Вплив поверхневого оброблення деревини на вогнестійкість дерев’яних конструкцій
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2013.18104Ключові слова:
просочення, деревина, антипірени, антисептики, ефективність модифікації, вигорання, вогнестійкість деревини, обвуглюванняАнотація
Розроблена математична модель швидкості вигорання деревини. За отриманим аналітичним рівнянням розрахована швидкість горіння вогнестійкого матеріалу за наявності значення показника пригнічення. Наведено результати досліджень швидкості вигоряння деревини, в тому числі модифікованої антипіренами і встановлено вплив модифікації на зменшення швидкості і глибини обвуглювання, а відповідно і на зменшення робочого перерізу дерев'яної конструкції при високотемпературному впливі.Посилання
- Тычино Н.А. Особенности практического применения огне- и биозащитных средств для пропитки древесины [Текст] / Н.А. Тычино // Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Вып. 6. – М.: ВНИИПО, 2002. – С. 38–43. – 3000 пр. – ISSN 0869-7493.
- Леонович А.А. Химический подход к проблеме снижения пожароопасности древесных материалов [Текст] / А.А. Леонович // Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Вып. 3. – М.: ВНИИПО, 1996. – С. 10–14. – 2000 пр. – ISSN 0869-7493.
- Бут В.П. Новый подход к огнебиозащите изделий из целлюлозы [Текст] / В.П. Бут, В.М. Жартовский и др. // Пожаровзрывобезопасность. – М.: ВНИИПО, 2004. – Вып. 5.– С. 31–32. – 3000 пр. – ISSN 0869-7493.
- Сивенков А.Б. Огнезащитные покрытия на основе модифицированных полисахаридов. Часть 3. Характеристики тепловыделения при пламенном горении и теплофизические свойства [Текст] / А.Б. Сивенков, Б.Б. Серков // Пожаровзрывоопасность. – М.: ВНИИПО.- 2002. - Вып. 3.- С. 13-19. – 3000 пр. – ISSN 0869-7493.
- ГОСТ 2140-81 Видимые пороки древесины. Классификация, термины и определения, способы измерения [Дата введения 1983-01-01]. - М.: Издательство стандартов, 1981. - 17 с.
- ГОСТ 20022.6-86 Пропитка способом прогрев-холодная ванна. Взамен ГОСТ 20022.6-76 - [Введен 01.07.87].-М.: Изд-во стандартов, 1986. – 7 с.
- ГОСТ 20022.9-76* Древесина, консервирование. Капиллярная пропитка способом нанесения на поверхность. Взамен ГОСТ 16416-70 -[Введен 01.01.78]. -М.: Изд-во стандартов, 1977. – 6 с.
- ГОСТ 12.1.044–1989 Межгосударственный стандарт. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения [Дата введения 1991–01–01]. - М.: Издательство стандартов, 1990. – 143 с.
- СНиП II-25-80 Деревянные конструкции. – М. 1996.
- Пракшин Ю.К. Методика осмотра места пожара [Текст] / Ю.К. Пракшин, С.И. Зернов. – К.: РИО МВД УССР, 1988. – 168 с. ил.
- Шналь Тарас. Огнестойкость деревянных конструкций [Текст] / Тарас Шналь. – Львов. Издательство “Львовская политехника”, 2006.-220 с.
- Tychino N.A. (2002). Osobennosti prakticheskogo primenenija ogne- i biozaschitnih sredstv dlja propitki drevesini. Pozarovzrivoopasnost’ veshestv i materialov. Vip. 6. – Moscow, Russia, VNIIPO. 38-43, 0869-7493.
- Leonovich A.A. (1996). Khimicheskiy podhod k probleme snizenia pozaroopasnosti drevesnih materialov. Pozarovzrivoopasnost’ veshestv i materialov. Vip. 3. - Moscow, Russia, VNIIPO. 10-14, 0869-7493.
- But V.P. (2004). Noviy podhod k ognebiozashite izdeliy iz cellulozi. Pozarovzrivobezopasnost’ Vip. 5.– Moscow, Russia, VNIIPO. –31-32, 0869-7493.
- Sivenkov A.B. (2002). Ognezashitnie pokritija na osnove modifitsirovanih polisaharidov. Chast’ 3. Kharakteristiki teplovidilenija pri plamennom gorenii i teplophizicheskie svoistva. Pozarovzrivo-opasnost’. Vip. 3. Moscow, Russia, VNIIPO. 13-19, 0869-7493.
- GOST 2140-81 Vidimie poroki drevesini. Klassifikatsija, termini i opredelenija, sposobi izmerenija. Moscow, USSR, Izdatel’stvo standartov, 1981. 17.
- GOST 20022.6-86 Propitka sposobom progrev – holodnaja vanna. Vzamen GOST 20022.6-76. – Moscow, USSR, Izdatel’stvo standartov, 1986. 7.
- GOST 20022.9-76* Drevesina, konservirovanie. Kappilarnaja propitka sposobom nanesenija na poverhnost’. Vzamen GOST 16416-70. – Moscow, Russia, Izdatel’stvo standartov, 1977. 6.
- GOST 12/1/044-1989 Pozarovzrivoopasnost’ veshestv i materialov. Nomenkulatura pokazatelei i metodi ih opredelenija. – Moscow, USSR, Izdatel’stvo standartov, 1990. 143.
- SNiP II-25-80 Derevjznie konstruktsii. – Moscow, Russia, 1996.
- Prakshin Ju.K. Metodika osmotra mesta pozhara. – Kyiv, USSR, 1988. 168.
- Shnal’ Taras. (2006). Ognestoikost’ derevjanih konstruktsiy. – Lviv, Ukraine, Izdatel’stvo “Lvovskaja politehnika”, 220.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Юрий Владимирович Цапко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.