Паралелізм алгоритму синтезу моделей оптимальної складності на засадах генетичних алгоритмів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.26305Ключові слова:
емпірична модель, внутрішній паралелізм, граф алгоритму, ширина ярусу, паралельна структураАнотація
Для складних технічних об’єктів з великим числом вхідних змінних затрати машинного часу на побудову математичної моделі є досить помітними. Проведений аналіз методу побудови емпіричних моделей оптимальної складності на засадах генетичних алгоритмів. Показано, що такий алгоритм має внутрішній паралелізм, що дає змогу розробити ефективну програму реалізації, що приведе до скорочення затрат машинного часу.Посилання
- Gorbіjchuk, M. І., Shhupak, І. V., Oskolіp, T. (2011). Metod sintezu empіrichnih modelej z vrahuvannjam pohibok vimіrjuvan'. Metodi ta priladi kontrolju jakostі, 2 (27), 67–76.
- Gorbіjchuk, M. І., Shufnarovich, M. A. (2010). Metod pobudovi matematichnih modelej skladnih procesіv na zasadah genetichnih algoritmіv. Shtuchnij іntelekt, 4, 50–57.
- Voevodin, V. V., Voevodin, V. V. (2002). Parallel'nye vychislenija. SPb: BHV-Peterburg, 608.
- Ermakov, S. M., Zhigljavskij, A. A. (1987). Matematicheskaja teorija optimal'nogo jeksperimenta. Moscow: Nauka, 320.
- Ivahnenko, A. G. (1981). Induktivnyj metod samoorganizacii modelej slozhnyh sistem. Kiev: Naukova dumka, 296.
- Gorbіjchuk, M. І., Vasilenko, O. B., Shhupak, І. V. (2009). Metod sintezu empіrichnih modelej na zasadah genetichnih algoritmіv. Rozvіdka ta rozrobka naftovih і gazovih rodovishh, 4 (33), 72–79.
- Ortega, Dzh. (1991). Vvedenie v parallel'nye i vektornye metody reshenija linejnyh sistem. Moscow: Mir, 367.
- Bjebb, R., Mak-Grou, Dzh., Akselrod, T. (1991). Programmirovanie na parallel'nyh vychislitel'nyh sistemah. Moscow: Mir, 376.
- Himich, A. N., Molchanov, I. N., Popov, A. V. (2008). Parallel'nye algoritmy reshenija zadach vychislitel'noj matematiki. Kiev: Naukova dumka, 248.
- Ivahnenko, A. G., Koppa, Ju. V., Stepashko, V. S. (1980). Spravochnik po tipovym programmam modelirovanija. Kiev: Tehnіka, 180.
- Іvahnenko, O. G., Lapa, V. G. (1969). Peredbachennja vipadkovih procesіv. Kiev: Naukova dumka, 420.
- Gorbіjchuk, M. І., Kogutjak, M. І., Zajachuk, Ja. І. (2008). Іnduktivnij metod pobudovi matematichnih modelej gazoperekachuval'nih agregatіv prirodnogo gazu. Naftova і gazova promislovіst', 5, 32–35.
- Rutkovskaja, D., Pilins'kij, M., Rudkovskij, L. (2004). Nejronnye seti, geneticheskie algoritmy i nechetkie sistemy. Moscow: Gorjachaja linija-Telekom, 452.
- Voevodin, V. V. (2008). Vychislitel'naja matematika i struktura algoritmov. 10 lekcij. Moscow: I-vo MGU, 113.
- Volkov, E. A. (1987). Chislennye metody. Moscow: Nauka, 248.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Михайло Іванович Горбійчук, Віра Михайлівна Медведчук, Богдан Васильович Пашковський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
