Стиснення зображень фрактальним методом
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.33445Ключові слова:
стиснення зображень, фрактальний алгоритм, системи ітеруючих функцій, афінні перетворенняАнотація
Досліджено фрактальний метод стиснення зображень. Розглянуті математична модель та класичний алгоритм кодування-декодування зображень цим методом. Проведено стислий аналіз варіантів оптимізації та підвищення швидкодії побудови систем ітеруючих функцій фрактального кодування зображень, їх ефективності та можливості практичного застосування.
Посилання
- Mjurrej, D., van Rajper, U. (1997). Jenciklopedija formatov graficheskih fajlov. Kiev: Izdatel'skaja gruppa VNV, 672.
- Benua, B. (2002). Mandel'brot. Fraktal'naja geometrija prirody. Moscow: Institut komp'juternyh issledovanij, 666.
- Vatolin, D., Ratushnjak, A., Smirnov, M., Jukin, V. (2002). Metody szhatija dannyh. Moscow: Dialog-MIFI, 381.
- Barnsli, M., Anson, L. (1992). Fraktal'noe szhatie izobrazhenij. Mir PK, 10, 52–58.
- Krasil'nikov, N. N. (2011). Cifrovaja obrabotka 2D- i 3D-izobrazhenij:ucheb. posobie. SPb.: BHV-Peterburg, 608.
- Vatolin, D. S. (1999). Ispol'zovanie DKP dlja uskorenija fraktal'nogo szhatija izobrazhenij. Programmirovanie, 3, 51–57.
- Karpov, P. M. (2006). Bystryj fraktal'nyj algoritm szhatija izobrazhenij, Nauchnaja sessija MIFI, Vol. 15.
- Shabarshin, A. A. (1997). Metod fraktal'nogo szhatija izobrazhenij, Nauchnye shkoly UPI-UGTU, 1, 70–82.
- Vinokurov, S. V. (2005). Metody povyshenija vremennoj jeffektivnosti algoritmov fraktal'nogo szhatija izobrazhenij. Materialy konferencii «Fundamental'nye i prikladnye problemy priborostroenija, informatiki i jekonomiki», sbornik Informatika, MGAPI, 53–59.
- Vinokurov, S. V. (2006). Jeffektivnyj algoritm fraktal'nogo szhatija izobrazhenij s ispol'zovaniem prostranstvenno-chuvstvitel'nogo heshirovanija. Otkrytoe obrazovanie, 4 (57), 62–70.
- Osokin, A. N., Sharabajko, M. P. (2010). Issledovanie vozmozhnosti rasparallelivanija processa fraktal'nogo szhatija izobrazhenij. Molodezh' i sovremennye informacionnye tehnologii. Tomsk, 1, Part 2, 212–213.
- Majdanjuk, V. P. (2001). Metody i zasoby komp’juternyh informacijnyh tehnologij. Koduvannja zobrazhen'. Navchal'nyj posibnyk. Vinnycja: VDTU, 65.
- Krasnov, M. L. (1975). Integral'nye uravnenija: vvedenie v teoriju. Moscow: Nauka, 302.
- Huang, T. S.; Huanga, T. S. (Ed.) (1984). Bystrye algoritmy v cifrovoj obrabotke izobrazhenij. Moscow: Radio i svjaz', 224.
- Kunt, M., Dzhonson, O. (1980). Blochnoe kodirovanie graficheskih materialov. Obzor. TIIJeR, 68 (7), 21–40.
- Majdanjuk, V. P. (1996). Koduvannja zobrazhen' v komp'juternyh systemah. Kiev, 16.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Роман Анатолійович Зубко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.