Зміна фізико-механічних та декоративних властивостей лабрадориту при термічному впливі

Автор(и)

  • Valentyn Korobiichuk Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0002-1576-4025
  • Volodymyr Shlapak Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0002-4183-1922
  • Ruslan Sobolevskyi Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0001-7489-8851
  • Oleksandr Sydorov Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0003-4546-3570
  • Liubov Shaidetska Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-6593-0255

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.157307

Ключові слова:

лабрадорит, високі температури, показники блиску лабрадориту, декоративність природного каменю, поширення ультразвукової хвилі

Анотація

Експериментально досліджувалися зразки з чотирьох родовищ крупнозернистого лабрадориту, який видобувається в Україні. Випробування зразків лабрадориту проводилося високими температурами 200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900 °С.

Руді плями на поверхні зразків є результатом окислення металу Fe2+, в різних родовищах лабрадориту вони покривають різну площу поверхні зразка природного каменю, коливається в межах 39–60 %. Аналіз полірованої поверхні лабрадориту після нагрівання показав, що руді включення рівномірно розподілені на поверхні зразків лабрадориту. Окислення мінералів, яке візуально спостерігається на всіх зразках лабрадориту, починається при температурі 300 °С. Однією з особливостей проведення досліджень, які описані в статті, є застосування обробки цифрових зображень з метою кількісної оцінки площі окислення Fe (рудих плям) на полірованій поверхні зразків лабрадориту. До температури 500–600 °С відбувається поступове збільшення окисленої площі поверхні зразків. При температурі вищій за 700 °С відбувається різке збільшення окисленої площі поверхні зразків. В цілому окислені плями металів займають від 40 до 60 % поверхні зразків лабрадориту.

При нагріванні зразки лабрадориту світлішають до 50 % від першопочаткового значення показника L кольорової системи Lab.

Зниження швидкості поширення ультразвукової хвилі в зразках лабрадориту відбувається рівномірно без стрибків. Причиною зниження швидкості ультразвукової хвилі є утворення дефектів і тріщин в зразках лабрадориту через нерівномірність теплового розширення мінералів. При температурі 700 °C і вище відбується уповільнення швидкості зниження поширення ультразвукової хвилі в зразках природного каменю.

При нагріванні відбувається зниження показників блиску у всіх зразках лабрадориту. В цілому при нагріванні лабрадориту до 900 °С зразки Очеретянського лабрадориту втратили 11,21 % блиску, Невирівського – 4,03 %, Осниківського – 33,57 %, Катеринівського – 15,3 %

Біографії авторів

Valentyn Korobiichuk, Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра розробки родовищ корисних копалин ім. проф. Бакка М. Т.

Volodymyr Shlapak, Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра розробки родовищ корисних копалин ім. проф. Бакка М. Т.

Ruslan Sobolevskyi, Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Доктор технічних наук, професор

Кафедра маркшейдерії

Oleksandr Sydorov, Житомирський державний технологічний університет вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Аспірант

Кафедра розробки родовищ корисних копалин ім. проф. Бакка М. Т.

Liubov Shaidetska, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук

Кафедра геоінженерії

Посилання

  1. Martinho, E., Dionísio, A. (2018). Assessment Techniques for Studying the Effects of Fire on Stone Materials: A Literature Review. International Journal of Architectural Heritage, 1–25. doi: https://doi.org/10.1080/15583058.2018.1535008
  2. Brantut, N., Heap, M. J., Meredith, P. G., Baud, P. (2013). Time-dependent cracking and brittle creep in crustal rocks: A review. Journal of Structural Geology, 52, 17–43. doi: https://doi.org/10.1016/j.jsg.2013.03.007
  3. Shao, S., Ranjith, P. G., Wasantha, P. L. P., Chen, B. K. (2015). Experimental and numerical studies on the mechanical behaviour of Australian Strathbogie granite at high temperatures: An application to geothermal energy. Geothermics, 54, 96–108. doi: https://doi.org/10.1016/j.geothermics.2014.11.005
  4. Ivorra, S., García-Barba, J., Mateo, M., Pérez-Carramiñana, C., Maciá, A. (2013). Partial collapse of a ventilated stone façade: Diagnosis and analysis of the anchorage system. Engineering Failure Analysis, 31, 290–301. doi: https://doi.org/10.1016/j.engfailanal.2013.01.045
  5. Ozguven, A., Ozcelik, Y. (2014). Effects of high temperature on physico-mechanical properties of Turkish natural building stones. Engineering Geology, 183, 127–136. doi: https://doi.org/10.1016/j.enggeo.2014.10.006
  6. Kılıç, Ö. (2006). The influence of high temperatures on limestone P-wave velocity and Schmidt hammer strength. International Journal of Rock Mechanics and Mining Sciences, 43 (6), 980–986. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijrmms.2005.12.013
  7. Liu, S., Xu, J. (2015). An experimental study on the physico-mechanical properties of two post-high-temperature rocks. Engineering Geology, 185, 63–70. doi: https://doi.org/10.1016/j.enggeo.2014.11.013
  8. Vazquez, P., Acuña, M., Benavente, D., Gibeaux, S., Navarro, I., Gomez-Heras, M. (2016). Evolution of surface properties of ornamental granitoids exposed to high temperatures. Construction and Building Materials, 104, 263–275. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2015.12.051
  9. Eren Sarıcı, D. (2016). Thermal deterioration of marbles: Gloss, color changes. Construction and Building Materials, 102, 416–421. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2015.10.200
  10. Korobiichuk, V. (2016). Study of Ultrasonic Characteristics of Ukraine Red Granites at Low Temperatures. Advances in Intelligent Systems and Computing, 653–658. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-48923-0_69
  11. Korobiichuk, I., Korobiichuk, V., Hájek, P., Kokeš, P., Juś, A., Szewczyk, R. (2018). Investigation of leznikovskiy granite by ultrasonic methods. Archives of Mining Sciences, 63 (1), 75–82. doi: http://doi.org/10.24425/118886
  12. Korobiichuk, V., Shamrai, V., Iziumova, O., Tolkach, O., Sobolevskyi, R. (2016). Definition of hue of different types of pokostivskiy granodiorite using digital image processing. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (5 (82)), 52–57. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.74849
  13. Chaki, S., Takarli, M., Agbodjan, W. P. (2008). Influence of thermal damage on physical properties of a granite rock: Porosity, permeability and ultrasonic wave evolutions. Construction and Building Materials, 22 (7), 1456–1461. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2007.04.002
  14. Keshavarz, M., Pellet, F. L., Loret, B. (2010). Damage and Changes in Mechanical Properties of a Gabbro Thermally Loaded up to 1,000°C. Pure and Applied Geophysics, 167 (12), 1511–1523. doi: https://doi.org/10.1007/s00024-010-0130-0
  15. Hugh-Jones, D. (1997). Thermal expansion of MgSiO3 and FeSiO3 ortho- and clinopyroxenes. American Mineralogist, 82 (7-8), 689–696. doi: https://doi.org/10.2138/am-1997-7-806
  16. Kompaníková, Z., Gomez-Heras, M., Michňová, J., Durmeková, T., Vlčko, J. (2014). Sandstone alterations triggered by fire-related temperatures. Environmental Earth Sciences, 72 (7), 2569–2581. doi: https://doi.org/10.1007/s12665-014-3164-2
  17. Annerel, E., Taerwe, L. (2011). Methods to quantify the colour development of concrete exposed to fire. Construction and Building Materials, 25 (10), 3989–3997. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2011.04.033
  18. Ozguven, A., Ozcelik, Y. (2013). Investigation of some property changes of natural building stones exposed to fire and high heat. Construction and Building Materials, 38, 813–821. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2012.09.072

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-21

Як цитувати

Korobiichuk, V., Shlapak, V., Sobolevskyi, R., Sydorov, O., & Shaidetska, L. (2019). Зміна фізико-механічних та декоративних властивостей лабрадориту при термічному впливі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(12 (97), 14–20. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.157307

Номер

Розділ

Матеріалознавство