Розробка критеріїв автентичності історичної холодної зброї на основі рентгенофлуоресцентного аналізу дослідження поверхні

Автор(и)

  • Ніна Василівна Мережко Київський національний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3077-9636
  • Юлія Русланівна Вовк Київський національний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-0459-0189
  • Володимир Васильович Індутний Київський національний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6676-7472
  • Катерина Анатоліївна Пірковіч Київський національний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-1461-0235
  • Валентина Володимирівна Давидюк Національний військово-історичний музей України, Україна https://orcid.org/0000-0002-9930-1051
  • Олексій Олександрович Андреєв Національний науково-дослідний реставраційний центр України, Україна https://orcid.org/0000-0002-9043-3795

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.247624

Ключові слова:

холодна зброя, афінаж металів, кристалізація металів, домішкові хімічні елементи, рентгенофлуоресцентний аналіз

Анотація

Наведені результати дослідження хімічного складу поверхні 4 предметів холодної зброї XIХ–початку XХ століть, виготовлених із заліза – багнет-ножів та шабель. Це дозволяє встановити ознаки автентичності зразків холодної зброї із заліза даного хронологічного періоду.

Була запропонована авторська методика дослідження хімічного складу поверхні історичних предметів холодної зброї шляхом натирання взірців тампонами з бавовняної вати та їх подальшим дослідженням. Це дає змогу дослідити предмети холодної зброї, великі за розміром, а також спростити саму процедуру дослідження предметів, які мають історико-культурну цінність.

За допомогою рентгенофлуоресцентного аналізатора хімічного складу Expert Mobile на поверхні взірців предметів холодної зброї, виготовлених із заліза, виявлені хімічні елементи. Наявність таких елементів є результатом протікання процесу перекристалізації та самоочищення металу впродовж тривалої історії його побутування. Були визначені елементи, які зустрічаються майже у кожному зразку натиру: кальцій, ферум, цинк, купрум та хлор.

Проведені дослідження взірців холодної зброї свідчать про неоднорідність складу патинних утворень на їх поверхні, що підтверджує автентичність старовинних предметів. Крім того, дослідження показали відмінність хімічного складу поверхневих шарів різних частин окремих взірців антикварної холодної зброї, що може свідчити про різний час або різну технологію їх виготовлення.

Були здійснені порівняння спектрів флюоресценції зроблених натирів окремих взірців холодної зброї з «чистим» матеріалом, що дало змогу виявити елементи, вилучені з поверхні предметів. Результати дослідження є важливими індикаторами для підтвердження автентичності пам’яток культури та технології їх виготовлення в минулому

Біографії авторів

Ніна Василівна Мережко, Київський національний торговельно-економічний університет

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра товарознавства та митної справи

Юлія Русланівна Вовк, Київський національний торговельно-економічний університет

Аспірантка

Кафедра товарознавства та митної справи

Володимир Васильович Індутний, Київський національний торговельно-економічний університет

Доктор геолого-мінералогічних наук, доцент

Кафедра товарознавства та митної справи

Катерина Анатоліївна Пірковіч, Київський національний торговельно-економічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра товарознавства та митної справи

Валентина Володимирівна Давидюк, Національний військово-історичний музей України

Головний зберігач фондів

Олексій Олександрович Андреєв, Національний науково-дослідний реставраційний центр України

Кандидат геологічних наук, провідний науковий співробітник

Відділ фізико-хімічних досліджень

Посилання

  1. Indutnyi, V. V., Pokhodiashcha, O. B. (2021). Ekspertyza pamiatok kultury. Kyiv: Litera LTD, 516.
  2. Indutnyi, V., Merezhko, N., Pirkovich, K. (2019). Studying the authenticity of the golden element from a mongolian warrior's armor by physical­chemical methods. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (12 (97)), 34–40. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.157156
  3. Indutnyi, V., Merezhko, N., Pirkovich, K., Andreiev, O. (2021). Identification of patterns of crystal-chemical transformations in historical artifacts made of metals. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (12 (109)), 44–51. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.225418
  4. Kikuchi, N. (2020). Development and Prospects of Refining Techniques in Steelmaking Process. ISIJ International, 60 (12), 2731–2744. doi: https://doi.org/10.2355/isijinternational.isijint-2020-186
  5. Mincu, V., Constantin, N. (2013). Refining steels produced in electric arc furnace. U.P.B. Sci. Bull., Series B., 75 (2), 109–116. Available at: https://www.scientificbulletin.upb.ro/rev_docs_arhiva/full80c_761668.pdf
  6. Robbiola, L., Blengino, J.-M., Fiaud, C. (1998). Morphology and mechanisms of formation of natural patinas on archaeological Cu–Sn alloys. Corrosion Science, 40 (12), 2083–2111. doi: https://doi.org/10.1016/s0010-938x(98)00096-1
  7. Scrivano, S., Gómez Tubío, B., Ortega-Feliu, I., Ager, F. J., Paul, A., Respaldiza, M. A. (2017). Compositional and microstructural study of joining methods in archaeological gold objects. X-Ray Spectrometry, 46 (2), 123–130. doi: https://doi.org/10.1002/xrs.2738
  8. Troalen, L., Guerra, M. F., Maitland, M., Ponting, M., Price, C. (2019). Analytical study of the Middle Kingdom group of gold jewellery from tomb 124 at Riqqa, Egypt. X-Ray Spectrometry, 48 (6), 586–596. doi: https://doi.org/10.1002/xrs.3026
  9. Guerra, M. F., Pagès-Camagna, S. (2019). On the way to the New Kingdom. Analytical study of Queen Ahhotep's gold jewellery (17th Dynasty of Egypt). Journal of Cultural Heritage, 36, 143–152. doi: https://doi.org/10.1016/j.culher.2018.09.004
  10. Ashkenazi, D., Gitler, H., Stern, A., Tal, O. (2017). Metallurgical investigation on fourth century BCE silver jewellery of two hoards from Samaria. Scientific Reports, 7 (1). doi: https://doi.org/10.1038/srep40659
  11. Constantinescu, B., Vasilescu, A., Radtke, M., Reinholz, U. (2010). Micro-SR-XRF studies for archaeological gold identification – the case of Carpathian gold and Romanian museal objects. Applied Physics A, 99 (2), 383–389. doi: https://doi.org/10.1007/s00339-010-5624-1
  12. Pakharenko, V. L., Marchuk, M. M. (2009). Materialoznavstvo ta tekhnolohiya konstruktsiynykh materialiv (metalurhiya, lyvarne vyrobnytstvo). Rivne: NUVHP, 179. Available at: https://www.studmed.ru/view/paharenko-vl-marchuk-mm-materaloznavstvo-ta-tehnologya-konstrukcynih-materalv-metalurgya-livarne-virobnictvo_9ccd42c5d07.html

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-22

Як цитувати

Мережко, Н. В., Вовк, Ю. Р., Індутний, В. В., Пірковіч, К. А., Давидюк, В. В., & Андреєв, О. О. (2021). Розробка критеріїв автентичності історичної холодної зброї на основі рентгенофлуоресцентного аналізу дослідження поверхні. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(12 (114), 6–11. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.247624

Номер

Том 6 № 12 (114) (2021): Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Nina Merezhko, Yuliia Vovk, Volodymyr Indutnyi, Kateryna Pirkovich, Valentyna Davydiuk, Oleksii Andreiev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.