Метод конфігурування складу команди проекту за критерієм суб’єктивного благополуччя

Автор(и)

  • Valentyn Rach Навчально-науковий інститут інформаційних та комунікаційних технологій Університет «КРОК» вул. Табірна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113, Україна https://orcid.org/0000-0002-6563-2354
  • Ikenna Osakwe Університет «КРОК» вул. Табірна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113, Україна https://orcid.org/0000-0002-2105-8450
  • Olena Medvedieva Університет «КРОК» вул. Табірна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113, Україна https://orcid.org/0000-0002-8873-8100
  • Olha Rossoshanskaya Луганська державна академія культури та мистецтв вул. Чигорина, 20, м. Київ, Україна, 02000, Україна https://orcid.org/0000-0001-6693-7830
  • Natalia Borulko Університет «КРОК» вул. Табірна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113, Україна https://orcid.org/0000-0001-9134-309X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.160651

Ключові слова:

формування команди проекту, персональний профіль, суб’єктивне благополуччя, коефіцієнт узгодженості команди, оцінна шкала

Анотація

Розроблено метод конфігурування команди проекту за критерієм суб’єктивного благополуччя. Метод спрямований на пошук такої конфігурації претендентів, за якої утворюється команда з найвищою спільністю щодо значимості цінностей (факторів) суб’єктивного благополуччя та фактичним їх задоволенням на момент формування команди. В основу методу покладено два концептуальних положення-аксіоми. По-перше, найбільш адекватні результати побудови персонального профілю досягаються в ході самодослідження ставлення претендента до індикаторів суб’єктивного благополуччя. По-друге, ранжирування дозволяє побудувати ряд, в якому найбільш важливими представлені найменш досягнуті індикатори.

На цій підставі представляється можливим порівнювати профілі претендентів між собою та виявляти найбільш схожі. Теоретично обґрунтовано, що конфігурація з найбільш близьких профілів є передумовою утворення позитивногоїробочого середовища як необхідного фактору комфортної взаємодії учасників команди, суттєвим інтегруючим фактором залучення до проекту. Розроблений метод побудови персонального профілю претендента забезпечує необхідну точність і підвищує достовірність одержуваної при цьому інформації. Емпірично виявлено дві «робочі зони» персонального профілю (перші п’ять та наступні сім з 27-ми індикаторів), визначальні для виявлення близьких профілів претендентів. Для порівняння профілів введено показники загального підсумкового рангу для індикаторів зон та коефіцієнт узгодженості команди.

Для інтерпретації значення коефіцієнта узгодженості емпіричним способом побудована оцінна шкала з сімох інтервальних зон для команд у складі від двох до десяти учасників. За результатами експериментальної перевірки доведена можливість використання критерію суб'єктивного благополуччя як параметра формування команд проектів, його дієвість та адекватність

Біографії авторів

Valentyn Rach, Навчально-науковий інститут інформаційних та комунікаційних технологій Університет «КРОК» вул. Табірна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113

Доктор технічних наук, професор, директор навчально-наукового інституту

Ikenna Osakwe, Університет «КРОК» вул. Табірна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113

Аспірант

Кафедра математичних методів і статистики

Olena Medvedieva, Університет «КРОК» вул. Табірна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113

Доктор технічних наук, професор

Кафедра математичних методів і статистики

Olha Rossoshanskaya, Луганська державна академія культури та мистецтв вул. Чигорина, 20, м. Київ, Україна, 02000

Доктор економічних наук, доцент

Natalia Borulko, Університет «КРОК» вул. Табірна, 30-32, м. Київ, Україна, 03113

Аспірант

Кафедра математичних методів і статистики

Посилання

  1. Wysocki, R. K. (2001). Building Effective Project Teams. John Wiley & Sons, 384.
  2. Banister-Hazama, D., Moreci, J., England, K. (2012). Increase project team effectiveness: step-by-step. PMI Global Congress Proceedings.
  3. Individual competence baseline for project, programme and portfolio management (2015). International Project Management Association (IPMA), 431. Available at: http://products.ipma.world/ipma-product/icb/read-icb/
  4. World Happiness Report (2017). Available at: http://worldhappiness.report/ed/2017/
  5. Cheung, C., Davis, J., Cui, Q. (2017). Happiness for project managers: framework and empirical analysis. 33rd Annual Association of Researchers in Construction Management (ARCOM) Conference Proceedings. 2017. Available at: http://pm.umd.edu/wp-content/uploads/2017/09/Happiness-for-project-managers-Framework-and-empirical-analysis-2017-ARCOM-vf-2-FINAL.pdf
  6. Schwartz, S. H., Sortheix, F. M. (2018). Values and subjective well-being. Handbook of well-being. Salt Lake City, UT: DEF Publishers. Available at: https://www.nobascholar.com/chapters/51/download.pdf
  7. Dzhidar'yan, I. (2013). Psihologiya schast'ya i optimizma. Moscow: Institut psihologii RAN, 268.
  8. Cooke, H. S. (2018). Project management and team happiness. Available at: https://infoworks.com/project-management-and-team-happiness/
  9. Emil Berg, M., Terje Karlsen, J. (2014). How project managers can encourage and develop positive emotions in project teams. International Journal of Managing Projects in Business, 7 (3), 449–472. doi: https://doi.org/10.1108/ijmpb-01-2013-0003
  10. Osakwe, I. (2016). Project team building by the criterion of fulfillment (happiness): main problems and conceptual baselines. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, 2, 110–124.
  11. Rach, V., Osakwe, I. (2017). Method to Create Personal Profile of the Project Team Candidate by the Criteria of Well-being Based on Ranking Procedures. International Journal of Innovative Research and Development, 6 (12), 219–232. doi: https://doi.org/10.24940/ijird/2017/v6/i12/120374-284704
  12. Landon, L. B., Slack, K. J., Barrett, J. D. (2018). Teamwork and collaboration in long-duration space missions: Going to extremes. American Psychologist, 73 (4), 563–575. doi: https://doi.org/10.1037/amp0000260
  13. Aretoulis, G. (2018). Gender Based Perception of Successful Construction of Project Managers’ Attributes. Social Sciences, 7 (7), 112. doi: https://doi.org/10.3390/socsci7070112
  14. Jacobsson, C., Nissling, L., Skar, L., Archer, T. (2017). The Effect of Teambuilding on Team Development: A Quasi-Experiment within a Swedish State Authority. Clinical and Experimental Psychology, 03 (03). doi: https://doi.org/10.4172/2471-2701.1000164
  15. Udo, N., Koppensteiner, S. (2004). What are the core competencies of a successful project manager? Project Management Institute, PMI® Global Congress. Prague. Available at: https://www.pmi.org/learning/library/ore-competencies-successful-skill-manager-8426
  16. Hassan, M. K., Ilyas, M. A. B. (2016). Change agility across different cultures. Project Management Institute, PMI® Global Congress. Barcelona. Available at: https://www.pmi.org/learning/library/change-agility-different-cultures-10188
  17. Sautelle, E., Bowles, T., Hattie, J., Arifin, D. N. (2015). Personality, resilience, self-regulation and cognitive ability relevant to teacher selection. Australian Journal of Teacher Education, 40 (4). Available at: https://ro.ecu.edu.au/cgi/viewcontent.cgi?article=2575&context=ajte
  18. Prewett, M. S., Brown, M. I., Goswami, A., Christiansen, N. D. (2016). Effects of Team Personality Composition on Member Performance: A Multilevel Perspective. Group & Organization Management, 43 (2), 316–348. doi: https://doi.org/10.1177/1059601116668633
  19. Wu, M., Chen, Y.-H. (2014). A factor Analysis on Teamwork Performance -an Empirical Study of Inter-instituted Collaboration. Eurasian Journal of Educational Research, 55, 37–54. doi: https://doi.org/10.14689/ejer.2014.55.3
  20. Mathieu, J. E., Tannenbaum, S. I., Donsbach, J. S., Alliger, G. M. (2013). A Review and Integration of Team Composition Models. Journal of Management, 40 (1), 130–160. doi: https://doi.org/10.1177/0149206313503014
  21. Rossoshanskaya, O. V., Biryukov, O. V. (2010). Forming management team for the project realization per competence approach. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, 1 (33), 127–146.
  22. Cherepaha, G. S. (2010). Product-environmental approach to forming the project team within discipline “dynamic leadership in project management”. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, 2 (34), 59–73.
  23. Pantileev, S. R. (1991). Samootnoshenie kak emocional'no-ocenochnaya sistema. Moscow: Izd-vo MGU, 100.
  24. Lysenko, D. E. (2008). Adaptaciya metoda precedentov dlya podderzhki processa otbora i rasstanovki personala proekta. Systemy obrobky informatsiyi, 1 (68), 20–23.
  25. Alatoom, M. (2014). Metod planirovaniya soderzhaniya myagkih proektov po kriteriyu vazhnosti formiruemyh kompetentnostey. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, 3 (51), 116–129.
  26. Rach, V. A. (2014). Metodologicheskie metriki nauki upravleniya proektami. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, 3 (51), 18–26.
  27. Larichev, O. I. (2006). Verbal'niy analiz resheniy. Moscow: Nauka, 181.
  28. Rossoshanskaya, O. V. (2000). Model' upravleniya vysshim uchebnym zavedeniem v sovremennyh usloviyah. Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, 2 (2), 123–127.
  29. Panina, N. V. (1996). Tekhnolohiya sotsialnoho doslidzhennia. Kyiv: Naukova dumka, 233.
  30. Hili, Dzh. (2005). Statistika: sociologicheskie i marketingovye issledovaniya. Kyiv: DiaSoftYUP; Sankt-Peterburg: Piter, 638.
  31. Bushuev, S. D., Morozov, V. V. (2000). Dinamicheskoe liderstvo v upravlenii proektami. Kyiv: Ukrainskaya associaciya upravleniya proektami, 312.
  32. Burgan, S. C., Burgan, D. S. (2014). One size does not fit all: Choosing the right project approach. PMI Global Congress Proceedings, Project Management Institute. Phoenix.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-25

Як цитувати

Rach, V., Osakwe, I., Medvedieva, O., Rossoshanskaya, O., & Borulko, N. (2019). Метод конфігурування складу команди проекту за критерієм суб’єктивного благополуччя. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3 (98), 48–59. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.160651

Номер

Том 2 № 3 (98) (2019): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Valentyn Rach, Ikenna Osakwe, Olena Medvedieva, Olha Rossoshanskaya, Natalia Borulko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.