Порівняння рішень задачі ранньої ідентифікації конфігураційних елементів ІТ-продукта методами ієархічної кластеризації
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.303526Ключові слова:
інформаційна система, конфігураційний елемент, ієрархічна кластеризація, метод Chameleon, відстань ЧебишоваАнотація
Об’єкт дослідження – процес управління конфігурацією ІТ-проєкту.
Під час дослідження вирішувалася проблема ранньої ідентифікації конфігураційних елементів (СІ) інформаційної системи (ІС) управління підприємством. Дослідження в цій галузі спрямовані, в основному, на вирішення задачі ранньої ідентифікації сервісів та мікросервісів під час рефакторингу програмних систем. Питання застосування методів штучного інтелекту для виявлення СІ досліджені недостатньо.
Під час дослідження метод ієрархічної кластеризації Chameleon було адаптовано для вирішення задачі ранньої ідентифікації СІ ІС. Даний метод враховує як внутрішню схожість, так і зв’язність окремих функцій досліджуваної ІС.
Адаптований метод Chameleon було використано під час вирішення задачі ранньої ідентифікації СІ функціональної задачі «Формування і ведення індивідуального плану науково-педагогічного працівника кафедри». Як вихідні CI було розглянуто 10 функцій та 12 сутей бази даних задачі. Результатом рішення є дендрограма з усіма можливими варіантами декомпозиції опису архітектури задачі на окремі CI.
На основі отриманих результатів проведено порівняльний аналіз використання методів Chameleon, DIANA та AGNES для вирішення задачі ранньої ідентифікації. За критеріями «Кількість вершин дендрограми», «Кількість рівнів декомпозиції дендрограми» та «Рівномірність заповнення елементів дендрограми» найкращими є результати використання методу Chameleon.
Використання отриманих результатів дослідження дозволяє автоматизувати процедуру формування беклогів команд виконавців ІТ-проєкту створення ІС. Це дозволяє підвищити якість розробки ІС за рахунок призначення СІ, що містить схожі функції, одному й тому ж виконавцю ІТ-проєкту
Посилання
- Bourque, P., Fairley, R. E. (Eds.) (2014). Guide to the Software Engineering Body of Knowledge. Version 3.0. IEEE Computer Society, 335. Available at: https://cs.fit.edu/~kgallagher/Schtick/Serious/SWEBOKv3.pdf
- Quigley, J. M., Robertson, K. L. (2019). Configuration Management. Auerbach Publications. https://doi.org/10.1201/9780429318337
- -2015 - ISO/IEC/IEEE International Standard - Systems and software engineering -- System life cycle processes. https://doi.org/10.1109/ieeestd.2015.7106435
- Farayola, O. A., Hassan, A. O., Adaramodu, O. R., Fakeyede, O. G., Oladeinde, M. (2023). Configuration management in the modern era: best practices, innovations, and challenges. Computer Science & IT Research Journal, 4 (2), 140–157. https://doi.org/10.51594/csitrj.v4i2.613
- Reiff-Marganiec, S., Tilly, M. (Eds.) (2012). Handbook of Research on Service-Oriented Systems and Non-Functional Properties. IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-61350-432-1
- Cadavid, H., Andrikopoulos, V., Avgeriou, P., Broekema, P. C. (2022). System and software architecting harmonization practices in ultra-large-scale systems of systems: A confirmatory case study. Information and Software Technology, 150, 106984. https://doi.org/10.1016/j.infsof.2022.106984
- Faitelson, D., Heinrich, R., Tyszberowicz, S. (2017). Supporting Software Architecture Evolution by Functional Decomposition. Proceedings of the 5th International Conference on Model-Driven Engineering and Software Development. https://doi.org/10.5220/0006206204350442
- Shahin, R. (2021). Towards Assurance-Driven Architectural Decomposition of Software Systems. Computer Safety, Reliability, and Security. SAFECOMP 2021 Workshops, 187–196. https://doi.org/10.1007/978-3-030-83906-2_15
- Suljkanović, A., Milosavljević, B., Inđić, V., Dejanović, I. (2022). Developing Microservice-Based Applications Using the Silvera Domain-Specific Language. Applied Sciences, 12 (13), 6679. https://doi.org/10.3390/app12136679
- Felfernig, A., Le, V.-M., Popescu, A., Uta, M., Tran, T. N. T., Atas, M. (2021). An Overview of Recommender Systems and Machine Learning in Feature Modeling and Configuration. Proceedings of the 15th International Working Conference on Variability Modelling of Software-Intensive Systems. https://doi.org/10.1145/3442391.3442408
- Abolfazli, A., Spiegelberg, J., Palmer, G., Anand, A. (2023). A Deep Reinforcement Learning Approach to Configuration Sampling Problem. 2023 IEEE International Conference on Data Mining (ICDM). https://doi.org/10.1109/icdm58522.2023.00009
- Sellami, K., Saied, M. A., Ouni, A. (2022). A Hierarchical DBSCAN Method for Extracting Microservices from Monolithic Applications. The International Conference on Evaluation and Assessment in Software Engineering 2022. https://doi.org/10.1145/3530019.3530040
- Krause, A., Zirkelbach, C., Hasselbring, W., Lenga, S., Kroger, D. (2020). Microservice Decomposition via Static and Dynamic Analysis of the Monolith. 2020 IEEE International Conference on Software Architecture Companion (ICSA-C). https://doi.org/10.1109/icsa-c50368.2020.00011
- Ievlanov, M., Vasiltcova, N., Neumyvakina, O., Panforova, I. (2022). Development of a method for solving the problem of it product configuration analysis. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (2 (120)), 6–19. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.269133
- Karypis, G., Han, E.-H., Kumar, V. (1999). Chameleon: hierarchical clustering using dynamic modeling. Computer, 32 (8), 68–75. https://doi.org/10.1109/2.781637
- Han, J., Kamber, M., Pei, J. (2012). Data Mining: Concepts and Techniques. Morgan Kaufmann. https://doi.org/10.1016/c2009-0-61819-5
- Vasyltsova, N. V., Panforova, I. Yu. (2022). Doslidzhennia vykorystannia metodiv ierarkhichnoi klasteryzatsiyi pid chas vyrishennia zadachi analizu konfihuratsiyi IT-produktu. ASU ta prylady avtomatyky, 178, 37–49. Available at: https://www.ewdtest.com/asu/wp-content/uploads/2024/01/ASUiPA_178_37_49.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Maksym Ievlanov, Nataliya Vasiltcova, Iryna Panforova, Borys Moroz, Andrii Martynenko, Dmytro Moroz
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
