Розробка і моделювання комбінованих компонентів інформаційного середовища
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255084Ключові слова:
інформаційне середовище, індивідуальна освітня траєкторія, системний аналіз, інформаційні технологіїАнотація
Актуальність дослідження зумовлена задачею формування концепції інформаційного середовища з точки зору управління. Наведено теоретичні основи побудови та практичного застосування інформаційного середовища освітніх закладів, розроблено модель індивідуальної освітньої траєкторії, описано методику моделювання інформаційного середовища освітніх закладів на основі теорії систем. Це має велике значення, оскільки інформаційне середовище сприяє підвищенню ефективності та якості освітнього процесу за рахунок реалізації можливостей інформаційних технологій. Індивідуальна освітня траєкторія розглядається як процес прийняття студентом рішення на основі системи індивідуальних цінностей та особистісних смислів; містить кваліфікаційну модель фахівця у світі професій та можливості для реалізації життєвих планів. Кваліфікаційна модель фахівця включає в себе кваліфікаційний портрет фахівця, нормативні вимоги – набір лінгвістичних оцінок та набір чисельних оцінок, що відповідають вимогам роботодавців.
В результаті дослідження був застосований системний підхід, що дозволяє визначити обмеження функціонування системи, порядок планування діяльності та систему стимулювання елементів організації. Зроблено детальний огляд основних моделей взаємодії між елементами організації: бюрократична, демократична участь та паритетний компроміс. Бюрократична модель характеризується чіткою ієрархією правил та рішень, суворою регламентацією посадових інструкцій. Модель демократичної участі орієнтована на розвиток творчих здібностей працівника, коли, виконуючи ту чи іншу функцію, він розраховує досягти особистих цілей, направляючи свої зусилля на досягнення цілей організації.
Результати дослідження спрямовані на ефективний вибір моделей взаємодії в залежності від основних елементів системної діяльності в освітніх установах, пов'язаної з підвищенням якості праці та освіти
Посилання
- Pavlovna, K. T., Stanislavovna, K. N. (2015). Historiography of Developing the Issue of the Information Skills in the Social and Cultural Space of the Further Education. International Education Studies, 8 (6). doi: https://doi.org/10.5539/ies.v8n6p217
- Hernández-Sellés, N., Muñoz-Carril, P.-C., González-Sanmamed, M. (2020). Interaction in computer supported collaborative learning: an analysis of the implementation phase. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 17 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s41239-020-00202-5
- Ostroumova, E. N. (2011). Informatsionno-obrazovatel'naya sreda vuza kak faktor professional'nogo i lichnostnogo samorazvitiya buduschego spetsialista. Fundamental'nye issledovaniya, 4, 37–40.
- Ivanova, O. Yu., Kutuzova, Z. Yu., Kutuzov, A. V. (2020). Information and educational environment of higher school: essence and structure. Kontsept, 8. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/informatsionno-obrazovatelnaya-sreda-vuza-suschnost-i-struktura
- Busarova, N. V., Reshetina, T. K. (2018). Network Interaction as Means of Forming and Developing Common Educational Space: from Experience. Nauchnyy Dialog, 11, 333–343. doi: https://doi.org/10.24224/2227-1295-2018-11-333-343
- Korotenko, G. M., Korotenko, L. M., Khar, A. T. (2017). Creation of it-oriented ontological framework for the purpose of making educational programs on the base of competencies. Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, 4 (70), 50–59. doi: https://doi.org/10.15802/stp2017/109577
- Kuznetsova, T. V., Sereda, K. V. (2010). Analizing of information and communication technologies use in educational environment of foreign countries. Information Technologies and Learning Tools, 20 (6). doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v20i6.371
- Morgulets, O. B., Derkach, T. M. (2019). Information and communication technologies managing the quality of educational activities of a university. Information Technologies and Learning Tools, 71 (3), 295. doi: https://doi.org/10.33407/itlt.v71i3.2831
- Savitskaya, T. V., Egorov, A. F., Gluhanova, A. A., Nikitin, S. A., Zakharova, A. Y. (2016). Educational-researching and Information Resources In Interdisciplinary Automated Training System Based On Internet Technology. Open Education, 5, 11–26. doi: https://doi.org/10.21686/1818-4243-2016-5-11-26
- Loban, A. V., Lovtsov, D. A. (2017). Model of e-learning with electronic educational resources of new generation. Open Education, 2, 47–55. doi: https://doi.org/10.21686/1818-4243-2017-2-47-55
- Rodionov, S. F., Shenderey, P. E., Chugunov, M. V. (2015). Practical aspects for development of informational and educational environment of high technical school. Statistics and Economics, 3, 13–16. doi: https://doi.org/10.21686/2500-3925-2015-3-13-16
- Vetrov, A. N. (2017). Block of parametric cognitive models for system analysis of informational exchange efficiency in an adaptive automated training environment. Herald of Dagestan State Technical University. Technical Sciences, 44 (3), 112–125. doi: https://doi.org/10.21822/2073-6185-2017-44-3-112-125
- Kol'eva, N. S., Shevchuk, E. V., Shpak, A. V. (2020). Informatsionno-upravlyayuschaya obrazovatel'naya sreda kak instrument povysheniya kachestva obucheniya informatike v usloviyakh malykh gorodov: opyt i perspektivy. Informatika v shkole, 1 (154), 55–59.
- Alfarsi, G., bin Mohd. Yusof, A., Tawafak, R. M., Iqbal Malik, S., Mathew, R., Waseem Ashfaque, M. (2020). Instructional Use of Virtual Reality in E-Learning Environments. 2020 IEEE International Conference on Advent Trends in Multidisciplinary Research and Innovation (ICATMRI). doi: https://doi.org/10.1109/icatmri51801.2020.9398478
- Aguilar-Alonso, I., Escobedo, F., Manco, M., Amasifuen, M. (2020). Accreditation Models and Digital Platforms Used for University Academic Programs in Peru. 2020 2nd International Conference on Advances in Computing, Communication Control and Networking (ICACCCN). doi: https://doi.org/10.1109/icacccn51052.2020.9362887
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Aliya Aitymova, Anna Shaporeva, Oksana Kopnova, Agibay Kushumbayev, Zhanat Aitymov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
