Визначення раціональної структури багатошарової технічної тканини для тканих силових захватів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.296839Ключові слова:
ткані силові захвати, багатошарова технічна тканина, сила прибою, натяг нитокАнотація
Об’єктом дослідження є багатошарові технічні тканини для тканих силових захватів. Розв’язана проблема визначення раціональної структури багатошарової технічної тканини для силових захватів, що дозволяє отримати ефект при впровадженні в виробництво за рахунок мінімізації витрат сировини та зниження енергетичних витрат на виготовлення одиниці продукції. Досліджено значення сили прибою, натягу ниток основи зовнішніх захисних шарів, силових шарів, ниток основи для з'єднання зовнішніх захисних шарів і силових шарів для двох структур багатошарової технічної тканини. Проведений порівняльний аналіз умов формування двох багатошарових тканин з поліамідних ниток і вибрати багатошарову тканину з найбільш раціональною структурою, при формуванні якої виникатимуть менші технологічні зусилля. Експериментальні дослідження дозволили отримати регресійні залежності щодо визначення впливу початкового натягу ниток основи зовнішніх захисних шарів на величину сили прибою. Встановлено спільний вплив величини заступа і різнонатянутості зева на величину сили прибою у залежності від структури багатошарової технічної тканини. Показано, що при збільшенні натягу ниток основи зовнішніх захисних шарів сила прибою зростає. Визначено значення натягу ниток основи зовнішніх захисних шарів, силових шарів, ниток основи для з'єднання зовнішніх захисних шарів і силових шарів у положенні заступа і в момент прибою точної ниті. Аналіз регресійних залежностей дозволить визначити оптимальні параметри завантаження ткацького верстата. Доведено, що на величину сили прибою впливає структура багатошарової технічної тканини впливає натяг ниток основи зовнішніх захисних шарів. Удосконалена багатошарова технічна тканина використовується для укладки труб з зовнішнім заводським поліетиленовим покриттям
Посилання
- Sirková, B. K., Mertová, I. (2017). Woven fabric structural pore models analysis. Fibres and Textiles, 1, 15–24. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2017_1.pdf
- Shcherban’, V., Melnyk, G., Sholudko, M., Kolysko, O., Kalashnyk, V. (2019). Improvement of structure and technology of manufacture of multilayer technical fabric. Fibres and Textiles, 2, 54–63. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2019/2/VaT_2019_2_10.pdf
- Barburski, M. (2019). Formation of the textile structures for a specified purpose. Fibres and Textiles, 1, 3–10. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2019/1/VaT_2019_1_1.pdf
- Barburski, M. (2014). Analysis of the mechanical properties of conveyor belts on the three main stages of production. Journal of Industrial Textiles, 45 (6), 1322–1334. https://doi.org/10.1177/1528083714559567
- Krmela, J., Krmelova, V. (2018). The tests of low cyclic loading of composites with textile structure on test machine with video-extensometer. Fibres and Textiles, 2, 52–58. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2018/2/VaT_2018_2_9.pdf
- Shcherban', V. Yu. (1990). Opredelenie tehnologicheskih usiliy v protsesse priboya pri formirovanii mnogosloynoy tehnicheskoy tkani. Izvestiya vysshih uchebnyh zavedeniy. Tehnologiya tekstil'noy promyshlennosti, 3 (195), 44–47. Available at: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17888
- Koo, Y.-S., Kim, H.-D. (2002). Friction of Cotton Yarn in Relation to Fluff Formation on Circular Knitting Machines. Textile Research Journal, 72 (1), 17–20. https://doi.org/10.1177/004051750207200103
- Weber, M. O., Ehrmann, A. (2012). Necessary modification of the Euler–Eytelwein formula for knitting machines. Journal of the Textile Institute, 103 (6), 687–690. https://doi.org/10.1080/00405000.2011.598665
- Shcherban’, V., Makarenko, J., Petko, A., Melnyk, G., Shcherban’, Y., Shchutska, H. (2020). Computer implementation of a recursion algorithm for determining the tension of a thread on technological equipment based on the derived mathematical dependences. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (1 (104)), 41–50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.198286
- Kovar, R. (2007). Impact of directions on frictional properties of a knitted fabric. Fibres and Textiles, 2, 15–20. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2007_2.pdf
- Sodomka, L., Vargovd, H. (2002). Connection between structure, symmetry and anisotropy of mechanical properties of woven fabric. Fibres and Textiles, 4, 142–148. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2002_4.pdf
- Shcherban’, V., Kolysko, O., Melnyk, G., Sholudko, M., Shcherban’, Y., Shchutska, G. (2020). Determining tension of yarns when interacting with guides and operative parts of textile machinery having the torus form. Fibres and Textiles, 4, 87–95. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2020/4/VaT_2020_4_12.pdf
- Shcherban’, V., Makarenko, J., Melnyk, G., Shcherban’, Y., Petko, A., Kirichenko, A. (2019). Effect of the yarn structure on the tension degree when interacting with high-curved guide. Fibres and Textiles, 4, 59–68. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2019/4/VaT_2019_4_8.pdf
- Moučková, E., Mertová, I., Hajská, Š., Vyšanská, M. (2018). Behavior of two and three-fold twisted multifilament yarns. Fibres and Textiles, 4, 51–60. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2018/4/VaT_2018_4_11.pdf
- Stepanovic, J., Stamenkovic, J., Stojanovic, N. (2003). The influence of size on warp characterist. Fibres and Textiles, 4, 168–171. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2003_4.pdf
- Döonmez, S., Marmarali, A. (2004). A Model for Predicting a Yarn’s Knittability. Textile Research Journal, 74 (12), 1049–1054. https://doi.org/10.1177/004051750407401204
- Yakubitskaya, I. A., Chugin, V. V., Shcherban', V. Yu. (1997). Dinamicheskiy analiz usloviy raskladki na tortsevyh uchastkah kanavki motal'nogo barabanchika. Izvestiya vysshih uchebnyh zavedeniy. Tehnologiya tekstil'noy promyshlennosti, 5, 33–36. Available at: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/17840
- Liu, X., Chen, N., Feng, X. (2008). Effect of Yarn Parameters on the Knittability of Glass Ply Yarn. Fibres & Textiles in Eastem Europe, 16, 90–93. Available at: https://www.researchgate.net/publication/242356724_Effect_of_Yarn_Parameters_on_the_Knittability_of_Glass_Ply_Yarn
- Hammersley, M. J. (1973). 7—A simple yarn-friction tester for use with knitting yarns. The Journal of The Textile Institute, 64 (2), 108–111. https://doi.org/10.1080/00405007308630420
- Sodomka, L., Chrpová, E. (2008). Method of determination of euler friction coefficients of textiles. Fibres and Textiles, 2-3, 28–33. Available at: http://vat.ft.tul.cz/Archive/VaT_2008_2_3.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Volodymyr Shcherban, Gennadij Melnyk, Marijna Kolysko, Anton Kirichenko, Yury Shcherban, Serhii Lukianenko, Ihor Ostashevskyi, Pavlo Vdovin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.