Вдосконалення технології виготовлення поліграфічної продукції із використанням 3D-друку

Автор(и)

  • Тетяна Володимирівна Розум Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1837-1080
  • Катерина Ігорівна Золотухіна Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-6915-0651
  • Ольга Іванівна Кушлик-Дивульська Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-4999-6641
  • Анастасія Анатоліївна Петришина Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0009-0006-4639-1491
  • Іванна Віталіївна Марчук Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0009-0004-5524-8692

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275913

Ключові слова:

поліграфічні технології, 3D-друк, друкована продукція, графічні зображення, кегль шрифта, текстова інформація, палітурка, метод експертиз, пошарове наплавлення, ABS-пластик

Анотація

Робота присвячена аналізу стану поліграфічної галузі в нинішніх умовах, технологій репродукування на невсотувальних поверхнях, вивченню сучасних технологічних процесів, що дозволяють отримати продукцію із використанням 3D-друку, який є об’єктом дослідження. Проблема полягає у відсутності узагальнених рекомендацій використання зазначеної технології для виготовлення поліграфічної продукції або її елементів.

Визначено основні чинники впливу на якість готової продукції. Підібрано критерій, за допомогою якого проведено порівняння можливих варіантів створення друкованої продукції, а саме розглянуто метод експертиз. Після опрацювання підсумкової думки групи експертів визначено ступінь узгодженості думок із використанням коефіцієнту конкордації Кендалла. Виокремлено чинник, який є найбільш суттєвим та на нього орієнтовано подальші дослідження. В якості технології для створення тесту обрано моделювання методом пошарового наплавлення, розроблено тестові фрагменти, підібрано матеріали та обладнання для проведення експерименту. Здійснено кількісну та якісну оцінку якості 3D-друку.

На основі виконаних досліджень враховано недоліки та створено ряд рекомендацій щодо подальшого якісного створення майбутнього продукту. Вони стосуються оптимальної ширини ліній (1,5 і більше пунктів), гарнітури та кеглю шрифтів (20 пунктів і вище) для відтворення текстової інформації, товщини основи елементу друкованої продукції (мінімум 2,5–3 мм).

Надані рекомендації дозволяють суттєво покращити якість, візуальну привабливість елементів і продукту в цілому, виготовлених із використанням 3D-друку та можуть бути основою технологічних інструкцій, використовуваних підприємствами із залученням сучасних технологій

Біографії авторів

Тетяна Володимирівна Розум, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра репрографії

Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут

Катерина Ігорівна Золотухіна, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук, доцент

Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут

Ольга Іванівна Кушлик-Дивульська, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат фізико-математичних наук, доцент

Кафедра математичної фізики та диференціальних рівнянь

Анастасія Анатоліївна Петришина, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кафедра репрографії

Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут

Іванна Віталіївна Марчук, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Аспірант

Кафедра репрографії

Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут

Посилання

  1. Yak ukrainska promyslovist dolaie voienni vyklyky. Available at: https://zn.ua/ukr/promyshliennost/jak-ukrajinska-promislovist-dolaje-vojenni-vikliki.html
  2. Ukrainskyi biznes pid chas viyny (2022). Nove shchomisiachne opytuvannia pidpryiemstv, 7, 43. Available at: https://business.diia.gov.ua/uploads/5/27491-rezul_tati_s_omogo_somisacnogo_opituvanna_kerivnikiv_promislovih_pidpriemstv_ukrains_kij_biznes_v_umovah_vijni.pdf
  3. Muraviov, O. V., Nyzhnyk, Yu. M., Petryk, V. F., Protasov, A. G., Syeryy, K. M. (2021). Current state and development prospects of additive technologies. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Technical Sciences, 5, 114–119. doi: https://doi.org/10.32838/2663-5941/2021.5/18
  4. Sai Saran, O., Prudhvidhar Reddy, A., Chaturya, L., Pavan Kumar, M. (2022). 3D printing of composite materials: A short review. Materials Today: Proceedings, 64, 615–619. doi: https://doi.org/10.1016/j.matpr.2022.05.144
  5. Havenko, S. F., Hadzhynova, S. Ye., Labetska, M. T., Havenko, M. M. (2017). Research of influence of modern technologies of braille reproduction on tactile perception of information by blind and visually impaired people. Printing and publishing, 2, 107–116. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2016_2_14
  6. Labetska, M., Havenko, M. (2017). Application of 3D Technologies in Inclusive Environment. Technology and Technique of Typography (Tekhnolohiia I Tekhnika Drukarstva), 1 (55), 47–54. doi: https://doi.org/10.20535/2077-7264.1(55).2017.95073
  7. Anastasiadou, C., Vettese, S. (2019). “From souvenirs to 3D printed souvenirs”. Exploring the capabilities of additive manufacturing technologies in (re)-framing tourist souvenirs. Tourism Management, 71, 428–442. doi: https://doi.org/10.1016/j.tourman.2018.10.032
  8. Lee, D. K., Sin, K. S., Shin, C., Kim, J.-H., Hwang, K.-T., Kim, U.-S. Et al. (2023). Fabrication of 3D structure with heterogeneous compositions using inkjet printing process. Materials Today Communications, 35, 105753. doi: https://doi.org/10.1016/j.mtcomm.2023.105753
  9. Pekgor, M., Nikzad, M., Arablouei, R., Masood, S. (2021). Sensor-based filament fabrication with embedded RFID microchips for 3D printing. Materials Today: Proceedings, 46, 124–130. doi: https://doi.org/10.1016/j.matpr.2020.06.456
  10. Kushlyk-Dyvulska, O. I., Kushlyk, B. R. (2014). Osnovy teoriyi pryiniattia rishen. Kyiv: NTUU «KPI», 94. Available at: http://ela.kpi.ua/handle/123456789/6917
  11. Khatri, N. R., Egan, P. F. (2023). Energy Absorption of 3D Printed ABS and TPU Multimaterial Honeycomb Structures. 3D Printing and Additive Manufacturing. doi: https://doi.org/10.1089/3dp.2022.0196
  12. Chadha, U., Abrol, A., Vora, N. P., Tiwari, A., Shanker, S. K., Selvaraj, S. K. (2022). Performance evaluation of 3D printing technologies: a review, recent advances, current challenges, and future directions. Progress in Additive Manufacturing, 7 (5), 853–886. doi: https://doi.org/10.1007/s40964-021-00257-4
  13. Kumar, L. J., Pandey, P. M., Wimpenny, D. I. (Eds.) (2019). 3D Printing and Additive Manufacturing Technologies. Springer, 311. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-13-0305-0
  14. Sandhu, K., Singh, S., Prakash, C., Subburaj, K., Ramakrishna, S. (Eds.) (2022). Sustainability for 3D Printing. Springer Tracts in Additive Manufacturing. Springer, 194. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-75235-4
  15. Hui, J., Zhang, H., Lv, J., Lee, C.-H., Chen, C., Yan, Z. et al. (2023). Investigation and Prediction of Nano-Silver Line Quality upon Various Process Parameters in Inkjet Printing Process Based on an Experimental Method. 3D Printing and Additive Manufacturing. doi: https://doi.org/10.1089/3dp.2022.0292
  16. Perritano, J. (2018). 3D Printing. Saddleback Educational Publishing. Available at: https://worldcat.org/en/title/1020618227
  17. Popescu, D., Amza, C. G. (2022). 3D Printing onto Textiles: A Systematic Analysis of the Adhesion Studies. 3D Printing and Additive Manufacturing. doi: https://doi.org/10.1089/3dp.2022.0100
  18. Gibson, I., Rosen, D., Stucker, B. (2015) Additive Manufacturing Technologies: 3D Printing, Rapid Prototyping, and Direct Digital Manufacturing. Springer, 498. doi: https://doi.org/10.1007/978-1-4939-2113-3
  19. Shishkovsky, I. V. (Ed.) (2016). New Trends in 3D Printing. IntechOpen, 270. doi: https://doi.org/10.5772/61398
  20. Horbachuk, V. M., Kushlyk-Dyvulska, O. I. (2023). Teoriya ymovirnostei ta matematychna statystyka. Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho, 351. Available at: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/52357
Вдосконалення технології виготовлення поліграфічної продукції із використанням 3D-друку

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-28

Як цитувати

Розум, Т. В., Золотухіна, К. І., Кушлик-Дивульська, О. І., Петришина, А. А., & Марчук, І. В. (2023). Вдосконалення технології виготовлення поліграфічної продукції із використанням 3D-друку. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(1 (122), 99–108. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.275913

Номер

Том 2 № 1 (122) (2023): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Tetiana Rozum, Kateryna Zolotukhina, Olga Kushlyk-Dyvulska, Anastasiya Petryshyna, Ivanna Marchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.