Розробка адаптивного методу регулювання комфортності корсету за параметрами ідентифікації конструктивних зон

Автор(и)

  • Alla Slavinska Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016, Україна https://orcid.org/0000-0003-0663-9422
  • Oksana Syrotenko Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016, Україна https://orcid.org/0000-0002-6816-6467
  • Victoriia Mytsa Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016, Україна https://orcid.org/0000-0002-5453-9787
  • Oksana Dombrovska Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016, Україна https://orcid.org/0000-0001-7076-7627

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.211997

Ключові слова:

комфортність корсету, моделюючий ефект, конструктивна зона, морфологічний тип, адаптивний метод

Анотація

Досліджено вплив моделюючого ефекту конструктивних зон корсету побутового призначення на забезпечення його комфортності. Встановлено, що конструктивна будова корсету суттєво змінюється від величини моделюючого ефекту на різних ділянках торсу. При цьому механізм застосування зональної антропометричної корекції торсу змінюється в залежності від комфортності матеріалів. Доведено, що морфологічні параметри зон жіночого торсу впливають на способи та параметри формоутворення типових членувань корсету.

Завдяки цьому стало можливим аналітично обґрунтувати ергономічні параметри моделюючого ефекту в системі «корсет-торс» для інтерактивного конструювання силуетних конструкцій. Експериментальними дослідженнями підтверджена дисперсія точок конструктивних зон в діапазонах морфологічних типів. Показано, що раціональний варіант поєднання технологічних модулів забезпечує розмірну трансформацію зон корсета способом групування. Зокрема встановлено перспективність адаптації комбінованої форми корсету до індивідуального типу фігури.

Це дозволяє стверджувати про можливість адаптивного регулювання відчуття комфорту в корсеті шляхом поєднання зонально-модульної моделі антропометричних ознак і трансформації моделюючих ефектів в технологічних модулях.

Показано, що технологічний модуль чашки бюстьє забезпечує поліваріантність об’єму грудної залози за рахунок вертикальних та  горизонтальних членувань. Технологічний модуль поясу-корсету, окрім властивостей основних матеріалів,  враховує каркасні елементи. Це призводить до фіксації бажаного моделюючого ефекту.

Таким чином, є підстави стверджувати, що впровадження нового типу конструкції корсету підвищить продуктивність проектних робіт. Практична комфортність запропонованих технологічних рішень забезпечить скорочення кількості типорозмірів корсетів, які за рівнем комфорту є універсальними для суміжних розмірів

Біографії авторів

Alla Slavinska, Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

Oksana Syrotenko, Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

Victoriia Mytsa, Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

Oksana Dombrovska, Хмельницький національний університет вул. Інститутська, 11, м. Хмельницький, Україна, 29016

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології та конструювання швейних виробів

Посилання

  1. Kim, H. S., Choi, H. E., Park, C. K., Nam, Y. J. (2019). Standardization of the size and shape of virtual human body for apparel products. Fashion and Textiles, 6 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40691-019-0187-z
  2. Dāboliņa, I., Viļumsone, A., Dāboliņš, J., Strazdiene, E., Lapkovska, E. (2017). Usability of 3D anthropometrical data in CAD/CAM patterns. International Journal of Fashion Design, Technology and Education, 11 (1), 41–52. doi: https://doi.org/10.1080/17543266.2017.1298848
  3. Guo, M., Kuzmichev, V. E., Adolphe, D. C. (2015). Human-Friendly Design of Virtual System “female Body-dress.” Autex Research Journal, 15 (1), 19–29. doi: https://doi.org/10.2478/aut-2014-0033
  4. Greggianin, M., Tonetto, L. M., Brust-Renck, P. (2018). Aesthetic and functional bra attributes as emotional triggers. Fashion and Textiles, 5 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40691-018-0150-4
  5. Shpachkova, A. V., Andreeva, E. G., Chizhova, N. V. (2012). Vozdeystvie korsetnyh izdeliy na izmenenie razmernyh priznakov figur zhenshchin. Shveynaya promyshlennost', 1, 39–40.
  6. Haidashevska, O. (2013). Study methods posture corrections school age children special tools. Visnyk KNUTD, 3, 98–104. Available at: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/1618/1/V71_P098-104.pdf
  7. Koo, S. H., Fallon, K. (2018). Explorations of wearable technology for tracking self and others. Fashion and Textiles, 5 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40691-017-0123-z
  8. Seo, S., Lang, C. (2019). Psychogenic antecedents and apparel customization: moderating effects of gender. Fashion and Textiles, 6 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40691-019-0175-3
  9. Lang, C., Wei, B. (2019). Convert one outfit to more looks: factors influencing young female college consumers’ intention to purchase transformable apparel. Fashion and Textiles, 6 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40691-019-0182-4
  10. Ceballos, L. M., Bejarano, M. (2017). Value segmentation of adolescents: a performance of appearance. International Journal of Fashion Design, Technology and Education, 11 (2), 148–159. doi: https://doi.org/10.1080/17543266.2017.1352039
  11. Slavinska, A., Zakharkevich, O., Kuleshova, S., Syrotenko, O. (2018). Development of a technology for interactive design of garments using add-ons of a virtual mannequin. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (1 (96)), 28–39. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.148984
  12. Davydenko, I. V., Podobna, A. D. (2018). Justification of design criteria for designing of corset products for special purposes. Tekhnichna estetyka i dyzain, 14, 60–65. Available at: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/12553/1/20190530_304.pdf
  13. Mengna, G., Kuzmichev, V. E. (2013). Pressure and comfort perception in the system “female body–dress.” Autex Research Journal, 13 (3), 71–78. doi: https://doi.org/10.2478/v10304-012-0032-6
  14. Saharova, N. A., Kuzmichev, V. E., Ni Tsan (2013). Forecasting of indicators of dresses outline shape under their patterns. Izvestiya vuzov. Tehnologiya tekstil'noy promyshlennosti, 4 (346), 92–99. Available at: https://ttp.ivgpu.com/wp-content/uploads/2015/10/346_24.pdf
  15. Seleznova, A. V., Slavinska, A. L. (2012). Obgruntuvannia strukturnykh elementiv poverkhni manekena dlia pobudovy rozghortky korseta pobutovoho pryznachennia. Visnyk KhNU, 4, 169–172. Available at: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/tech/2012_4/34sel.pdf
  16. Dubinetska, H., Ostapenko, N., Luzker, T., Navolska, L. (2016). The systematization of wedding apparel in terms of transformation principles. Visnyk KhNTU, 2 (57), 123–135. Available at: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/3136/1/20161114_Dubinetska_P123-135.pdf
  17. Seleznova, A. V. (2013). Analiz zminiuvannia stylovykh rishen formy zhinochoho korseta. Visnyk KhNU, 1, 216–219. Available at: http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/tech/2013_1/43sel.pdf
  18. Zakharkevich, O. V., Kuleshova, S. G. (2017). Development of the method of scaling patterns and virtual garments forms. Vlakna a Textil, 24 (4), 34–40.
  19. Slavinska, A. L., Syrotenko, O. P., Kuleshova, S. G., Zakharkevich, O. V. (2019). Algorithms to assess by criteria the harmony of the typological ranges of cutting lines in clothes. The first branch conference “Tendencies and innovations in the textile and fashion industry”, 1, 11–18. Available at: https://tok-bg.org/vol1_2019full.pdf
  20. Selezneva, A. V., Slavinskaya, A. L. (2014). Designing effect of woman's figure, created corset, consider psikhofiziologic comfort. Izvestiya vysshih uchebnyh zavedeniy. Tehnologiya tekstil'noy promyshlennosti, 2 (350), 102–106. Available at: https://ttp.ivgpu.com/wp-content/uploads/2015/10/350_24.pdf
  21. Krasnyuk, L. V., Troyan, O. M., Yancalowskiy, O. Y., Torokanets, V. S. (2016). Prospects for the creation of multifunctional garments based on biologically active points and biologically active zones of the human body. Herald of Khmelnytskyi national university, 5, 110–115. Available at: http://elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/5272/1/6.pdf
  22. Shammut, Yu. A., Kornilov, N. L., Balandina, G. V. (2008). Razrabotka trehmernoy komp'yuternoy modeli torsa figury dlya proektirovaniya plotnooblegayushchih izdeliy. Izvestiya vuzov. Tehnologiya tekstil'noy promyshlennosti, 4, 79–82.
  23. Belzetskyi, R. S., Sierhieieva, V. V., Dupliak, V. D. (2010). Porivnialnyi analiz suchasnykh metodiv elektropunkturnoi diahnostyky. Vymiriuvalna ta obchysliuvalna tekhnika v tekhnolohichnykh protsesakh, 2, 168–171.
  24. Tutova, A. A., Petrosova, I. A., Guseva, M. A., Andreeva, E. G. (2015). Construction features of three-dimensional clothes mannequin model according to three-dimensional scanning. Modern problems of science and education, 2-1. Available at: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=20400
  25. Liu, R., Guo, X., Lao, T. T., Little, T. (2017). A critical review on compression textiles for compression therapy: Textile-based compression interventions for chronic venous insufficiency. Textile Research Journal, 87 (9), 1121–1141. doi: https://doi.org/10.1177/0040517516646041
  26. Slavinskaya, A., Dombrovska, O., Mytsa, V., Koshevko, J., Dombrovskyi, A., Ivanishena, T. (2020). Method of control of the compatibility of the children's clothing design using coefficients of dimentional features gradation. Fibres and Textiles, 27 (1), 76–86. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2020/1/VaT_2020_1_12.pdf
  27. Kyzymchuk, O., Zdorenko, V. (2013). Geometric models of auxetic materials. Visnyk KNUTD, 3, 104–111. Available at: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/1619/1/V71_P104-111.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-31

Як цитувати

Slavinska, A., Syrotenko, O., Mytsa, V., & Dombrovska, O. (2020). Розробка адаптивного методу регулювання комфортності корсету за параметрами ідентифікації конструктивних зон. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(1 (107), 71–81. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.211997

Номер

Том 5 № 1 (107) (2020): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Alla Slavinska, Oksana Syrotenko, Victoriia Mytsa, Oksana Dombrovska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.