивного зношування. Визначено вплив режимних параметрів технологічного процесу на якість відновленої поверхні ріжучих елементів робочих органів машин в умовах звичайного і вібраційного деформування. Відзначено, що технології відновлення на основі вібраційних коливань дозволяють створювати нові методи обробки, які характеризуються більш високою інтенсивністю: фізико-механічними властивостями матеріалу відновлених деталей, формою і розмірами, режимами обробки. Проведено тензометричні дослідження зміни параметрів ріжучих елементів робочих органів ґрунтообробних машин, що дозволили визначити величину деформацій в процесі обробки деталей. Розроблено математичну модель динаміки абразивного зношування вище зазначених робочих органів, яка дозволила визначити закономірності розподілу інтенсивності зносу ріжучого елемента робочого органу.
На підставі отриманих кривих щільності розподілу величин зносу ріжучих елементів зазначених деталей визначено закон зношування, що дозволило виявити закономірності зміни деформаційно-напруженого стану робочої поверхні ріжучого елемента. Зроблено оцінку впливу основних факторів на процеси, що протікають в матеріалі деталей при експлуатації. Встановлені основні фактори вібраційної обробки робочої поверхні деталей: амплітуда, частота коливань обробного інструменту, час зміцнення. Встановлено критерії граничного стану деталей в умовах абразивного зношування: товщину кромки ріжучого елемента деталей та зміна розміру. Встановлена позитивна роль стискаючих напружень при обробці матеріалу деталей в підвищенні їх зносостійкості. Встановлено залежність величини зносу деталей від наступних основних факторів: матеріалу, способу відновлення, часу роботи. Доведено, що застосування вібраційних коливань обробного робочого органу, знижує інтенсивність зношування деталей ґрунтообробних машин, що є важливим і актуальним для підвищення надійності сільськогосподарських машинПосилання
- Babey, Yu. I., Butkov, B. I., Sysov, V. G. (1995). Poverhnostnoe uprochnenie metallov. Kyiv: Naukova Dumka, 253.
- Bilousko, Ya. K., Burylko, A. V., Halushko, V. O. (2007). Problemy realizatsiyi tekhnichnoi polityky v ahropromyslovomu kompleksi. Kyiv: NNTs IAE, 216.
- Świercz, R., Oniszczuk-Świercz, D. (2017). Experimental Investigation of Surface Layer Properties of High Thermal Conductivity Tool Steel after Electrical Discharge Machining. Metals, 7 (12), 550. doi: https://doi.org/10.3390/met7120550
- Nikolaenko, A., Hussein, A. T. (2014). Modeling of vibrating machine-tool with improved construction. ТЕKA. Commission of motorization and energetics in agriculture, 14 (1), 174–181. Available at: http://www.pan-ol.lublin.pl/wydawnictwa/TMot14_1/Teka_14_1.pdf
- Djema, M., Hanouda, K., Babichev, A., Saidi, D., Halimi, D. (2012). Effect of vibro-impact strengthening on the fatigue strength of metallic surfaces. Metall, 5, 23–25.
- Mamalis, A. G., Grabchenko, A. I., Mitsyk, A. V., Fedorovich, V. A., Kundrak, J. (2013). Mathematical simulation of motion of working medium at finishing–grinding treatment in the oscillating reservoir. The International Journal of Advanced Manufacturing Technology, 70 (1-4), 263–276. doi: https://doi.org/10.1007/s00170-013-5257-6
- Dudnykov, A., Belovod, A., Pasyuta, A., Gorbenko, A., Kelemesh, A. (2015). Dynamics of wear of the cutting elements of tillers. Annals of Wasaw University of Life Sciencec – SGGW, 65, 15–19.
- Belevskii, L. S., Belevskaya, I. V., Belov, V. K., Gubarev, E. V., Efimova, Y. Y. (2016). Surface Modification of Products by Plastic Deformation and the Application of Functional Coatings. Metallurgist, 60 (3-4), 434–439. doi: https://doi.org/10.1007/s11015-016-0310-y
- Hamouda, K., Bournine, H., Tamarkin, M. A., Babichev, A. P., Saidi, D., Amrou, H. E. (2016). Effect of the Velocity of Rotation in the Process of Vibration Grinding on the Surface State. Materials Science, 52 (2), 216–221. doi: https://doi.org/10.1007/s11003-016-9946-9
- Aftanaziv, I. S., Bernik, P. S., Sivak, R. I., Klimenko, A. D. (2002). Vibracionno-centrobezhnaya uprochnyayushchaya obrabotka detaley. Vinnica: VDAU, 235.
- Stotsko, Z., Kusyj, J., Topilnytskyj, V. (2012). Research of vibratory-centrifugal strain hardening on surface quality of cylindric long-sized machine parts. Journal of Manufacturing and Industrial Engineering, 11, 15–17.
- Lou, Y., He, J. S., Chen, H., Long, M. (2016). Effects of vibration amplitude and relative grain size on the rheological behavior of copper during ultrasonic-assisted microextrusion. The International Journal of Advanced Manufacturing Technology, 89 (5-8), 2421–2433. doi: https://doi.org/10.1007/s00170-016-9288-7
- Gichan, V. (2011). Active control of the process and results of treatment. Journal of Vibroengineering, 13 (2), 371–375.
- Jurcius, A., Valiulis, A., Kumslytis, V. (2008). Vibratory stress relieving – It's advantages as an alternative to thermal treatment. Journal of Vibroengineering, 10 (1), 123–127.
- Djema, M. A., Hamouda, K., Babichev, A. P., Saidi, D., Halimi, D. (2012). The Impact of Mechanical Vibration on the Hardening of Metallic Surface. Advanced Materials Research, 626, 90–94. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.626.90
- Dudnykov, A., Belovod, O., Dudnyk, V., Kanivets, O., Kelemesh, A. (2011). Effect of part cutting type on stress state of material. Annals of Wasaw University of Life Sciencec. SGGW, 58, 85–87.
- Anilovych, V. Ya., Hrynchenko, O. S., Lytvynenko, V. L. (2001). Nadiynist mashyn v zavdanniakh ta prykladakh. Kharkiv: Oko, 320.
- Kachinskiy, N. A. (1985). Fizika pochv. Moscow: Vysshaya shkola, 224.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Anatolii Dudnikov, Vladimir Dudnik, Olena Ivankova, Oleksii Burlaka
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
