Технології моніторингу за згуртованістю геологічного середовища, як причини техногенних аварій

Автор(и)

  • Игорь Леонидович Учитель Одеська державна академія будівництва та архітектури, Україна
  • Степан Петрович Войтенко Київський національний університет будівництва і архітектури. пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03680, Україна
  • Борис Борисович Капочкин Одеська державна академія будівництва та архітектури вул. Дидрихсона, 4, м. Одеса, Україна, 65029, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26225

Ключові слова:

сейсмічна небезпека, деформації поверхні Землі, руйнування інженерних споруд, моніторинг геодеформацій

Анотація

Розглядається проблема створення технології моніторингу руйнівних асейсмічних швидкоплинних геодеформацій реверсивного характеру. Деформації океанського дна не входять в область розгляду. Показані амплітудно-частотні характеристики деформацій, особливості їх просторового прояву і відповідні складності створення технології моніторингу. На початковому етапі запропоновано використовувати існуючі перманентні геодезичні мережі шляхом аналізу динаміки зміни цифрових моделей фактичного рельєфу.

Біографії авторів

Игорь Леонидович Учитель, Одеська державна академія будівництва та архітектури

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра теплогазопостачання

Степан Петрович Войтенко, Київський національний університет будівництва і архітектури. пр. Повітрофлотський, 31, м. Київ, Україна, 03680

Доктор технічних наук, професор

Декан факультету геоінформаційних систем управління територіями 

Борис Борисович Капочкин, Одеська державна академія будівництва та архітектури вул. Дидрихсона, 4, м. Одеса, Україна, 65029

Кандидат геолого-мінералогічних наук

Кафедра теплогазопостачання 

Посилання

  1. Uchytel, I., Kapochkin, B. (2014). Changing the paradigm of modern geodynamics and seismotectonics. LAP LAMBERT Academic Publishing, 80.
  2. Vartanyan, G. S. (1998). "DGD-monitoring as a key technology of system for strong earthquakes short-term and operative forecasting." Materialy konferentsii ‘Opyt kompleksnogo izucheniya geofizicheskikh poley dlya tseley seysmoprognoza’ [Proceedings of the conference 'experience of geophysical fields complex study for seismic prediction']. Moscow: Geoinformmark Publisher., 10—12. (In Russian).
  3. Vartanyan, G. S., Kulikov, G. V. (1982). Hydrogeodeformational field of the Earth. Doklady AN SSSR [Reports of the USSR Academy of Science], 262 (2), 310—314. (In Russian).
  4. Voytenko, S. P., Kapochkin, B. B., Uchitel, I. L., Yaroshenko, V. N. (2007). Geodynamics fundamentals of kinematic geodesy, Odessa: Astroprint Publisher, 264. (In Russian)
  5. Uchitel, I. L., Dorofeev, V. S., Yaroshenko, V. N., Kapochkin, B. B. (2008). Geodynamics. Fundamentals of dynamic geodesy. Odessa: Astroprint Publisher, 311. (In Russian).
  6. Uchitel, I. L., Dorofeev, V. S., Yaroshenko, V. N., Kapochkin, B. B. (2012). Geodeformations and their impact on engineering structures. Odesa: Astroprint Publisher, 366. (In Ukrainian).
  7. Cherkez, E. A., Shmuratko, V. I., Vakhrushev, O. A. (2012). "Rotary and filtrational water-balance model of Kuyalnik liman." Vseukrai'ns'ka naukovo-praktychna konferencija "Lymany pivnichno-zahidnogo Prychornomor'ja: aktual'ni gidroekologichni problemy ta shljahy i'h vyrishennja" [Proceedings of allukrainian scientific-practical conference ‘limans of North-Western Black Sea area: current hydroenvironmental problems and ways of solutions’ Odesa: TES, 47—49. (In Russian).
  8. Tyapkin, K. F. (1993). Crustal blocks from the positions of a new hypothesis of structure formation. Geological Journal, 4, 10—20. (In Russian).
  9. EUREF Permanent Network. Available at: http://www.epncb.oma.be
  10. Latest M3+ earthquakes. Available at: http://www.emsc-csem.org
  11. The impact of solid Earth tides on the DGNSS positioning results (2012). Latvia Workshop on the Applications of Global Navigation Satellite Systems. Available at: http://www.oosa.unvienna.org/pdf/sap/2012/un-latvia/ppt/2-11.pdf
  12. University of Colorado Boulder. Available at:
  13. www.colorado.edu/ASEN/asen6090/SolidTides
  14. Haritonova, D. (2012). Solid Earth Tides in the Territory of Latvia. Geomatics. Available at: https://ortus.rtu.lv/science/en/publications/13674/fulltext
  15. Earth tide. Available at: http://en.wikipedia.org/wiki/Earth_tide
  16. ScienceDaily. Available at: http://www.sciencedaily.com/releases/2011/04/110415104542.htm

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-08-11

Як цитувати

Учитель, И. Л., Войтенко, С. П., & Капочкин, Б. Б. (2014). Технології моніторингу за згуртованістю геологічного середовища, як причини техногенних аварій. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(10(70), 31–36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26225

Номер

Том 4 № 10(70) (2014): Екологія. Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Игорь Леонидович Учитель, Степан Петрович Войтенко, Борис Борисович Капочкин

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.