Системний підхід до аналізу впливу грошових процесів в економіці на ВВП
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.306446Ключові слова:
грошові процеси, ВВП, глибина кредитної інформації, грошова маса, внутрішній кредитАнотація
Об’єктом дослідження є грошово-кредитні процеси та реальний сектор економіки. Метою дослідження є аналіз впливу монетарних процесів в економіці на ВВП на основі системного підходу. Вирішено завдання аналізу взаємозв’язку основних показників грошово-кредитних процесів із ВВП на основі широкої вибірки країн. Отримані результати:
– для змінних, включених у кластерний аналіз, проаналізована пропозиція грошей: (1-й кластер «стабільне фінансове середовище» – 0, 2-й кластер «високий доступ до кредиту» – 147,7, 3-й кластер «обмежений доступ до кредиту» – 72,2, 4-й кластер «високі процентні ставки» – 30,4 % ВВП);
– 72 країни поділені на 4 кластери, з яких 13 країн у першому кластері, 15 у другому, 21 у третьому та 23 у четвертому. Це дозволяє визначати характер і місце економіки у світі та приймати рішення щодо монетарної політики;
– існує позитивна кореляція між ВВП та грошовою масою (r=0,317); існує слабкий позитивний зв’язок між ВВП та індексом глибини кредитної інформації (r=0,203); існує помірний позитивний зв'язок між ВВП і внутрішнім кредитуванням (r=0,39). Управління пропозицією грошей і внутрішнім кредитом повинні бути пріоритетними в монетарному управлінні економікою.
Отримані результати пояснюються припущенням про лінійну залежність між показниками монетарних процесів та реальним сектором економіки. Це припущення було підтверджено на прикладі різних країн, що свідчить про його універсальність.
Особливістю отриманих результатів є застосування поєднання кластерного та кореляційно-регресійного методів аналізу з використанням фактичних даних Світового банку
Посилання
- Davis, A. E. (2017). Money as a Social Institution. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315671154
- Huber, J. (2017). Sovereign Money. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-42174-2
- Mitchell. W., Wray. L. R., Watts, W. (2019). Macroeconomics. London: Macmillan, 604.
- Lastauskas, P., Nguyen, A. D. M. (2024). Spillover effects of US monetary policy on emerging markets amidst uncertainty. Journal of International Financial Markets, Institutions and Money, 92, 101956. https://doi.org/10.1016/j.intfin.2024.101956
- Peykani, P., Sargolzaei, M., Takaloo, A., Valizadeh, S. (2023). The Effects of Monetary Policy on Macroeconomic Variables through Credit and Balance Sheet Channels: A Dynamic Stochastic General Equilibrium Approach. Sustainability, 15 (5), 4409. https://doi.org/10.3390/su15054409
- De Grauwe, P. (2022). Economics of Monetary Union. Oxford: Oxford University Press. Available at: https://eprints.lse.ac.uk/122822/
- Fegatelli, P. (2022). A central bank digital currency in a heterogeneous monetary union: Managing the effects on the bank lending channel. Journal of Macroeconomics, 71, 103392. https://doi.org/10.1016/j.jmacro.2021.103392
- Altavilla, C., Boucinha, M., Peydro, J.-L., Smets, F. (2020). Banking Supervision, Monetary Policy and Risk-Taking: Big Data Evidence from 15 Credit Registers. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.3512892
- Ball, L., Carvalho, C., Evans, C., Ricci, L. A. (2023). Weighted Median Inflation Around the World: A Measure of Core Inflation. National Bureau of Economic Research. https://doi.org/10.3386/w31032
- Correa, R., Paligorova, T., Sapriza, H., Zlate, A. (2021). Cross-Border Bank Flows and Monetary Policy. The Review of Financial Studies, 35 (1), 438–481. https://doi.org/10.1093/rfs/hhab019
- Ridwan, M. (2022). Determinants of Inflation: Monetary and Macroeconomic Perspectives. KINERJA: Jurnal Manajemen Organisasi Dan Industri, 1 (1), 1–10. https://doi.org/10.37481/jmoi.v1i1.2
- Chatziantoniou, I., Gabauer, D., Stenfors, A. (2021). Interest rate swaps and the transmission mechanism of monetary policy: A quantile connectedness approach. Economics Letters, 204, 109891. https://doi.org/10.1016/j.econlet.2021.109891
- Baibulekova, L. A., Kasymbekova, G. R., Zaitenova, N. K. (2019). Activity of the banking sector and its influence on the stock market of Kazakhstan. Central Asian Economic Review, 2, 200–213. Available at: https://caer.narxoz.kz/jour/article/view/180
- Louzis, D. P. (2022). Greek GDP Revisions and Short-Term Forecasting. Bank of Greece Economic Bulletin, 48 (3). Available at: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4171789
- Bianchi, J., Bigio, S. (2022). Banks, Liquidity Management, and Monetary Policy. Econometrica, 90 (1), 391–454. https://doi.org/10.3982/ecta16599
- D’Avernas, A., Vandeweyer, Q. (2021). Intraday liquidity and money market dislocations. Available at: http://ewfs.org/wp-content/uploads/2022/01/108.pdf
- Greenwald, D. L., Krainer, J., Paul, P. (2020). The Credit Line Channel. Federal Reserve Bank of San Francisco, Working Paper Series, 1.000-96.000. https://doi.org/10.24148/wp2020-26
- Rodionova, T., Piatkov, A. (2020). Analysis of the efficiency of state, private and foreign banks of Ukraine. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: International Relations. Economics. Country Studies. Tourism, (12), 171–182. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2020-12-18
- Coibion, O., Gorodnichenko, Y., Kumar, S., Pedemonte, M. (2020). Inflation expectations as a policy tool? Journal of International Economics, 124, 103297. https://doi.org/10.1016/j.jinteco.2020.103297
- Lypnytskyi, D., Lypnytska, P. (2022). Money supply impact on investment and GDP: statistical analysis. Economy of Industry, 1 (97), 89–102. https://doi.org/10.15407/econindustry2022.01.089
- Wilson-Doenges, G. (2021). SPSS for Research Methods. W. W. Norton & Company Ltd. Available at: https://wwnorton.co.uk/books/9780393543063-spss-for-research-methods-acba3977-d7e8-4c3b-b3f0-69b042b45f42
- Robinson, T. R. (2020). International Financial Statement Analysis. Wiley, 1008.
- World Bank Open Data. The World Bank. Available at: https://data.worldbank.org/
- Kvasha, T. (2021). Potential GDP and its factors assessment. Technology Audit and Production Reserves, 6 (4 (62)). https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.245593
- Todorović, M., Kalinović, M. (2023). The contribution of development factors to economic growth on various gdp levels – the middle-income trap. TEME, 1029. https://doi.org/10.22190/teme220520054t
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Gumar Anuarbekkyzy, Gaukhar Zhanibekova, Munira Imramziyeva, Togzhan Zholdasbayeva, Bessekey Yerkin, Zhaxat Kenzhin
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.