Використання малоклінкерних вяжучих при виробництві автоклавного газобетону за різальною технологією
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.217308Ключові слова:
газобетон, мінеральні добавки, доменний гранульований шлак, малоклінкерне в’яжуч, еттрингітАнотація
Досліджено можливості оптимізації різальної технології виробництва автоклавного газобетону та використання малоклінкерних в’яжучих. Враховуючи ціновий фактор, енерго-екологічні тенденції розвитку промисловості будівельних стінових і теплоізоляційних матеріалів, автоклавний газобетон має значні перспективи розвитку виробництва.
При переході на виробництво автоклавного газобетону меншої густини з однієї сторони зменшується загальна матеріалоємність виробництва, з іншої – зростають питомі витрати в’яжучого (цементу) на одиницю маси газобетону. Дослідження були націлені на реалізацію низки технологічних рішень. Вони передбачають зменшення енергоємності виробництва шляхом мінімізації клінкерної складової у сировинній суміші та інтенсифікацію процесу виробництва з метою підвищення коефіцієнту конструктивної якості матеріалу і серійного виробництва газобетону меншої густини. Зменшення клінкерної складової, шляхом її заміни активними мінеральними добавками та доменним гранульованим шлаком, в умовах різальної технології є можливим за умови вирішення проблеми прискорення росту пластичної міцності газобетонного сирця на стадії формування його макроструктури.
Визначено що, реалізація примусового синтезу еттрингіту на стадії формування газобетонної суміші з високим В/Т відношенням скорочує тривалість доавтоклавної витримки масиву сирця. Це забезпечує можливість використання мінеральних добавок та сприяє зростанню міцності кінцевого продукту. Заміна 10–15 % цементу добавкою ДГШ в складі газобетонної суміші при наявності додаткового вмісту гіпсового каменю 5–10 % в складі піщаного шламу забезпечує інтенсивне зростання пластичної міцності сирця до його розрізки та високу міцність кінцевого продуктуПосилання
- DBN V.2.6-31:2016. Teplova izoliatsiya budivel (2017). Kyiv, 37.
- SN 277–80. Instruktsiya po izgotovleniyu izdeliy iz yacheistogo betona (2001). Moscow: GUP TSPP, 47.
- Kaftaeva, M. V., Rakhimbaev, Sh. M., Zhukov, D. A., Kovalevskaya, K. Yu., Shugaeva, M. A., Marushko, M. V. (2014). Basis of requirements for raw materials for autoclaved aerated concrete. Modern problems of science and education, 1.
- Zhang, Z., Provis, J. L., Reid, A., Wang, H. (2014). Geopolymer foam concrete: An emerging material for sustainable construction. Construction and Building Materials, 56, 113–127. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2014.01.081
- Li, B., Ling, X., Liu, X., Li, Q., Chen, W. (2019). Hydration of Portland cements in solutions containing high concentration of borate ions: Effects of LiOH. Cement and Concrete Composites, 102, 94–104. doi: https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2019.04.010
- Yang, J., Huang, J., He, X., Su, Y., Tan, H., Chen, W. et. al. (2019). Segmented fractal pore structure covering nano- and micro-ranges in cementing composites produced with GGBS. Construction and Building Materials, 225, 1170–1182. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2019.08.016
- Mal'kova, M. Yu. (2005). Stroitel'nye materialy gidratatsionnogo tverdeniya iz nizkoosnovnyh domennyh shlakov. Belgorod: Izd-vo BGTU im. V.G. Shuhova, 103.
- Rudchenko, D. G. (2012). O roli gipsovogo kamnya v formirovanii fazovogo sostava novoobrazovaniy avtoklavnogo yacheistogo betona. Budivelni materialy, vyroby ta sanitarna tekhnika, 43, 47–54.
- Poykert, S. (1976). Vliyanie gipsa na svoystva tsementnogo rastvora i tsementnogo testa, podvergnutyh kratkovremennoy termicheskoy obrabotke. Vol. 2, Kn. 2. Moscow: Stroyizdat, 135–139.
- Fomina, E. V., Kudeyarova, N. P. (2006). Prochnost' smeshannogo vyazhushchego na izvesti predvaritel'nogo gasheniya s dobavkoy prirodnogo gipsa. Izvestiya vuzov Severo-Kavkazkiy region. Tehnicheskie nauki, S6, 17–19.
- Huang, H., Ye, G., Damidot, D. (2014). Effect of blast furnace slag on self-healing of microcracks in cementitious materials. Cement and Concrete Research, 60, 68–82. doi: https://doi.org/10.1016/j.cemconres.2014.03.010
- Bozhenov, P. I, Kavalerova, V. I. (1961). Vliyanie rezhimov avtoklavnoy obrabotki na svoystva rastvorov i betonov. Byulleten' tehnicheskoy informatsii Glavlenstroymaterialov, 9, 64.
- Samchenko, S. V., Zemskova, O. V., Kozlova, I. V. (2017). Model and mechanism of carbon nanotube stabilization with plasticizer based on polycarboxylate. Vestnik MGSU, 12 (7 (106)), 724–732. doi: https://doi.org/10.22227/1997-0935.2017.7.724-732
- Malolepszy, J., Laskawiec, K. (2017). The today and tomorrow of autoclaved aerated concrete. Cement Lime Concrete, 5, 358–370.
- Łaskawiec, K. (2016). Skurcz betonu komórkowego - w teorii i praktyce inżynierskiej. MATERIAŁY BUDOWLANE, 1 (6), 224–225. doi: https://doi.org/10.15199/33.2016.06.92
- Butt, Yu. M., Rashkovich, L. N. (1965). Tverdenie vyazhuchih pri povyshennoy temperaturah. Moscow, 224.
- Serdyuk, V., Rudchenko, D. (2015). Aluminium production technologies blowing agent in cellular concrete. Suchasni tekhnolohiyi, materialy i konstruktsii v budivnytstvi, 1 (18), 39–45.
- Kudeyarova, N. P., Ozhereleva, A. Y. (2019). Effect of gypsum additive on quality of compositional binding for products of cellular structure. Bulletin of BSTU named after V.G. Shukhov, 6, 96–101. doi: https://doi.org/10.34031/article_5d0a380978a0d8.85307277
- Kaftaeva, M. V., Rahimbaev, I. Sh. (2013). Teplovydelenie pri sinteze gidrosilikatnoy svyazki avtoklavnogo gazobetona. Mezhdunarodnyy zhurnal prikladnyh i fundamental'nyh issledovaniy, 10-3, 373–376.
- Butt, Yu. M., Sychev, M. M., Timashev, V. V. (1980). Himicheskaya tehnologiya vyazhushchih materialov. Moscow Vysshaya shkola, 472.
- Shpynova, L. G. (1985). Issledovanie svoystv izvesti. Stroitel'nye materialy, 6, 26–27.
- Sheykin, A. E. (1974). Struktura, prochnost' i treshchinostoykost' tsementnogo kamnya. Moscow: Stroyizdat, 191.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Vasyl Serdyuk, Dmitrii Rudchenko, Nataliia Dyuzhilova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.