Розробка комплексного інструментарію підтримки прийняття рішень у процесах управління якістю дистанційного навчання
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.263285Ключові слова:
забезпечення якості, експертна оцінка, дистанційне навчання, критеріальна модель, метод експертних оцінок, метод аналізу ієрархій, поєднання методівАнотація
Об’єктом дослідження є якість дистанційного навчання. Потреба в методиках оцінки якості цієї форми навчання проявилася найбільш явно у зв’язку з пандемією COVID-19, війнами та іншими глобальними проблемами, що і є актуальністю дослідження.
Дослідження присвячене розробці моделі підтримки прийняття рішень з оцінки якості дистанційного навчання. Основою методу є поєднання методу експертних оцінок та критеріальної моделі аналізу даних, базовим методом для аналізу отриманих даних застосовується метод аналізу ієрархій.
Запропоновано структурну та функціональну схему системи управління якістю дистанційного навчання. У ході дослідження було відібрано 10 критеріїв та 52 показники, розраховано вагу кожного показника. На основі отриманих вагових значень було побудовано схему критеріальної моделі підтримки прийняття рішень для оцінки якості дистанційного навчання.
У ході експертної оцінки критеріїв та показників було визначено, що вага показників у межах критерію коливається від 0,09953 до 0,34262. Така відмінність вагових значень свідчить про оптимальність сукупності показників у межах критерію.
Завдяки поєднанню критеріального підходу при аналізі даних з методом експертних оцінок модель може бути легко адаптована для точкової оцінки окремих компонентів та знаходження проблемних зон під час реалізації дистанційного навчання та прийняття управлінських рішень.
Результати цього дослідження можуть бути цікавими як керівникам закладів освіти, так і співробітникам служб, які займаються обробкою інформації про організацію та поданням звітності для прийняття стратегічних рішень.
Посилання
- Uvalic-Trumbic, S., Martin, M. A. (2021). A New Generation of External Quality Assurance: Dynamics of change and innovative approaches. New trends in higher education. Paris: UNESCO, International Institute for Educational Planning, 112. Available at: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000377497/PDF/377497eng.pdf.multi
- Martin, M., Parikh, S. (2017). Quality management in higher education: developments and drivers: results from an international survey. Paris: UNESCO, International Institute for Educational Planning, 99. Available at: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260226/PDF/260226eng.pdf.multi
- Kolyeva, N., Kopnova, O., Shaporeva, A. (2021). Adaptation Information and analytical system adaptation in the contour of the corporate system of the university. E3S Web of Conferences, 270, 01037. doi: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202127001037
- Noaman, A. Y., Ragab, A. H. M., Madbouly, A. I., Khedra, A. M., Fayoumi, A. G. (2017). Higher education quality assessment model: towards achieving educational quality standard. Studies in Higher Education, 42 (1), 23–46. doi: https://doi.org/10.1080/03075079.2015.1034262
- Ortega Naranjo, W. F., Caisa Yucailla, E. D. (2021). Indicadores de calidad: educación superior-Quito. UNIANDES Episteme, 8 (4), 522–536. Available at: http://45.238.216.13/ojs/index.php/EPISTEME/article/view/2344/1848
- Fesenko, T., Ruban, I., Karpenko, K., Fesenko, G., Kovalenko, A., Yakunin, A., Fesenko, H. (2022). Improving of the decision-making model in the processes of external quality assurance of higher education. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (3 (115)), 74–85. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.253351
- Aitymova, A., Shaporeva, A., Kopnova, O., Kushumbayev, A., Aitymov, Z. (2022). Development and modeling of combined components of the information environment. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (2 (116)), 51–60. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.255084
- Misut, M., Pribilova, K. (2015). Measuring of Quality in the Context of e-learning. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 177, 312–319. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.02.347
- Ransom, T., Knepler, E., Zapata-Gietl, C. (2018). New Approaches to Judging Quality in Higher Education. Profiles of Emerging Methods. Apart From Traditional Accreditation. Washington: Council for Higher Education Accreditation, 32. Available at: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED588479.pdf
- European, Ukrainian and Kazakh policies, strategies and practices of quality assurance in higher education in the context of WP2.1 (2021). Available at: http://web.elth.ucv.ro/eduqas/wp-content/uploads/sites/2/2021/07/R1.-Case-study.pdf
- Ossiannilsson, E., Williams, K., Camilleri, A. F., Brown, M. (2015). Quality models in online and open education around the globe. State of the art and recommendations. Oslo: International Council for Open and Distance Education, 52. doi: https://doi.org/10.25656/01:10879
- Vinogradova, I., Kliukas, R. (2015). Methodology for evaluating the quality of distance learning courses in consecutive stages. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 191, 1583–1589. doi: https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2015.04.364
- Bekesiene, S., Vasiliauskas, A. V., Hošková-Mayerová, Š., Vasilienė-Vasiliauskienė, V. (2021). Comprehensive Assessment of Distance Learning Modules by Fuzzy AHP-TOPSIS Method. Mathematics, 9 (4), 409. doi: https://doi.org/10.3390/math9040409
- Saaty, R. W. (1987). The analytic hierarchy process – What it is and how it is used. Mathematical Modelling, 9 (3-5), 161–176. doi: https://doi.org/10.1016/0270-0255(87)90473-8
- Bolton, D. L., Smidt, E., Li, R. (2019). Assessing the quality of distance education at a university. Ensuring quality and integrity in online learning programs, 149–177. doi: https://doi.org/10.4018/978-1-5225-7844-4.ch006
- Naveed, Q. N., Qureshi, M. R. N., Tairan, N., Mohammad, A., Shaikh, A., Alsayed, A. O. et. al. (2020). Evaluating critical success factors in implementing E-learning system using multi-criteria decision-making. PLOS ONE, 15 (5), e0231465. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0231465
##submission.downloads##
Опубліковано
Версії
- 2024-01-10 (2)
- 2022-08-31 (1)
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Anna Shaporeva, Oxana Kopnova, Irina Shmigirilova, Yevgeniya Kukharenko, Aliya Aitymova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
