Узагальнення теореми відліків на частотно-часову область для дискретизації сигналів в умовах апріорної невизначеності
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.235844Ключові слова:
радіомоніторинг, апріорна невизначеність, теорема відліків, частотно-часова область, визначення-відновлення сигналів, Фур'є-процесорАнотація
Для радіомоніторингу випромінювань і постановки перешкод радіоелектронним засобам характерна проблема структурно-параметричної апріорної невизначеності щодо виду і параметрів ансамблю сигналів джерел радіовипромінювання. У цих умовах актуальним завданням є розробка способу математичного опису сигналів для реалізації їх обробки з подоланням апріорної невизначеності по їхньому виду і параметрах.
Дана задача вирішена шляхом узагальнення і доказу для фінітних сигналів теореми відліків Уіттекера-Котельникова-Шеннона (УКШ) в частотно-часовій області. В результаті доказу отримано новий дискретний частотно-часовий опис довільного фінітного сигналу у вигляді подвійного ряду за ортогональними функціями типу sinx/x або прямокутними функціями стробування Вудворда з явним видом функції фазо-частотно-часової модуляції. Обґрунтовані властивості теореми відліків в частотно-часовій області. Ці властивості установлюють, що базис частотно-часового подання є ортогональним, точність апроксимації базисними функціями sinx/x або прямокутними функціями стробування Вудворда однакова і відповідає точності апроксимації теореми відліків УКШ, а кількість відлікових точок довільного обмеженого по ширині спектру і тривалості сигналу, що беруться тепер по частоті і часу, визначається базою сигналу.
Розроблений опис сигналів в частотно-часової області експериментально досліджено на визначенні-відтворенні безперервних, простих імпульсних і лінійно-частотно модульованих (ЛЧМ) радіосигналів. Підтверджено конструктивний характер отриманого опису, який є важливим та корисним при розробці методів, процедур і алгоритмів цифрової обробки сигналів в умовах структурно-параметричної апріорної невизначеності
Посилання
- Gonorovskiy, I. S. (1986). Radiotekhnicheskie tsepi i signaly. Moscow: Radio i svyaz', 512.
- Vudvord, F. M. (1955). Teoriya veroyatnostey i teoriya informatsii s primenenie v radiolokatsii. Moscow: Sov. radio, 128.
- Whittaker, E. T. (1915). XVIII.—On the Functions which are represented by the Expansions of the Interpolation-Theory. Proceedings of the Royal Society of Edinburgh, 35, 181–194. doi: https://doi.org/10.1017/s0370164600017806
- Whittaker, J. M. (1928). The “Fourier” Theory of the Cardinal Function. Proceedings of the Edinburgh Mathematical Society, 1 (3), 169–176. doi: https://doi.org/10.1017/s0013091500013511
- Kotel'nikov, V. A. (2006). On the transmission capacity of 'ether' and wire in electric communications. Uspekhi Fizicheskih Nauk, 176 (7), 762. doi: https://doi.org/10.3367/ufnr.0176.200607h.0762
- Shannon, C. E. (1949). Communication in the Presence of Noise. Proceedings of the IRE, 37 (1), 10–21. doi: https://doi.org/10.1109/jrproc.1949.232969
- Shennon, K. (1963). Svyaz' pri nalichii shuma. V kn.: Shennon K. Raboty po teorii informatsii i kibernetike. Moscow: IL, 433–460.
- Shirmana, Ya. D. (Ed). (1970). Teoreticheskie osnovy radiolokatsii (1970). Moscow: Sov. radio, 560.
- Hurgin, Ya. I., Yakovlev, V. P. (2010). Finitnye funktsii v fizike i tekhnike. Moscow: Nauka, 416.
- Gabor, D. (1946). Theory of communication. Part 1: The analysis of information. Journal of the Institution of Electrical Engineers - Part III: Radio and Communication Engineering, 93 (26), 429–441. doi: https://doi.org/10.1049/ji-3-2.1946.0074
- Brillouin, L. (1956). Science and information theory. Academic Press inc.
- Max, J. (1981). Methodes et techniques de traitement du signal et applications aux mesures physiques. Tome 2. Appareillages. Exemples duplications. Methodes nouvelles, 256.
- Kalyuzhniy, N. M. (2010). Sledstviya i prilozheniya obobshchennoy teoremy otschetov. Shosta naukova konferentsiya Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl imeni I. Kozheduba «Novitni tekhnolohiyi dlia zakhystu povitrianoho prostoru». Kharkiv: KhUPS im. I.Kozheduba, 185–186.
- Kaliuzhniy, N. M. (2012). Sampling theorem in frequency-time domain and its applications. TCSET '2012: modern problems of radio engineering, telecommunications, and computer science: proceedings of the XIth international conference, TCSET '2012. Lviv-Slavske, 164–166.
- Jerri, A. J. (1977). The Shannon sampling theorem—Its various extensions and applications: A tutorial review. Proceedings of the IEEE, 65 (11), 1565–1596. doi: https://doi.org/10.1109/proc.1977.10771
- Luke, H. D. (1999). The origins of the sampling theorem. IEEE Communications Magazine, 37 (4), 106–108. doi: https://doi.org/10.1109/35.755459
- Unser, M. (2000). Sampling-50 years after Shannon. Proceedings of the IEEE, 88 (4), 569–587. doi: https://doi.org/10.1109/5.843002
- Vaidyanathan, P. P. (2001). Generalizations of the sampling theorem: Seven decades after Nyquist. IEEE Transactions on Circuits and Systems I: Fundamental Theory and Applications, 48 (9), 1094–1109. doi: https://doi.org/10.1109/81.948437
- Hudyakov, G. I. (2008). Teorema otschetov teorii signalov i ee sozdateli. Radiotekhnika i elektronika, 53 (9). 1157–1168.
- Guochang, W., Yadong, Z., Xiaohui, Y. (2010). Sampling Theory: From Shannon Sampling Theorem to Compressing Sampling. Information Technology Journal, 9 (6), 1231–1235. doi: https://doi.org/10.3923/itj.2010.1231.1235
- Kravchenko, V. F., Yurin, A. V. (2013). Novye konstruktsii odnomernoy i dvumernoy obobshchennyh teorem Kravchenko-Kotel'nikova na osnove atomarnoy funktsii up(t). Radiotekhnika i elektronika, 58 (9), 971–976. doi: https://doi.org/10.7868/s003384941309009x
- Alekseev, A. V. (2015). 100 let teoremy otschetov: issledovaniya, obobshcheniya i prilozheniya. Morskie intellektual'nye tekhnologii, 2-1 (28), 58–71.
- Zhang, Q. (2019). Sampling theorem on shift invariant subspaces in mixed Lebesgue spaces. Journal of Interdisciplinary Mathematics, 22 (2), 121–128. doi: https://doi.org/10.1080/09720502.2019.1578094
- Khanyan, G. S. (2013). Sampling theorem for finite duration signal with a non‑obligatory zero index of the frequency band. Izvestiya Yuzhnogo Federal'nogo Universiteta, 20–25.
- Porshnev, S. V., Kusaykin, D. V. (2016). O tochnosti vosstanovleniya periodicheskih diskretnyh signalov konechnoy dlitel'nosti s pomoshch'yu ryada Kotel'nikova. T-Comm: Telekommunikatsii i transport, 10 (11), 4–8.
- Hodakovskiy, V. A., Degtyarev, V. G. (2017). O teoreme otschetov i ee primenenii dlya sinteza i analiza signalov s ogranichennym spektrom. Izvestiya peterburgskogo universiteta putey soobshcheniya, 14 (3), 562–573. Available at: https://elibrary.ru/item.asp?id=30102783
- Lubyshev, B. I., Obukhov, A. G. (2016). Scanning direction-wise Kotelnikov two-dimensional theorem. Vestnik Irkutskogo Gosudarstvennogo Tekhnicheskogo Universiteta, 1 (108), 48–56.
- Kaliuzhniy, N. M., Belash, M. V., Pshenichnyh, S. V., Puziy, I. V., Orlenko, V. M. (2005). Experience of time-frequency signal analysis pulse compression as an approach to design of “ANTI-LPI” radar. Applied Radio Electronics, 4 (1), 69–73.
- Kalyuzhnyy, N. M., Peretyagin, I. V. (1980). A.s. No. 849966 (SSSR). SHirokopolosnyy panoramniy radiopriemnik.
- Kalyuzhnyy, N. M., Peretyagin, I. V., Perunov, Yu. M., Sturov, A. G., TSurskiy, D. A. (1986). A.s. No. 249218 (SSSR). Ustroystvo formirovaniya aktivnyh pritsel'nyh pomekh.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Mykola Kaliuzhnyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.