Побудова математичної моделі ударного пристрою з двохелементним бойком
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.322728Ключові слова:
ударний пристрій, пролонгація удару, сила співудару, дискретно-континуальна модель, крайова задачаАнотація
Об’єктом дослідження є процес коливань ударного пристрою з двохелементним бойком, який дозволяє збільшити ефективність руйнування гірської породи і зменшити віддачу на корпус пристрою. Вирішувалась проблема створення математичної моделі, яка описує динамічну взаємодію елементів бойка з інструментом при врахуванні опору робочого середовища та імпульсних навантажень на елементи пристрою. У приведеній моделі інструмент представлений стрижнем змінного перерізу, а бойок – двома дискретними елементами зі зведеними масами. Ударна взаємодія моделюється наявністю жорстких і дисипативних зв’язків та описується системою диференціальних рівнянь з початковими та крайовими умовами. Для вирішення початково-крайової задачі застосовується числовий метод. Параметри методу визначаються при розв’язку модельної задачі, яка побудована для дискретної моделі з трьома дискретними масами. Встановлено збільшення часу співудару по відношенню до пристрою з суцільним бойком в 1.5…2 рази до значень 350...500 μs. При величині навантаження силою від 50 до 500 кN в часовому діапазоні 0...1 ms та швидкостях елементів 1…8 m/s, нормальні напруження в перерізах інструменту склали 200…380 MPa. Комбінація в моделі дискретних та неперервних елементів дозволила уточнити числовий метод з урахуванням суттєвих властивостей притаманних імпульсній взаємодії елементів бойка з інструментом та передачі енергії удару в середовище, яке оброблюється. Використання модельної задачі дало змогу визначати раціональні параметри числового методу. Розроблена модель може бути використана при проєктуванні ударних пристроїв з оптимальними параметрами для оцінки форми та тривалості ударного імпульсу. Пристрої застосовуються для руйнування гірських порід, в будівельній техніці, в нафтовидобувній галузі
Посилання
- Batako, A. D., Babitsky, V. I., Halliwell, N. A. (2004). Modelling of vibro-impact penetration of self-exciting percussive-rotary drill bit. Journal of Sound and Vibration, 271 (1-2), 209–225. https://doi.org/10.1016/s0022-460x(03)00642-4
- Batako, A. D., Babitsky, V. I., Halliwell, N. A. (2003). A self-excited system for percussive-rotary drilling. Journal of Sound and Vibration, 259 (1), 97–118. https://doi.org/10.1006/jsvi.2002.5158
- Neyman, V. Yu., Markov, A. V. (2018). Linear electromagnetic drive of impact machines with retaining striker. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 194, 062023. https://doi.org/10.1088/1755-1315/194/6/062023
- Yang, G., Fang, J. (2012). Structure Parameters Optimization Analysis of Hydraulic Hammer System. Modern Mechanical Engineering, 02 (04), 137–142. https://doi.org/10.4236/mme.2012.24018
- Slidenko, V. M., Shevchuk, S. P., Zamaraieva, O. V., Listovshchyk, L. K. (2013). Adaptyvne funktsionuvannia impulsnykh vykonavchykh orhaniv hirnychykh mashyn. Kyiv: NTUU «KPI», 180.
- Zhukov, I. A., Molchanov, V. V. (2014). Rational Designing Two-Stage Anvil Block of Impact Mechanisms. Advanced Materials Research, 1040, 699–702. https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/amr.1040.699
- Zhukov, I. A., Dvornikov, L. T., Nikitenko, S. M. (2016). About creation of machines for rock destruction with formation of apertures of various cross-sections. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 124, 012171. https://doi.org/10.1088/1757-899x/124/1/012171
- Zhukov, I., Repin, A., Timofeev, E. (2018). Automated calculation and analysis of impacts generated in mining machine by anvil blocks of complex geometry. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 134, 012071. https://doi.org/10.1088/1755-1315/134/1/012071
- Slidenko, A. M., Slidenko, V. M., Valyukhov, S. G. (2021). Discrete-continuous three-element model of impact device. Journal of Physics: Conference Series, 2131 (3), 032091. https://doi.org/10.1088/1742-6596/2131/3/032091
- Slidenko, V., Slidenko, O., Marchuk, L., But, V. (2023). Development of a discreet-continuous mathematical model of a percussion device with parameters of influence on the characteristics of an impact pulse. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (7 (125)), 70–79. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.290029
- Vasylenko, M. V., Aleksiichuk, O. M. (2004). Teoriya kolyvan i stiykosti rukhu. Kyiv: Vyshcha shkola, 525.
- Samarskii, A. A. (2001). The Theory of Difference Schemes. CRC Press. https://doi.org/10.1201/9780203908518
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Viktor Slidenko, Oleksandr Slidenko, Leonid Listovschik, Anton Novykov, Viacheslav But

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.






