Відбір зразків ґрунту при обстеженні лісів на радіоактивне забруднення

Автор(и)

  • Viktoriia Melnyk Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0002-3551-5085
  • Tatiana Kurbet Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0001-7820-4263
  • Zoia Shelest Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0001-5195-3475
  • Iryna Davydova Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005, Україна https://orcid.org/0000-0001-6535-3948

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209873

Ключові слова:

137Cs, щільність радіоактивного забруднення ґрунту, лісові екосистеми, відбір зразків ґрунту

Анотація

Лісові екосистеми є складними площами щодо реабілітації радіоактивно забруднених територій, тому проведення сучасних обстежень даних площ на радіоактивне забруднення є актуальним. В статті розглядається удосконалення методів відбору зразків ґрунту для отримання репрезентативних матеріалів при оцінці вертикальної міграції 137Cs у ґрунтовому профілі та рівнів забруднення ґрунту 137Cs. Вивчення щільності радіоактивного забруднення ґрунту проводилося шляхом зменшення кількості відібраних зразків від 30-ти до 3-х у шарах 10, 20 та 30 см. Результати свідчать, що при зменшенні кількості відбору зразків ґрунту середні величини рівнів забруднення ґрунту 137Cs суттєво не відрізняються в межах кожного аналізованого шару. Відмічено, що при відборі зразків у 10 см шарі досліджуваний показник був у 1,3–1,4 рази менше, ніж у 20 та 30 см шарах, а між останніми різниці не спостерігається. Для отримання достовірних рівнів радіоактивного забруднення території необхідно здійснювати 10-кратний відбір зразків у 30 см шарі лісових ґрунтів. При зменшенні кількості відбору зразків ґрунту з 10-ти до 3-х коливання середніх значень питомої активності 137Cs у різних шарах ґрунтового профілю є низьким. Для отримання репрезентативних величин вмісту 137Cs в кожному шарі ґрунтового профіля необхідно здійснювати різний відбір. Так, для всіх шарів лісової підстилки достатнім є 4-х кратний, а для гумусово-елювіального горизонту – 6-ти кратний відбір. Для елювіального та ілювіальному горизонту необхідно здійснювати 8-ми кратний, а для ілювіального піску та материнської породи – 10-ти кратний відбір. Отримані результати дають можливість провести сучасне обстеження лісів на радіоактивне забруднення на основі оновленої методики та з використанням отриманих даних щодо міграції 137Cs у лісових ґрунтах

Біографії авторів

Viktoriia Melnyk, Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Асистент

Кафедра екології

Tatiana Kurbet, Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра екології

Zoia Shelest, Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Кандидат біологічних наук, доцент

Кафедра екології

Iryna Davydova, Державний університет «Житомирська політехніка» вул. Чуднівська, 103, м. Житомир, Україна, 10005

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра екології

Посилання

  1. Tihomirov, F. A., Sidorov, V. P., Shcheglov, A. I. (1994). Les i lesnoe hozyaystvo v usloviyah radioaktivnogo zagryazneniya. Lesnoe hozyaystvo, 1, 26–29.
  2. Tikhomirov, F. A., Shcheglov, A. I., Sidorov, V. P. (1993). Forests and forestry: radiation protection measures with special reference to the Chernobyl accident zone. Science of The Total Environment, 137 (1-3), 289–305. doi: https://doi.org/10.1016/0048-9697(93)90395-m
  3. Shcheglov, A. I., Tihomirov, F. A., Tsvetnova, O. B., Klyashtorin, A. L., Mamihin S. V. (1996). Biogeohimiya radionuklidov chernobyl'skogo vybrosa v lesnyh ekosistemah evropeyskoy chasti SNG. Radiatsionnaya biologiya. Radioekologiya, 36 (4), 469–478.
  4. Kaletnyk, M. M., Landin, V. P. Krasnov, V. P. et. al. (1991). Radiolohichna obstanovka v lisakh Ukrainskoho Polissia. Oikumena, 2, 61–66.
  5. Kashparov, V. А. (2009). Radioecological significance of а fuel coмponent of cнernobyl radioacтive fallout. Problems of Chernobyl Exclusion Zone, 9, 5–22. Available at: http://uiar.org.ua/Russ/3.pdf
  6. Shcheglov, A. I., Tsvetnova, O. B. (2002). Ekologicheskaya rol' lesnyh podstilok pri radioaktivnom zagryaznenii. Aktual'nye problemy lesnogo kompleksa, 5, 151–153.
  7. Shcheglova, A. I., Tsvetnova, O. B. (2001). Rol' lesnyh ekosistem pri radioaktivnom zagryaznenii. Priroda, 4, 23–32. Available at: http://elib.biblioatom.ru/text/chernobyl-i-problemy-radiobiologii_2001/go,2/
  8. Boyko, O. L. (2012). Distribution of 137Cs total activity in forest phytocenoses. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiya, 120, 87–94. Available at: http://forestry-forestmelioration.org.ua/index.php/journal/issue/view/13/120-pdf
  9. Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Davydova, I. V., Shelest, Z. M., Boyko, O. L. (2015). Vertical Distribution of 137Cs Total Activity in Forest Soils of Ukrainian Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 25.5, 123–129. Available at: https://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/1014
  10. Perevolotskiy, A. N. (2006). Raspredilenie 137Cs i 90Sr v lesnyh biogeotsenozah. Gomel': RNIUP «Institut radioekologii», 256.
  11. Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Shelest, Z. M., Boyko, A. L. (2015). 137Сs distribution in sod-podzol forest soil of Ukrainian Polissia. Nuclear Physics and Atomic Energy, 16(3), 247–253. doi: https://doi.org/10.15407/jnpae2015.03.247
  12. Melnyk, V., Kurbet, T. (2018). Current distribution of 137cs in sod-podzolic soils of different types of forest conditions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (95)), 65–71. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142613
  13. Gonze, M.-A., Calmon, P. (2017). Meta-analysis of radiocesium contamination data in Japanese forest trees over the period 2011–2013. Science of The Total Environment, 601-602, 301–316. doi: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2017.05.175
  14. Bulko, N. I., Shabaleva, M. A., Kozlov, A. K. (2009). Osobennosti povedeniya 137Cs v sosnovyh nasazhdeniyah raznyh tipov lesa na territorii zapadnogo sleda avarii na ChAES. Vestnik MDPU imeni I. P. Shamyakina, 2 (23), 3–14. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/osobennosti-povedeniya-137cs-v-sosnovyh-nasazhdeniyah-raznyh-tipov-lesa-na-territorii-zapadnogo-sleda-avarii-na-chaes/viewer
  15. Bulko, N. I., Shabaleva, M. A., Mitin, N. V., Tolkacheva, N. V., Kozlov, A. K. (2015). Osobennosti dlitel'nyh protsessov migratsii chernobyl'skogo 137Cs v avtomorfnyh i gidromorfnyh pochvah sosnovyh fitotsenozov v dal'ney zone avarii na ChAES. Sb. nauch. Tr. IL NAN Belarusi, 75, 391–404.
  16. Bulko, N. I. (2009). Fiziko-himicheskoe sostoyaniya 137Cs v pochvah sosnovoy formatsii regionov s razlichnymi tipami chernobyl'skih vypadeniy spustya 20 let posle avarii na ChAES. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 69, 516–534.
  17. Bulko, N. I. (2014). Transformatsiya form nahozhdeniya 137Cs v pochvah nasazhdeniy razlichnogo sostava v dal'ney zone chernobyl'skoy katastrofy spustya chetvert' veka. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 74, 380–391.
  18. Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Korbut, M. B., Boiko, O. L. (2016). Rozpodil 137Cs u lisovykh ekosystemakh Polissia Ukrainy. Agroecological Journal, 1, 82–87. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_1_14
  19. Markina, Z. N., Glazun, I. N. (2005). Raspredelenie fiziko-himicheskih pokazateley 137Cs po profilyu pochv lesnyh ekosistem zony otchuzhdeniya ChAES Bryanskoy oblasti. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 63, 487–489.
  20. Averin, V. S. et. al. (2007). Radioekologicheskie posledstviya CHernobyl'skoy avarii. 20 let posle Chernobyl'skoy katastrofy: posledstviya v Respublike Belarus' i ih preodolenie. Natsional'nyy doklad. Minsk: Komitet po problemam posledstviy katastrofy na CHernobyl'skoy AES pri Sovete Ministrov Respubliki Belarus', 13–35.
  21. Didenko, L. G. (2001). O soderzhanii i formah nahozhdeniya 137Cs i kaliya v hvoe i drevesine sosny. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 52, 150–157.
  22. Didenko, L. G. (2000). K voprosu o formah nahozhdeniya 137Cs v lesnyh pochvah. Problemy lesovedeniya i lesovodstva, 51, 223–228.
  23. Yoschenko, V., Nanba, K., Konoplev, A., Takase, T., Zheleznyak, M. (2015). Radiocesium distributions and fluxes in the forest ecosystems of Chernobyl and Fukushima. Geophysical Research Abstracts, 17, 235–241
  24. Pratama, H. A., Yoneda, M., Shimada, Y., Satoshi, F., Ikegami, M. (2019). Correlation between Different Type of Caesium Carrier in The Radiocaesium Interception Potential Measurement for Forest Soils. Journal of Physics: Conference Series, 1198 (2), 022026. doi: https://doi.org/10.1088/1742-6596/1198/2/022026
  25. Metodychni rekomendatsiyi «Vedennia silskoho hospodarstva v umovakh radioaktyvnoho zabrudnennia terytoriyi Ukrainy vnaslidok avariyi na Chornobylskiy AES na period 1999–2002 rr. (1998). Kyiv, 105.
  26. Deysan, M., Didkivskyy, M., Dankevych, Ye. et. al. (2011). Recommendations on agricultural production in the radioactive contamination of the northern regions of Zhytomyr, victims of the Chernobyl accident for 2011–2016. Zhytomyr: In-t silskoho hosp-va Polissia NAAN Ukrainy, 34. Available at: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/4728
  27. Krasnov, V. P. (1998). Radioekolohiya lisiv Polissia Ukrainy. Zhytomyr: Volyn, 112.
  28. Krasnov, V. P., Orlov, O. O., Kurbet, T. V. (2010). Metodyka obstezhennia radiatsiyno zabrudnenykh lisiv z metoiu yikh reabilitatsiyi na period 2010–2015 rr. Zhytomyr, 16.
  29. Yasutaka, T., Naito, W. (2016). Assessing cost and effectiveness of radiation decontamination in Fukushima Prefecture, Japan. Journal of Environmental Radioactivity, 151, 512–520. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2015.05.012
  30. Evrard, O., Laceby, J. P., Nakao, A. (2019). Effectiveness of landscape decontamination following the Fukushima nuclear accident: a review. SOIL, 5 (2), 333–350. doi: https://doi.org/10.5194/soil-5-333-2019
  31. Kato, H., Onda, Y., Yamaguchi, T. (2018). Temporal changes of the ambient dose rate in the forest environments of Fukushima Prefecture following the Fukushima reactor accident. Journal of Environmental Radioactivity, 193-194, 20–26. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2018.08.009
  32. Almgren, S., Isaksson, M. (2009). Long-term investigation of anthropogenic and naturally occurring radionuclides at reference sites in western Sweden. Journal of Environmental Radioactivity, 100 (7), 599–604. doi: https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2009.04.009
  33. Khomutinin, Y., Levchuk, S., Protsak, V., Pavliuchenko, V., Kashparov, V. (2019). Prompt Mapping of Radioactively Contaminated Areas. Nuclear and Radiation Safety, 3 (83), 51–57. doi: https://doi.org/10.32918/nrs.2019.3(83).06
  34. Krasnov, V. P., Orlov, O. O., Landin, V. P. et. al. (2008). Rekomendatsiyi z vedennia lisovoho hospodarstva v umovakh radioaktyvnoho zabrudnennia. Kyiv: Derzhkomlishosp, 82.
  35. Pro zatverdzhennia Derzhavnoho hihienichnoho normatyvu "Hihienichnyi normatyv pytomoi aktyvnosti radionuklidiv (137)Cs ta (90)Sr u derevyni ta produktsiyi z derevyny". Zareiestrovano v Ministerstvi yustytsiyi Ukrainy 16 lystopada 2005 r. za N 1384/11664. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1384-05#Text
  36. DSTU ISO 10381-1:2004. Yakist gruntu vidbir prob. Chastyna 1. Nastanovy shchodo skladannia prohram vidbyrannia prob (2006). Kyiv: derzhspozhyvstandart Ukrainy, 62.
  37. Krasnov, V. P., Kurbet, T. V., Shelest, Z. M., Boiko, O. L. (2016). 137-Cs redistribution in time in wet bory and sugrudy soils in forests of Ukrainian Polissia. Nuclear Physics and Atomic Energy, 17 (1), 63–68. doi: https://doi.org/10.15407/jnpae2016.01.063
  38. Melnyk, V. V. (2019). Kolyvannia velychyn pytomoi aktyvnosti 137Cs u riznykh sharakh lisovykh gruntiv v umovakh svizhoho boru Ukrainskoho Polissia. Zbirnyk naukovykh prats II Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsiyi. Ekolohichna bezpeka: suchasni problemy ta propozytsiyi. Vol. II. Kyiv: Interservis, 133–140.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-08-31

Як цитувати

Melnyk, V., Kurbet, T., Shelest, Z., & Davydova, I. (2020). Відбір зразків ґрунту при обстеженні лісів на радіоактивне забруднення. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10 (106), 6–17. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.209873

Номер

Том 4 № 10 (106) (2020): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Viktoriia Melnyk, Tatiana Kurbet, Zoia Shelest, Iryna Davydova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.