Розробка алгоритму оцінки екологічної безпеки гальваношламів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.188251Ключові слова:
алгоритм, відходи виробництва, гальваношлам, санітарно-токсикологічні властивості, екологічна безпекаАнотація
На підставі розробленого алгоритму оцінки санітарно-токсикологічних властивостей системи «Гальваношлам − природний об'єкт» з використанням модельного мідно-цинкового шламу. Ідентифіковано мінерали гальваношламу, що містять іони важких металів – ZnSO4∙H2O, ZnSO4∙7H2O, Cu3(OH)4(SO4), (Zn3.2Cu0.8)(SO4)(OH)6∙4Н2О,, які при тривалій взаємодії з навколишнім середовищем можуть утворювати легкорозчинні токсичні сполуки. Встановлено, що процес нейтралізації сульфатних мідно-цинкових розчинів вапняним молоком протікає в два етапи: утворення полуводного і двуводного гіпсу; утворення сполук важких металів. Вивчена водно-міграційна активність іонів Cu2+ і Zn2+, які входять до складу гальваношламу. Доведено, що з двох досліджуваних металів катіони Zn2+ вносять більший внесок в негативний вплив на об'єкти довкілля в порівнянні з катіонами Cu2+. Досліджено особливості розподілу і міграції іонів важких металів у ґрунтах після забруднення їх гальваношламом. Встановлено, що інтенсивність трансформації іонів Zn2+ та Сu2+ з гальваношламів до ґрунту визначається типом ґрунту і фізико-хімічними властивостями самих металів. Встановлена кореляція між рухливістю іонів важких металів і кислотністю ґрунтів. Для Zn2+ максимальна рухливість спостерігається в ґрунтах з рН ≈ 7. Для Сu2+ рухливість в нейтральних або лужних ґрунтах нижча, ніж у ґрунтах з кислим середовищем. Визначено основні кількісні показники потенційної фітотоксичності гальваношламу – всхожість, енергія, дружність і тривалість проростання насіння тест-рослин. Показано, що сумісна дія Cu2+ і Zn2+ проявляється як в інгібуванні, так і в стимулюванні ростових процесів тест-рослин і визначається, перш за все, біологічною специфікою самої тест-культури, а також властивостями ґрунту і ступенем їх забруднення.
Представлений в роботі порядок виконання досліджень дозволяє прогнозувати небезпеку гальваношламів для навколишнього природного середовища. А також, може бути застосований природоохоронними і проектними організаціями при проведенні агроекологічного моніторингуПосилання
- Minelgaitė, A., Liobikienė, G. (2019). Waste problem in European Union and its influence on waste management behaviours. Science of The Total Environment, 667, 86–93. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.02.313
- Cherep, A. V., Gutsman, A. O. (2019). Social responsibility of industrial enterprises for the protection of environment. The Journal of Zhytomyr State Technological University. Series: Economics, Management and Administration, 1 (87), 54–59. doi: https://doi.org/10.26642/jen-2019-1(87)-54-59
- Szatyłowicz, E., Janas, M., Zawadzka, A. (2017). The impact of industrial waste landfill on the environment. Ecological Engineering, 18 (3), 64–73. doi: https://doi.org/10.12912/23920629/70259
- Hassaan, M. A., Nemr, A. E., Madkour, F. F. (2016). Environmental Assessment of Heavy Metal Pollution and Human Health Risk. American Journal of Water Science and Engineering, 2 (3), 14–19.
- Khovansky, A. D., Bogachev, I. V., Bayan, E. M. (2016). Integrated Assessment of Environmental Hazard of Enterprises and Territories. Ecology and Industry of Russia, 20 (10), 58–63. doi: https://doi.org/10.18412/1816-0395-2016-10-58-63
- Li, J., Lin, C., Huang, S. (2013). Considering Variations in Waste Composition during Waste Input-Output Modeling. Journal of Industrial Ecology, 17 (6), 892–899. doi: https://doi.org/10.1111/jiec.12068
- Das, A., Gupta, A. K., Mazumder, T. N. (2012). Vulnerability assessment using hazard potency for regions generating industrial hazardous waste. Journal of Hazardous Materials, 209-210, 308–317. doi: https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2012.01.025
- Stiernström, S., Wik, O., Bendz, D. (2016). Evaluation of frameworks for ecotoxicological hazard classification of waste. Waste Management, 58, 14–24. doi: https://doi.org/10.1016/j.wasman.2016.08.030
- Baran, A., Antonkiewicz, J. (2017). Phytotoxicity and extractability of heavy metals from industrial wastes. Environment Protection Engineering, 43 (2), 143–155.
- Zhuravlyova, N. V., Ismagilov, Z. R., Ivanykina, O. V. (2014). Comprehensive evaluation of toxicity of waste products of mining industry by chemical, physico-chemical and biologycal methods. Gorniy informatsionno-analiticheskiy byulleten', 7, 352–361.
- Karim, Z., Qureshi, B. A., Mumtaz, M., Qureshi, S. (2014). Heavy metal content in urban soils as an indicator of anthropogenic and natural influences on landscape of Karachi – A multivariate spatio-temporal analysis. Ecological Indicators, 42, 20–31. doi: https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2013.07.020
- Bi, C., Zhou, Y., Chen, Z., Jia, J., Bao, X. (2018). Heavy metals and lead isotopes in soils, road dust and leafy vegetables and health risks via vegetable consumption in the industrial areas of Shanghai, China. Science of The Total Environment, 619-620, 1349–1357. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.11.177
- Datsenko, V. V., Himenko, N. L. (2017). Nekotorye aspekty otsenki ekologicheskoy bezopasnosti promyshlennyh othodov. Ekolohichna bezpeka ta pryrodokorystuvannia, 3-4 (24), 18–28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Vita Datsenko, Natali Khimenko, Lilua Egorova, Yana Svishchova, Оleksandr Dubyna, Olena Budvytska, Nina Lyubymova, Volodymyr Pasternak, Ludmila Pusik
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
