Обгрунтування раціональних параметрів та режимів роботи відцентрового обрушувача насіння конопель
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.300174Ключові слова:
коноплі, насіння, ядро насіння, сепарація, розділення, очищення, частота обертання, відцентровий обрушувачАнотація
Об’єктом дослідження є технологічні процеси, насіння промислових конопель, робочі органи обрушувача.
Розроблено пристрій відцентрового типу для обрушування насіння конопель із робочим органом закритого секторального типу. Завдяки цьому вирішено проблему обрушування насіння із високим рівнем ефективності відділення насіннєвої оболонки від ядра.
Обгрунтовано раціональні параметри обрушувача: діаметр робочого колеса 162 мм, зазор між робочим колесом та відбивною декою 80 мм, частота обертання робочого колеса 2000 хв.-1. Встановлено, що за зазначених параметрів та вологості насіння в межах кондиційної (12,0–13,0 %) процес обрушування доцільно проводити без попереднього розділення насіння на фракції за шириною.
Встановлено, що збільшення розмірів насіння призводить до відповідного зростання частки ваги насіннєвих ядер. Близько 58,2 % в основній масі насіння складає середня фракція шириною від 2,5 до 3,0 мм.
Встановлено, що зменшення діаметру робочого колеса (від 236 мм до 162 мм) за вологості насіння 8,8 % підвищувало ефективність обрушування. За частоти обертання робочого колеса 2000 хв.-1 досягнуто найбільшу сумарну кількість цілих та зруйнованих ядер (23,23–29,33 %) для двох досліджуваних вологостей. Зі збільшенням вологості насіння від 8,8 % до 12,0 % кількість обрушених ядер в рушанці збільшувалося.
Відзначено, що для насіння вологістю 8,8 % збільшення зазору призводило до зменшення ефективності обрушування для кожної з трьох досліджуваних фракцій насіння. Сумарна кількість обрушених ядер за таких умов зменшувалася в межах 2,4–6,8 % та складала 16,4–26,9 %. Для насіння вологістю 12,0 % збільшення зазору, навпаки, підвищувало ефективність обрушування для кожної з трьох досліджуваних фракцій насіння. Сумарна кількість обрушених ядер для насіння відміченої вологості збільшувалася в межах 1,4–3,6 % та складала 27,4–31,0 %
Посилання
- Tkachenko, S., Mokher, Yu., Laiko, I., Zhuplatova, L., Vyrovets, V., Mishchenko, S. ta in. (2021). Dovidnyk konopliara. Sumy: Ellada, 27.
- Sheichenko, V., Shevchuk, V., Dudnikov, I., Koropchenko, S., Dnes, V., Skoriak, Y., Skibchyk, V. (2022). Devising technologies for harvesting hemp with belt threshers. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (1 (115)), 67–75. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251126
- Derzhavnyi reiestr sortiv roslyn, prydatnykh dlia poshyrennia v Ukraini. Available at: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin
- Vyrovets, V., Laiko, I., Myhal, M., Dudukova, S., Zhuplatova, L. et al. (2018). Konopliarstvo: naukovi zdobutky i perspektyvy. Sumy: FOP Shcherbyna, 158.
- Schultz, C. J., Lim, W. L., Khor, S. F., Neumann, K. A., Schulz, J. M., Ansari, O. et al. (2020). Consumer and health-related traits of seed from selected commercial and breeding lines of industrial hemp, Cannabis sativa L. Journal of Agriculture and Food Research, 2, 100025. https://doi.org/10.1016/j.jafr.2020.100025
- Montero, L., Ballesteros-Vivas, D., Gonzalez-Barrios, A. F., Sánchez-Camargo, A. del P. (2023). Hemp seeds: Nutritional value, associated bioactivities and the potential food applications in the Colombian context. Frontiers in Nutrition, 9. https://doi.org/10.3389/fnut.2022.1039180
- Alonso-Esteban, J. I., Pinela, J., Ćirić, A., Calhelha, R. C., Soković, M., Ferreira, I. C. F. R. et al. (2022). Chemical composition and biological activities of whole and dehulled hemp (Cannabis sativa L.) seeds. Food Chemistry, 374, 131754. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2021.131754
- Presa-Lombardi, J., García, F., Gutierrez-Barrutia, M. B., Cozzano, S. (2023). Hemp seed’s (Cannabis Sativa L) nutritional potential for the development of snack functional foods. OCL, 30, 24. https://doi.org/10.1051/ocl/2023025
- Romanić, R. S., Lužaić, T. Z. (2022). Dehulling effectiveness of high-oleic and linoleic sunflower oilseeds using air-jet impact dehuller: a comparative study. Food Science and Technology, 42. https://doi.org/10.1590/fst.58620
- Машина насіннєвійна НВХ. Available at: https://simo.com.ua/en/oborudovanie/mashina-semenoveechnaya-nvx
- Perevalov, L., Fadeev, L., Piven, O., Timchenko, V., Diachenko, M. (2020). Theoretical and experimental researches of the process of seed dehullingof sunflower confectionery sort. Integrated Technologies and Energy Saving, 2, 57–68. https://doi.org/10.20998/2078-5364.2020.2.07
- Lindström, L. I., Franchini, M. C., Nolasco, S. M. (2021). Sunflower fruit hullability and structure as affected by genotype, environment and canopy shading. Annals of Applied Biology, 180 (3), 338–347. https://doi.org/10.1111/aab.12735
- Gupta, R. K., Das, S. K. (2000). Fracture resistance of sunflower seed and kernel to compressive loading. Journal of Food Engineering, 46 (1), 1–8. https://doi.org/10.1016/s0260-8774(00)00061-3
- Ullegaddi, M. M., Mahandra Babu, N. C., Faisal, A. R., Mohammad, M., Shreenidhi, M. S., Anjum, S. (2021). Design and development of compact Foxtail millet deshelling machine. Materials Today: Proceedings, 42, 781–785. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2020.11.314
- Hasantabar, S., Seyedi, S., Kalantari, D. (2019). Design, construction and evaluation of a seed pod husker and testing with soybean and mung bean. Agricultural Engineering International: The CIGR Journal, 21, 90–99. Available at: https://cigrjournal.org/index.php/Ejounral/article/view/4866/
- Kang, D., Wang, Y., Fan, Y., Chen, Z. (2018). Research and development of Camellia oleifera fruit sheller and sorting machine. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 108, 042051. https://doi.org/10.1088/1755-1315/108/4/042051
- Dehulling Ancient Grains: Economic Considerations and Equipment. https://eorganic.org/node/13028
- Khodabakhshian, R., Bayati, M. R., Shakeri, M. (2011). Performance Evaluation of a Centrifugal Peeling System for Pistachio Nuts. International Journal of Food Engineering, 7 (4). https://doi.org/10.2202/1556-3758.2135
- Complex Oilseed Processing. Available at: https://www.farmet.cz/en/complex-oilseed-processing
- Khaliullin, D., Badretdinov, I., Naficov, I., Lukmanov, R. (2021). Theoretical justification of design and technological parameters of hulling machine main working bodies. Engineering for Rural Development. https://doi.org/10.22616/erdev.2021.20.tf321
- Zhang, J. (2019). Design of the gordon euryale seed automatic shelling machine. Journal of Physics: Conference Series, 1423 (1), 012053. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1423/1/012053
- Sun, Q., Wang, C., Wang, Z., Zhao, Y., Bao, C. (2017). Design and Experiment of a Peanut Shelling Machine. Agricultural Research, 6 (3), 304–311. https://doi.org/10.1007/s40003-017-0265-7
- Nasinnia silskohospodarskykh kultur. Metody vyznachennia yakosti. DSTU 4138-2002. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy. Available at: https://www.agrodialog.com.ua/wp-content/uploads/2018/04/dstu-4138_2002.pdf
- Netreba, A., Teslenko, S., Vriukalo, E., Perevalov, L., Sadovnychyi, H. (2014). Influence of conditions dehulling sunflower seeds on transition wax in sunflower oil. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (67)), 41. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.20793
- Koropchenko, S. P., Petrachenko, D. O. (2018). Pat. No. 122649 UA. Prystriy dlia obrushuvannia nasinnia konopel. MPK B02B 3/02, C11B 1/04 No. u201705606; declareted: 06.06.2017; published: 25.01.2018, Bul. No. 2.
- Khailis, H. A., Konovaliuk, D. M. (1992) Osnovy proektuvannia i doslidzhennia silskohospodarskykh mashyn. Kyiv: NMK VO, 320.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Viktor Sheichenko, Dmytro Petrachenko, Serhii Koropchenko, Ivan Rogovskii, Oleksandr Gorbenko, Mykhailo Volianskyi, Denys Sheichenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.