Розробка методики розрахунку та аналізу параметрів пропуску повені та хвилі прориву із врахуванням топографічних та гідравлічних неоднорідностей річища

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252710

Ключові слова:

хвиля прориву, топографічні та гідравлічні неоднорідності, модель кінематики руслових потоків

Анотація

Встановлено, що найбільш вірогідним періодом виникнення хвилі прориву є час весняної повені чи значної зливи, коли водонапірні споруди піддаються значним навантаженням, що призводять до їх руйнування цілком, чи окремих елементів. Також не можна виключати можливість техногенних аварій, які можуть статися у будь-який час.

Доведено, що формування хвилі прориву залежить від характеру руйнування чи переливу витрат через водонапірну споруду. Для досліджень використано модель кінематики руслових та проривних потоків, що побудована на базі рівнянь швидкостей потоку, розмиву та транспорту наносів, які усереднені по глибинам потоку. Диференціальні рівняння, що описують нестаціонарну усереднену по глибині течію, вирішуються за допомогою чисельної сіткової системи FST2DH (2D Depth-averadged Flow and Sediment Transport Model), яка реалізує метод скінченних елементів на плані топографічної ділянки річища. Зазначені засоби знаходяться у відкритому доступі та дозволяють широке застосування їх до конкретних навантажень та граничних умов математичних моделей.

Побудова розрахункової сітки із заданням граничних умов та використанням засобів геоінформаційної системи уможливлює провести моделювання руйнування водопропускної споруди напірного контуру, та отримати результати для конкретного випадку реального річища та водонапірної споруди.

Встановлено, що відбувається зменшення швидкості поширення хвиль вздовж профілю з 3 м/с до 1 м/с.

Оцінено також вплив нерівностей дна, вплив заплави та розмаїття шорсткості дна, порівняно їх із результатами розрахунків за одновимірними моделями, що наведені у нормативних документах.

Проведено гідравлічні розрахунки з врахуванням зв’язаних властивостей основного шару заплави, яка складається із торфових накопичень, та неоднорідності глибин та шорсткості заплавних поверхонь ґрунтів. Встановлено, що розмиви опор на заплавній зоні у такому випадку практично відсутні.

Встановлено, що із віддаленням потоку від перетину прориву спостерігається пониження висоти напору з 2,1 м до 1,25 м

Біографії авторів

Артур Миколайович Онищенко, Національний транспортний університет

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра «Мости, тунелі і гідротехнічні споруди»

Борис Миколайович Островерх, Інститут гідромеханіки НАН України

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковій співробітник

Відділ гідродинаміки хвильових та руслових потоків

Людмила Степанівна Потапенко, Інститут гідромеханіки НАН України

Інженер-математик

Відділ гідродинаміки хвильових та руслових потоків

Віталій Володимирович Ковальчук, Національний транспортний університет

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра «Мости, тунелі і гідротехнічні споруди»

Олександр Павлович Токін, Національний транспортний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра «Виробництво, ремонт та матеріалознавство»

Микола Васильович Гаркуша, Товариство з обмеженою відповідальністю "МТЗК"

Кандидат технічних наук, заступник директора із загальних питань

Ірина Василівна Башкевич, Національний транспортний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра «Мости, тунелі та гідротехнічні споруди»

Андрій Сергійович Корецький, ТОВ «Інститут Укрдорпроект»

Кандидат технічних наук, головний інженер

Надія Миколаївна Хвощинська, Товариство з обмеженою відповідальністю "МТЗК"

Кандидат технічних наук, доцент, науковий співробітник

Ірина Леонідівна Ролінська, Товариство з обмеженою відповідальністю "МТЗК"

Інженер

Посилання

  1. Bondar, А. I., Мykhaylenko, L. Е., Vaschenko, V. N., Lapshin, Y. S. (2014). Suchasni problemy hidrotekhnichnykh sporud v Ukraini. Visn. NAN Ukrainy, 2, 40–47. Available at: http://www.visnyk-nanu.org.ua/sites/default/files/files/Visn.2014/2/8.Bondar.pdf
  2. Kim, B. (2014). Resilience Assessment of Dams’ Flood-Control Service. Journal of the Korean Society of Civil Engineers, 34 (6), 1919. doi: https://doi.org/10.12652/ksce.2014.34.6.1919
  3. Strygina, M. A., Gritsuk, I. I. (2018). Hydrological safety and risk assessment of hydraulic structures. RUDN Journal of Engineering Researches, 19 (3), 317–324. doi: https://doi.org/10.22363/2312-8143-2018-19-3-317-324
  4. Goncharova, O., Bunina, Y., Gaidukova, M., Egorov, V., Mikheeva, O. (2020). Wave breakthrough factor in dam destruction. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 1001 (1), 012099. doi: https://doi.org/10.1088/1757-899x/1001/1/012099
  5. Chen, Y., Lin, P. (2018). The Total Risk Analysis of Large Dams under Flood Hazards. Water, 10 (2), 140. doi: https://doi.org/10.3390/w10020140
  6. SNIP 2.05.03-84 "Bridges and Underpasses" Handbook on Surveying and Design of Railroad and Road Bridge Crossings of Streams. Moscow: Transstroy, 177–186.
  7. Slavinska, O., Tsynka, А., Bashkevych, I. (2020). Predicting deformations in the area of impact exerted by a bridge crossing based on the proposed mathematical model of a floodplain flow. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (7 (106)), 75–87. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.208634
  8. Morales, R., Ettema, R. (2013). Insights from Depth-Averaged Numerical Simulation of Flow at Bridge Abutments in Compound Channels. Journal of Hydraulic Engineering, 139 (5), 470–481. doi: https://doi.org/10.1061/(asce)hy.1943-7900.0000693
  9. Veremenyuk, V. V., Ivashechkin, V. V., Nemerovets, O. V. (2019). Modeling of Process for Level Changes in Cascade of Two Channel Water Reservoirs in Case of Flooding. Science & Technique, 18 (2), 146–154. doi: https://doi.org/10.21122/2227-1031-2019-18-2-146-154
  10. Zhaparkulova, Y., Nabiollina, M., Amanbayeva, B. (2019). Methods of forecasting calculations of breakthrough wave at hydrodynamic accidents waterstorage dam. E3S Web of Conferences, 97, 05033. doi: https://doi.org/10.1051/e3sconf/20199705033
  11. Chanson, H. (2004). Hydraulics of Open Channel Flow. Butterworth-Heinemann. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-7506-5978-9.x5000-4
  12. Froehlich, D. C. (2003). User’s Manual for FESWMS FST2DH Two-dimensional Depth-averaged Flow and Sediment Transport Model. Release 3.
  13. QGIS Training Manual. Available at: https://docs.qgis.org/testing/en/docs/training_manual/
  14. Greco, M., Mirauda., D., Plantamura, V. (2014). Manning’s Roughness Through the Entropy Parameter for Steady Open Channel Flows In Low Submergence. Procedia Engineering, 70, 773–780. doi: https://doi.org/10.1016/j.proeng.2014.02.084
  15. Al-Hashimi, S. A. M., Madhloom, H. M., Nahi, T. N., Al-Ansari, N. (2016). Channel Slope Effect on Energy Dissipation of Flow over Broad Crested Weirs. Engineering, 08 (12), 837–851. doi: https://doi.org/10.4236/eng.2016.812076
  16. REEF3D User Guide 19.05. Marine Civil Engineering NTNU Trondheim. Available at: https://reef3d.files.wordpress.com/2019/05/reef3d-userguide_19.05.pdf
  17. Stepanov, K. A. (2013). Simplified method for simulation of a dam-break wave propagation to protect lands from flooding. Nauchniy zhurnal Rossiyskogo NII problem melioratsii, 4 (12), 130–140. Available at: http://www.cawater-info.net/bk/dam-safety/files/stepanov.pdf
  18. Koretskyi, A., Onyshchenko, A., Ostroverh, B., Bashkevych, I., Potapenko, L. (2020). Assessment of the impact of a dam break on the durability of the transport structure. Dorogi i Mosti, 21, 226–235. doi: https://doi.org/10.36100/dorogimosti2020.21.226
  19. Vasquez, J. A., Roncal, J. J. (2009). Testing RIVER2D and FLOW-3D for sudden dam-break flow simulations. CDA 2009 Annual Conference. Whistler. Available at: https://www.researchgate.net/publication/327671462_TESTING_RIVER2D_AND_FLOW-3D_FOR_SUDDEN_DAM-BREAK_FLOW_SIMULATIONS

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-25

Як цитувати

Онищенко, А. М., Островерх, Б. М., Потапенко, Л. С., Ковальчук, В. В., Токін, О. П., Гаркуша, М. В., Башкевич, І. В., Корецький, А. С., Хвощинська, Н. М., & Ролінська, І. Л. (2022). Розробка методики розрахунку та аналізу параметрів пропуску повені та хвилі прориву із врахуванням топографічних та гідравлічних неоднорідностей річища. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10(115), 6–16. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.252710

Номер

Розділ

Екологія