Розробка умов отримання олії з відходів гідратації соняшникової олії

Автор(и)

  • Дмитро Ігорович Савельєв Національний університет цивільного захисту України, Україна https://orcid.org/0000-0002-4310-0437
  • Василь Борисович Ротар Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України, Україна https://orcid.org/0009-0006-5801-0959
  • Михайло Миколайович Кравцов Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3218-2182
  • Петрова Олена Іванівна Миколаївський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-8612-3981
  • Алла Валентинівна Зюзько Миколаївський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-0888-4854
  • Наталя Петрівна Шевчук Миколаївський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-5845-2582
  • Світлана Володимирівна Вельма Національний фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-1264-9643
  • Анжела Оурелянівна Розуменко Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4759-3320
  • Віктор Михайлович Деменко Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-8264-2802
  • Тарас Васильович Самченко Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, Україна https://orcid.org/0000-0003-3702-8296

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301418

Ключові слова:

відходи олійножирової галузі, концентрат фосфатидний, натрій хлорид, раціональні умови гідратації

Анотація

Об’єктом дослідження є процес обробки концентрату фосфатидного соняшникового з використанням розчину натрій хлориду.

Гідратація є стадією рафінації олій. Відходом процесу є фосфатидний концентрат, утилізація якого становить небезпеку для навколишнього середовища. Концентрат містить цінні компоненти – олію та фосфатиди. Важливим завданням є розділення цих компонентів для ефективного використання у різних галузях промисловості.

Досліджено процес вилучення олії з концентрату фосфатидного шляхом гідратації у присутності розчину натрій хлориду. Встановлено вплив умов обробки концентрату на вихід олії.

Використано зразок концентрату за СОУ 15.4-37-212:2004 (CAS 3436-44-0): масова частка вологи та летких речовин – 2,8 %, масова частка фосфатидів – 41,5 %. Концентрат піддавали обробці розчином натрій хлориду концентрацією (5–20) %. Тривалість гідратації складала 25 хв., температура 45 °C, масове співвідношення розчину натрій хлориду до концентрату 1:1.

Встановлено умови обробки концентрату: концентрація розчину натрій хлориду 15 %, тривалість відстоювання – 5 год. При цьому вихід олії склав 86,9 %.

Визначено показники вилученої олії: кислотне число 2,8 мг КОН/г, пероксидне число 3,2 ½ О ммоль/кг, масова частка вологи та летких речовин 0,12 %. За цими показниками вилучена олія відповідає олії соняшниковій нерафінованій невимороженій першого ґатунку за ДСТУ 4492. Масова частка фосфоровмісних речовин в перерахунку на стеароолеолецитин склала 1,7 %, що дещо перевищує стандартне значення.

Результати досліджень дозволяють переробляти відходи гідратації та отримувати олію, яка є сировиною для продукції багатьох галузей промисловості. Це сприятиме вирішенню проблеми утилізації небезпечних для довкілля відходів та покращення стану навколишнього середовища

Біографії авторів

Дмитро Ігорович Савельєв, Національний університет цивільного захисту України

Кандидат технічних наук

Кафедра інженерної та аварійно-рятувальної техніки

Василь Борисович Ротар, Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра техніки та засобів цивільного захисту

Михайло Миколайович Кравцов, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра метрології та безпеки життєдіяльності

Петрова Олена Іванівна, Миколаївський національний аграрний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра переробки продукції тваринництва та харчових технологій

Алла Валентинівна Зюзько, Миколаївський національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра переробки продукції тваринництва та харчових технологій

Наталя Петрівна Шевчук, Миколаївський національний аграрний університет

Доктор філософії, старший викладач

Кафедра переробки продукції тваринництва та харчових технологій

Світлана Володимирівна Вельма, Національний фармацевтичний університет

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра освітніх та інформаційних технологій

Анжела Оурелянівна Розуменко, Сумський національний аграрний університет

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра вищої математики

Віктор Михайлович Деменко, Сумський національний аграрний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра захисту рослин

Тарас Васильович Самченко, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Кандидат технічних наук

Науково-випробувальний центр

Посилання

  1. Lamas, D. L., Constenla, D. T., Raab, D. (2016). Effect of degumming process on physicochemical properties of sunflower oil. Biocatalysis and Agricultural Biotechnology, 6, 138–143. https://doi.org/10.1016/j.bcab.2016.03.007
  2. Wang, M., Yan, W., Zhou, Y., Fan, L., Liu, Y., Li, J. (2021). Progress in the application of lecithins in water-in-oil emulsions. Trends in Food Science & Technology, 118, 388–398. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2021.10.019
  3. Vambol, S., Vambol, V., Sobyna, V., Koloskov, V., Poberezhna, L. (2019). Investigation of the energy efficiency of waste utilization technology, with considering the use of low-temperature separation of the resulting gas mixtures. Energetika, 64 (4). https://doi.org/10.6001/energetika.v64i4.3893
  4. Ahmad, T., Belwal, T., Li, L., Ramola, S., Aadil, R. M., Xu, Y., Zisheng, L. (2020). Utilization of wastewater from edible oil industry, turning waste into valuable products: A review. Trends in Food Science & Technology, 99, 21–33. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2020.02.017
  5. Kovaliova, O., Tchoursinov, Y., Kalyna, V., Koshulko, V., Kunitsia, E., Chernukha, A. et al. (2020). Identification of patterns in the production of a biologically-active component for food products. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (104)), 61–68. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200026
  6. Dijkstra, A. J. (2018). Enzymatic Gum Treatment. Lipid Modification by Enzymes and Engineered Microbes, 157–178. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-813167-1.00008-6
  7. Cai, Z., Wang, H., Li, W., Lee, W. J., Li, W., Wang, Y., Wang, Y. (2020). Preparation of l-α-glyceryl phosphorylcholine by hydrolysis of soy lecithin using phospholipase A1 in a novel solvent-free water in oil system. LWT, 129, 109562. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.109562
  8. Qu, Y., Sun, L., Li, X., Zhou, S., Zhang, Q., Sun, L. et al. (2016). Enzymatic degumming of soybean oil with magnetic immobilized phospholipase A2. LWT, 73, 290–295. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2016.06.026
  9. Li, Z., Wang, W., Liu, X., Qi, S., Lan, D., Wang, Y. (2023). Effect of different degumming processes on the retention of bioactive components, acylglycerol and phospholipid composition of rapeseed oil. Process Biochemistry, 133, 190–199. https://doi.org/10.1016/j.procbio.2023.08.019
  10. Adhami, K., Asadollahzadeh, H., Ghazizadeh, M. (2019). A novel process for simultaneous degumming and deacidification of Soybean, Canola and Sunflower oils by tetrabutylphosphonium phosphate ionic liquid. Journal of Industrial and Engineering Chemistry, 76, 245–250. https://doi.org/10.1016/j.jiec.2019.03.048
  11. Garba, U., Singanusong, R., Jiamyangyuen, S., Thongsook, T. (2020). Extracting lecithin from water degumming by-products of rice bran oil and its physicochemical, antioxidant and emulsifying properties. Food Bioscience, 38, 100745. https://doi.org/10.1016/j.fbio.2020.100745
  12. Xie, M., Dunford, N. T. (2019). Fractionating of canola lecithin from acid degumming and its effect. Food Chemistry, 300, 125217. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2019.125217
  13. More, N. S., Gogate, P. R. (2018). Intensified degumming of crude soybean oil using cavitational reactors. Journal of Food Engineering, 218, 33–43. https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2017.08.029
  14. Zhang, L., Akhymetkan, S., Chen, J., Dong, Y., Gao, Y., Yu, X. (2022). Convenient method for the simultaneous production of high-quality fragrant rapeseed oil and recovery of phospholipids via electrolyte degumming. LWT, 155, 112947. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2021.112947
  15. Sytnik, N., Kunitsia, E., Mazaeva, V., Chernukha, A., Kovalov, P., Grigorenko, N. et al. (2020). Rational parameters of waxes obtaining from oil winterization waste. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (108)), 29–35. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.219602
  16. Bliznjuk, O., Masalitina, N., Myronenko, L., Zhulinska, O., Denisenko, T., Nekrasov, S. et al. (2022). Determination of rational conditions for oil extraction from oil hydration waste. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (6 (115)), 17–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.251034
Розробка умов отримання олії з відходів гідратації соняшникової олії

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-30

Як цитувати

Савельєв, Д. І., Ротар, В. Б., Кравцов, М. М., Олена Іванівна, П., Зюзько, А. В., Шевчук, Н. П., Вельма, С. В., Розуменко, А. О., Деменко, В. М., & Самченко, Т. В. (2024). Розробка умов отримання олії з відходів гідратації соняшникової олії. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(6 (128), 14–19. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.301418

Номер

Том 2 № 6 (128) (2024): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Dmytro Saveliev, Vasyl Rotar, Mikhail Kravtsov, Olena Petrova, Alla Ziuzko, Natalia Shevchuk, Svitlana Velma, Anzhela Rozumenko, Viktor Demenko, Taras Samchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.