Визначення впливу характеристик системи реалізації проекту (PDS) на ефективність проекту зеленого будівництва

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.318451

Ключові слова:

особливості системи реалізації проекту, зелене будівництво, продуктивність проекту, порівняльний аналіз

Анотація

У цьому дослідженні розглядається, як системи реалізації проектів (PDS) впливають на результативність проектів екологічного будівництва в п’яти великих містах Індонезії шляхом порівняння методів «Проектування-пропозиція-будівництво» (DBB), «Проектування-будівництво» (DB) та управління будівництвом (CM), звертаючись до важливих знань. Проблема полягає в тому, що існують прогалини щодо впливу ключових факторів, таких як лідерство, комунікація, мислення, командна співпраця, командна хімія та досвід впровадження цих методів PDS у проекти екологічного будівництва на досягнення цілей проекту. Вибір відповідного методу PDS є критичним рішенням для власників проекту, оскільки він визначає відносини, ролі та відповідальність членів команди для досягнення цілей проекту. За допомогою багатофакторного дисперсійного аналізу (MANOVA) результати дослідження постійно демонструють лідерство як найвищий показник у всіх методах PDS, за яким йдуть мислення та комунікаційні можливості. Метод CM демонструє значно вищі значення для більшості показників ефективності порівняно з DBB та DB підходами, з несподіваним висновком, що досвід і технічна компетентність займають найнижче місце серед усіх методів. Це кидає виклик загальноприйнятій думці про їхню важливість для успіху проекту. Таким чином, можна дійти висновку, що навички спілкування відіграють вирішальну роль в успішній реалізації проекту зеленого будівництва, надаючи цінну інформацію для фахівців галузі та підкреслюючи необхідність віддавати пріоритет розвитку лідерства та навичкам міжособистісного спілкування разом із технічною експертизою під час реалізації проектів зеленого будівництва за допомогою різних методів PDS в Індонезії. Це в кінцевому підсумку сприяє просуванню практик сталого будівництва в будівельному секторі регіону, що швидко розвивається

Біографії авторів

I G A Istri Mas Pertiwi, Brawijaya University

Doctoral Program of Civil Engineering

Department of Civil Engineering

Yulvi Zaika, Brawijaya University

Professor Civil Engineering Doctoral Program

Department of Civil Engineering

Kartika Puspa Negara, Brawijaya University

Associate Professor Civil Engineering Doctoral Program

Department of Civil Engineering

Solimun Solimun, Brawijaya University

Professor Statistics Doctoral Program

Department of Statistics

Mochamad Agung Wibowo, Universitas Diponegoro

Professor Civil Engineering Doctoral Program

Department of Civil Engineering

Посилання

  1. Hidayah, S., Husin, A. E. (2022). Faktor-Faktor yang Paling Berpengaruh pada Pekerjaan Retrofitting Rumah Sakit Berbasis Peraturan yang Berlaku di Indonesia. Jurnal Aplikasi Teknik Sipil, 20 (3), 323. https://doi.org/10.12962/j2579-891x.v20i3.13258
  2. Tanjung, N., Susilawati, S. (2024). Pentingnya Penggunaan Alat Pelindung Diri (APD) pada Pekerja Bangunan terhadap Keselamatan Kerja. Corona: Jurnal Ilmu Kesehatan Umum, Psikolog, Keperawatan Dan Kebidanan, 2 (2), 86–96. https://doi.org/10.61132/corona.v2i2.403
  3. Wiyono, E. S., Dusia, E. L., Alifen, R. S., Rahardjo, J. (2014). Pengaruh parameter bangunan hijau GBCI terhadap fase proyek. Dimensi Utama Teknik Sipil, 1 (1), 8–13. https://doi.org/10.9744/duts.1.1.8-13
  4. Ervianto, W. I. (2015). Implementasi Green Construction Sebagai Upaya Mencapai Pembangunan Berkelanjutan di Indonesia. Makal Konf Nas Forum Wahana Tek ke-2. Available at: https://www.academia.edu/17235218/Implementasi_Green_Construction_Sebagai_Upaya_Mencapai_Pembangunan_Berkelanjutan_di_Indonesia
  5. Kibert, C. J. (2016). Sustainable Construction: Green Building Design and Delivery. Jhon Wiley & Sons. Available at: https://books.google.co.id/books?id=2xgWCgAAQBAJ&printsec=copyright&hl=id#v=onepage&q&f=false
  6. Choosing a Project Delivery Method (2015). DBIA. Available at: https://www.dbiamidamerica.org/wp-content/uploads/2019/03/Primers-Choosing-Delivery-Method.pdf
  7. Demaid, A., Quintas, P. (2006). Knowledge across cultures in the construction industry: sustainability, innovation and design. Technovation, 26 (5-6), 603–610. https://doi.org/10.1016/j.technovation.2005.06.003
  8. Gluch, P., Gustafsson, M., Thuvander, L. (2009). An absorptive capacity model for green innovation and performance in the construction industry. Construction Management and Economics, 27 (5), 451–464. https://doi.org/10.1080/01446190902896645
  9. Robichaud, L. B., Anantatmula, V. S. (2011). Greening Project Management Practices for Sustainable Construction. Journal of Management in Engineering, 27 (1), 48–57. https://doi.org/10.1061/(asce)me.1943-5479.0000030
  10. The Best Practices in Facility Management (2012). CMAA. Available at: https://www.slideshare.net/slideshow/cmaapdf/255242504
  11. Raouf, A. M., Al-Ghamdi, S. G. (2019). Effectiveness of Project Delivery Systems in Executing Green Buildings. Journal of Construction Engineering and Management, 145 (10). https://doi.org/10.1061/(asce)co.1943-7862.0001688
  12. Zhu, J.-W., Zhou, L.-N., Li, L., Ali, W. (2020). Decision Simulation of Construction Project Delivery System under the Sustainable Construction Project Management. Sustainability, 12 (6), 2202. https://doi.org/10.3390/su12062202
  13. Gajurel, A. (2013). Project Delivery Systems (PDS). Performance-Based Contracts for Road Projects, 7–28. https://doi.org/10.1007/978-81-322-1302-4_2
  14. Bilec, M. M., Ries, R. J. (2008). Investigation of the Relationship between Green Design and Project Delivery Methods. Office of Scientific and Technical Information (OSTI). https://doi.org/10.2172/937581
  15. Hussain, D. (2011). Spirituality, religion, and health: Reflections and issues. Europe’s Journal of Psychology, 7 (1). https://doi.org/10.5964/ejop.v7i1.111
  16. Shafique, F., Mollaoglu, S. (2020). Transformational Leadership and Team Performance in Green Construction Project Teams: Development of Study Model and Measurement Tool. Construction Research Congress 2020, 115–124. https://doi.org/10.1061/9780784482889.013
  17. Yang, Y. H. (2014). Green Building Implementation through Integrated Project Delivery System. Advanced Materials Research, 1065-1069, 2177–2181. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.1065-1069.2177
  18. Gultekin, P., Mollaoglu-Korkmaz, S., Riley, D. R., Leicht, R. M. (2013). Process Indicators to Track Effectiveness of High-Performance Green Building Projects. Journal of Construction Engineering and Management, 139 (12). https://doi.org/10.1061/(asce)co.1943-7862.0000771
  19. Analisis Kendala Dalam Penerapan Green Construction dan Strategi Untuk Mengatasinya (2015). Universitas Udayana. Available at: https://repositori.unud.ac.id/protected/storage/upload/repositori/beaa29c3a5e78c12316e3aec43669e38.pdf
  20. Azman, M. H. N., Mohamed, A., Odzaly, E. E. (2020). A Theoretical Study on Project Delivery and Leadership Style. Proceedings of the 3rd International Conference on Networking, Information Systems & Security, 1–8. https://doi.org/10.1145/3386723.3387842
  21. Onubi, H. O., Yusof, N., Hassan, A. S. (2021). Green construction practices: ensuring client satisfaction through health and safety performance. Environmental Science and Pollution Research, 29 (4), 5431–5444. https://doi.org/10.1007/s11356-021-15705-5
  22. Thamhain, H. J. (2004). Team Leadership Effectiveness in Technology-Based Project Environments. Project Management Journal, 35 (4), 35–46. https://doi.org/10.1177/875697280403500405
  23. Liew Abdullah, N. H., Ahmad, S. A. (2023). Gaya Kepimpinan di Institusi Pendidikan Teknikal dan Vokasional Abad Ke-21: Ke Arah Kelestarian Pendidikan. Journal of TVET And Technology Review, 1 (1). https://doi.org/10.30880/jttr.2023.01.01.003
  24. Olaniran, H. F. (2018). A Review of Channels of Communication System on Project Delivery. International Journal of Innovative Research and Development, 7 (6). https://doi.org/10.24940/ijird/2018/v7/i6/jun18003
  25. Geng, Y., Ji, W., Wang, Z., Lin, B., Zhu, Y. (2019). A review of operating performance in green buildings: Energy use, indoor environmental quality and occupant satisfaction. Energy and Buildings, 183, 500–514. https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2018.11.017
  26. Lee, S. K., Ghosh, S. (2020). Communication networks of an integrated project delivery team for construction: relationships between formal and informal communication networks. Connections, 40 (1), 103–122. Available at: https://sciendo.com/article/10.21307/connections-2019.016
  27. Radulescu, C., Mircea, C., Toader, D., Toader, R., Pop, D. (2023). The Impact of Leadership Networking on the Implementation of Projects within Multinational Organizations. International Journal of Organizational Leadership, 12, 53–70. https://doi.org/10.33844/ijol.2023.60371
  28. Moradi, S., Kähkönen, K., Sormunen, P. (2022). Analytical and Conceptual Perspectives toward Behavioral Elements of Collaborative Delivery Models in Construction Projects. Buildings, 12 (3), 316. https://doi.org/10.3390/buildings12030316
  29. Baiden, B. K., Price, A. D. F. (2011). The effect of integration on project delivery team effectiveness. International Journal of Project Management, 29 (2), 129–136. https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2010.01.016
  30. Franz, B. W., Leicht, R. M. (2016). An alternative classification of project delivery methods used in the United States building construction industry. Construction Management and Economics, 34 (3), 160–173. https://doi.org/10.1080/01446193.2016.1183800
  31. Larsson, J., Larsson, L. (2020). Integration, Application and Importance of Collaboration in Sustainable Project Management. Sustainability, 12 (2), 585. https://doi.org/10.3390/su12020585
  32. Mahame, C., Bigirimana, T., Kundwa, M. J. (2018). The role of effective collaboration for successful delivery of construction projects. Proceedings of International Structural Engineering and Construction, 5 (2). https://doi.org/10.14455/isec.res.2018.133
  33. Bygballe, L. E., Swärd, A. R., Vaagaasar, A. L. (2016). Coordinating in construction projects and the emergence of synchronized readiness. International Journal of Project Management, 34 (8), 1479–1492. https://doi.org/10.1016/j.ijproman.2016.08.006
  34. Bresnen, M., Marshall, N. (2002). The engineering or evolution of co-operation? A tale of two partnering projects. International Journal of Project Management, 20 (7), 497–505. https://doi.org/10.1016/s0263-7863(01)00043-6
  35. Lahdenperä, P. (2012). Making sense of the multi-party contractual arrangements of project partnering, project alliancing and integrated project delivery. Construction Management and Economics, 30 (1), 57–79. https://doi.org/10.1080/01446193.2011.648947
  36. Ang, N., Cheng, M. M. (2016). Does Self-Certification Encourage or Reduce Opportunistic Behavior? Behavioral Research in Accounting, 28 (2), 1–16. https://doi.org/10.2308/bria-51468
  37. Sugiyono (2020). Metode Penelitian Kuantitatif, Kualitatif dan Kombinasi (Mixed Methods). Bandung: Alfabeta, 630.
  38. Minchin, R. E., Li, X., Issa, R. R., Vargas, G. G. (2013). Comparison of Cost and Time Performance of Design-Build and Design-Bid-Build Delivery Systems in Florida. Journal of Construction Engineering and Management, 139 (10). https://doi.org/10.1061/(asce)co.1943-7862.0000746
  39. Carpenter, N., Bausman, D. C. (2016). Project Delivery Method Performance for Public School Construction: Design-Bid-Build versus CM at Risk. Journal of Construction Engineering and Management, 142 (10). https://doi.org/10.1061/(asce)co.1943-7862.0001155
  40. Bilbo, D., Bigelow, B., Escamilla, E., Lockwood, C. (2014). Comparison of Construction Manager at Risk and Integrated Project Delivery Performance on Healthcare Projects: A Comparative Case Study. International Journal of Construction Education and Research, 11 (1), 40–53. https://doi.org/10.1080/15578771.2013.872734
  41. Shrestha, P. P., Fernane, J. D. (2017). Performance of Design-Build and Design-Bid-Build Projects for Public Universities. Journal of Construction Engineering and Management, 143 (3). https://doi.org/10.1061/(asce)co.1943-7862.0001241
  42. Ahmed, M. A., Naqi, S. M. A., Cheema, S. M. (2023). Leadership Styles and Their Influence on Project Team Performance. SJESR, 6 (2), 153–159. https://doi.org/10.36902/sjesr-vol6-iss2-2023(153-159)
  43. Yap, J. B. H., Leong, W. J., Skitmore, M. (2020). Capitalising teamwork for enhancing project delivery and management in construction: empirical study in Malaysia. Engineering, Construction and Architectural Management, 27 (7), 1479–1503. https://doi.org/10.1108/ecam-10-2019-0581
Визначення впливу характеристик системи реалізації проекту (PDS) на ефективність проекту зеленого будівництва

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-24

Як цитувати

Mas Pertiwi, I. G. A. I., Zaika, Y., Puspa Negara, K., Solimun, S., & Agung Wibowo, M. (2024). Визначення впливу характеристик системи реалізації проекту (PDS) на ефективність проекту зеленого будівництва. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(3 (132), 37–46. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.318451

Номер

Том 6 № 3 (132) (2024): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 I G A Istri Mas Pertiwi, Yulvi Zaika, Kartika Puspa Negara, Solimun Solimun, Mochamad Agung Wibowo

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.