Розробка комплексного методу оцінюванювання ефективності проєктів в умовах Scram галузі інформаційних технологій

Автор(и)

  • Тетяна Олександрівна Прокопенко Черкаський державний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6204-0708
  • Ольга В’ячеславівна Лавданська Черкаський державний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5571-2281
  • Ярослав Олегович Поволоцький Черкаський державний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5273-1978
  • Богдан Петрович Ободовський Черкаський державний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-7759-0120
  • Ярослав Володимирович Тарасенко Черкаський державний технологічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5902-8628

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.242744

Ключові слова:

комплексний метод, оцінювання, індекс ефективності, організаційна та технологічна складові

Анотація

Запропоновано комплексний метод оцінювання ефективності проєктів в галузі інформаційних технологій, що забезпечить вироблення ефективних управлінських рішень. При цьому враховуються всі особливості реалізації методології Scrum, що застосовується в управління проектами галузі інформаційних технологій. Неоднозначні ситуації, які постійно виникають в ході реалізації проєктів, впливають на їх ефективність. Тому, постійний контроль ефективності проєкту забезпечить можливості проектному менеджеру в оперативному прийнятті управлінських рішень, що сприяє підвищенню ефективності проєкту. Комплексний метод оцінювання ефективності проєктів розроблений в класі організаційно-технологічних систем на основі комбінованого застосування формалізованих, інтелектуальних та експертних методів. Результатом застосування даного методу є підвищення ефективності проєкту на 1,52 % за рахунок дотримання часових обмежень, зменшення перевитрати фінансових ресурсів та втрат в проєкті, а також підвищення продуктивності командної роботи.

Розроблено модель індексу ефективності проєкту, що забезпечить врахування особливостей організаційної та технологічної складових проєкту, а також встановити логічний зв’язок між критеріями, що характеризують з одного боку організаційну складову проєкту, а з іншого проєктно-технологічну. Отриманий індекс ефективності проєкту сприяє подальшому дослідженню різних альтернативних сценаріїв реалізації проєкту та прогнозу динаміки досягнення стратегічних цілей, а також динаміки реалізації процесів.

Запропонована процедура оцінювання ефективності проєкту в умовах Scrum може бути покладена в основу інформаційної технології управління проєктом та відповідної системи підтримки прийняття рішення

Біографії авторів

Тетяна Олександрівна Прокопенко, Черкаський державний технологічний університет

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних технологій проектування

Ольга В’ячеславівна Лавданська, Черкаський державний технологічний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра інформаційних технологій проектування

Ярослав Олегович Поволоцький, Черкаський державний технологічний університет

Аспірант

Кафедра інформаційних технологій проектування

Богдан Петрович Ободовський, Черкаський державний технологічний університет

Аспірант

Кафедра інформаційних технологій проектування

Ярослав Володимирович Тарасенко, Черкаський державний технологічний університет

Кандидат технічних наук

Кафедра інформаційних технологій проектування

Посилання

  1. Sutherland, J., Sutherland, J. J. (2014). Scrum: The Art of Doing Twice the Work in Half the Time. Currency, 256.
  2. Smith, G. I., Kolesnik, A. L., Lavrischeva, K., Slabospitsky, O. (2010). Improving the process of drafting families of software systems elements of agile methodologies. Programming problems, 2-3, 261–270.
  3. Kniberg, H. (2007). Scrum and XP from the Trenches (Enterprise Software Development). C4Media, 140.
  4. Serrador, P., Turner, R. (2015). The Relationship between Project Success and Project Efficiency. Project Management Journal, 46 (1), 30–39. doi: https://doi.org/10.1002/pmj.21468
  5. Pekoz, E. (2009). The Manager's Guide to Statistics. ProbabilityBookstore.com, 26.
  6. Belov, M. V., Novikov, D. A. (2020). Methodology of Complex Activity: Foundations of Understanding and Modelling. Springer, 223. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-48610-5
  7. Nesticò, A., De Mare, G. (2018). A Multi-Criteria Analysis Model for Investment Projects in Smart Cities. Environments, 5 (4), 50. doi: https://doi.org/10.3390/environments5040050
  8. Cobb, C. G. (2015). The Project Manager's Guide to Mastering Agile: Principles and Practices for an Adaptive Approach. John Wiley & Sons, 432.
  9. Dong, W. (2021). Using a system dynamics simulation model to explore the validity of dynamics of Agile software development. Graduate Theses and Dissertations. doi: https://doi.org/10.31274/etd-20210609-47
  10. Maximini, D. (2015). The Scrum Culture: Introducing Agile Methods in Organizations. Springer, 315. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-11827-7
  11. Prokopenko, T. A., Zyelyk, Y. I. (2017). Complex Method of Strategic Decision-Making in Management of Technological Complexes of Continuous Type. Journal of Automation and Information Sciences, 49 (11), 71–79. doi: https://doi.org/10.1615/jautomatinfscien.v49.i11.70
  12. Prokopenko, T. A., Ladanyuk, A. P. (2014). Information Model of Control of the Continuous Type Technological Complexes in the Class of Organizational and Technological Systems. Journal of Automation and Information Sciences, 46 (9), 78–85. doi: https://doi.org/10.1615/jautomatinfscien.v46.i9.70
  13. Bol'shakov, A. A. (Ed.) (2006). Intellektual'nye sistemy upravleniya organizacionno-tehnicheskimi sistemami. Moscow: Goryachaya liniya-Telekom, 160.
  14. Bolshakov, A. A. (2004). Synthesis of intelligent organizational technical control systems. Vestnik Tambovskogo gosudarstvennogo tehnicheskogo universiteta, 10 (4a), 954–959.
  15. Yudickiy, S. A. (2012). Modelirovanie dinamiki mnogoagentnyh triadnyh setey. Moscow: SINTEG, 112.
  16. Arhangel'skiy, V. I., Bogaenko, I. V., Grabovskiy, G. G., Ryumshin, N. A. (2005). Integrirovannoe upravlenie proizvodstvom. Organizacionnye i tehnologicheskie aspekty menedzhmenta predpriyatiyami. Kyiv: «Tekhnika», 328.
  17. Borisov, V. V., Syskov, V. V. (2012). Multi-Agent Modeling of Complex Organizational-Technical Systems with Opposition. Informacionnye tehnologii, 4, 7–14.
  18. Saati, T. (1993). Prinyatie resheniy. Metod analiza ierarhiy. Moscow: Radio i svyaz', 278.
  19. Prokopenko, Т. А., Obodovskyi, B. P. (2020). Study of the influence of project team members competence on project efficiency in the field of information technologies. Bulletin of NTU “KhPI”. Series: Strategic Management, Portfolio, Program and Project Management, 2, 50–55. doi: https://doi.org/10.20998/2413-3000.2020.2.7
  20. Prokopenko, T., Povolotskyi, Y. (2021). Conceptual procedure for estimating the performance project based on flexible scrum methodologies in the field of information technologies. Bulletin of NTU “KhPI”. Series: Strategic Management, Portfolio, Program and Project Management, 2 (4), 60–66. doi: https://doi.org/10.20998/2413-3000.2021.4.8
  21. Prokopenko, T. A., Lavdanskaya, O. (2021). Information model of project management in the field of information technologies in the conditions of Scrum flexible methodology. International Scientific and Technical Journal "Journal of Automation and Information Sciences", 2, 129–138. Available at: http://jais.org.ua/en/institut/journals-2021/journal-2/informacionnaya-model-upravleniya-proektami-oblasti-informacionnyx-texnologii-v-usloviyax-gibkoi-metodologii-scrum
  22. Zade, L. (1976). Ponyatie lingvisticheskoy peremennoy i ego primenenie k prinyatiyu priblizhennyh resheniy. Moscow: Mir, 166.
  23. Zadeh, L. A. (1965). Fuzzy sets. Information and Control, 8 (3), 338–353. doi: https://doi.org/10.1016/s0019-9958(65)90241-x
  24. Zedeh, L. A. (1989). Knowledge representation in fuzzy logic. IEEE Transactions on Knowledge and Data Engineering, 1 (1), 89–100. doi: https://doi.org/10.1109/69.43406

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-31

Як цитувати

Прокопенко, Т. О., Лавданська, О. В., Поволоцький, Я. О., Ободовський, Б. П., & Тарасенко, Я. В. (2021). Розробка комплексного методу оцінюванювання ефективності проєктів в умовах Scram галузі інформаційних технологій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3 (113), 46–53. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.242744

Номер

Том 5 № 3 (113) (2021): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Tatiana Prokopenko, Olha Lavdanska, Yaroslav Povolotskyi, Bohdan Obodovskyi, Yaroslav Tarasenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.