Використання золи виносу для кондиціонування надлишкового активного мулу при зневодненні на камерно-мембранних фільтр-пресах

Автор(и)

  • Oleh Zlatkovskyi PRODEKO-ELK Sp.zo.o. вул. Стрефова, 9, м. Елк, Польща, 19-300, Польща https://orcid.org/0000-0002-2350-5955
  • Andrii Shevchenko PRODEKO-ELK Sp.zo.o. вул. Стрефова, 9, м. Елк, Польща, 19-300, Польща https://orcid.org/0000-0002-9576-282X
  • Tamara Shevchenko Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-4513-6759

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.170200

Ключові слова:

камерно-мембранний фільтр-прес, кондиціонування, зола виносу, зневоднення, тривалість фільтрування, активний мул

Анотація

Наведені результати експериментальних досліджень зневоднення надлишкового активного мулу з комунальних очисних споруд на камерно-мембранних фільтр-пресах. Для кондиціонування осаду було здійснено додавання золи виносу теплової електростанції у якості мінеральної добавки. Експериментальні дослідження показали високу ефективність зневоднення надлишкового активного мулу з додавання золи виносу. Збільшення дози золи виносу приводить до загального збільшення продуктивності фільтрування та зниженню вологості фільтраційного осаду (кеку). Було встановлено, що у разі додавання золи виносу у кількості 2 % від маси вихідного осаду ефективність зневоднення збільшується не суттєво. У цьому випадку тривалість фільтрування зменшується тільки на 15 %, а питома продуктивність збільшується на 12 %. У разі збільшення долі золи виносу до 6 % від маси вихідного осаду спостерігається більш інтенсивне прискорення процесу. Тривалість фільтрування скоротилася з 100 до 10 хвилин, питома тривалість збільшується з 87 до 400 літрів з квадратного метру за годину. Проведені експериментальні дослідження показали, що додавання золи виносу до осадів комунальних очисних споруд водовідведення в якості мінеральної складової забезпечує можливість зневоднення отриманих суспензій за допомогою камерно-мембранного фільтр-преса. При оптимальних дозах 4–5 % від маси вихідного осаду, прогнозована продуктивність очікується на рівні 350–400 л/м2 на годину. Одержаний фільтраційний осад має власну вологість близько 60 %, щільну, суху структуру, що забезпечує можливість його транспортування в насипному вигляді

Біографії авторів

Oleh Zlatkovskyi, PRODEKO-ELK Sp.zo.o. вул. Стрефова, 9, м. Елк, Польща, 19-300

Кандидат технічних наук, Інженер-технолог

Andrii Shevchenko, PRODEKO-ELK Sp.zo.o. вул. Стрефова, 9, м. Елк, Польща, 19-300

Кандидат технічних наук, Інженер інженерії навколишнього середовища

Tamara Shevchenko, Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра водопостачання, водовідведення і очищення вод

Посилання

  1. Sizykh, M. R. (2013). Conditioning of sewage sludge. Vestnik Buryatskogo gosudarstvennogo universiteta, 3, 17–19.
  2. Wójcik, M., Stachowicz, F., Masłoń, A. (2017). The Possibility of Sewage Sludge Conditioning and Dewatering with the Use of Biomass Ashes. Engineering and Protection of Environment, 20 (2), 153–164. doi: https://doi.org/10.17512/ios.2017.2.1
  3. Bazzaoui, R., Fraikin, L., Groslambert, S., Salmon, T., Crine, M., Léonard, A. (2011). Impact of Sludge Conditioning on Mechanical Dewatering and Convective Drying. European Drying Conference – EuroDrying'2011, Palma. Balearic Island. Available at: http://www.uibcongres.org/imgdb/archivo_dpo11043.pdf
  4. Długosz, J., Gawdzik, J. (2014). The Content of Heavy Metals in Sewage Sludge Conditioned CaO. Archives of Waste Management and Environmental Protection, 16 (2), 49–56.
  5. Zhou, W., Lu, Y., Jiang, S., Xiao, Y., Zheng, G., Zhou, L. (2018). Impact of sludge conditioning treatment on the bioavailability of pyrene in sewage sludge. Ecotoxicology and Environmental Safety, 163, 196–204. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2018.07.088
  6. Dieudé-Fauvel, E., Dentel, S. K. (2011). Sludge Conditioning: Impact of Polymers on Floc Structure. Journal of Residuals Science & Technology, 8 (3), 101–108.
  7. Cao, X., Jiang, Z., Cui, W., Wang, Y., Yang, P. (2016). Rheological Properties of Municipal Sewage Sludge: Dependency on Solid Concentration and Temperature. Procedia Environmental Sciences, 31, 113–121. doi: https://doi.org/10.1016/j.proenv.2016.02.016
  8. Yang, G. С. С., Lin, C.-K. Effects of Conditioning and Electrokinetics on Sewage Sludge Dewatering. Available at: http://uest.ntua.gr/athens2017/proceedings/pdfs/Athens2017_Gordon_Yang_Lin.pdf
  9. Lu, Y., Zhang, C., Zheng, G., Zhou, L. (2018). Improving the compression dewatering of sewage sludge through bioacidification conditioning driven by Acidithiobacillus ferrooxidans: dewatering rate vs. dewatering extent. Environmental Technology, 1–14. doi: https://doi.org/10.1080/09593330.2018.1465129
  10. Wójcik, М., Stachowicz, F., Masłoń, A. (2017). The Evaluation of the Effectiveness of Sewage Sludge Conditioning with the Application of Biomass Ashes. Engineering and Protection of Environment, 20 (3), 295–304.
  11. Zhvakina, O. A., Gelfand, E. D. (2002). On joint treatment of waste waters sludge of ppm with ash from heat-and-power station. Izvestiya vysshih uchebnyh zavedeniy. Lesnoy zhurnal, 3, 114–121.
  12. Leont'ev, N. E. (2009). Osnovy teorii fil'tratsii. Moscow: Izd-vo TSPI pri mekhaniko-matematicheskom fakul'tete MGU, 24–29.
  13. Bahvalov, N. S., Panasenko, G. P. (1984). Osrednenie protsessov v periodicheskih sredah. Moscow: Nauka, 164–169.
  14. Belyaev, A. Yu. (2004). Usrednenie v zadachah teorii fil'tratsii. Moscow: Nauka, 76–127.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-06-12

Як цитувати

Zlatkovskyi, O., Shevchenko, A., & Shevchenko, T. (2019). Використання золи виносу для кондиціонування надлишкового активного мулу при зневодненні на камерно-мембранних фільтр-пресах. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(10 (99), 17–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.170200

Номер

Том 3 № 10 (99) (2019): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Oleh Zlatkovskyi, Andrii Shevchenko, Tamara Shevchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.