Виявлення біоакумуляції важких металів у медоносах та їх транслокація у апіпродукти

Автор(и)

  • Марина Михайлівна Самілик Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4826-2080
  • Світлана Алімівна Ткачук Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6923-1793
  • Володимир Петрович Онопрієнко Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6825-1899
  • Лариса Іванівна Єпик Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5160-6529
  • Олег Миколайович Бахмат Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-8015-1567
  • Данило Петрович Плахтій Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-2014-9748
  • Тетяна Михайлівна Крачан Заклад вищої освіти «Подільський державний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-0618-4483
  • Анна Сергіївна Готвянська Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3887-3192
  • Дмитро Олексанжрович Кісіль Сумський національний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-3088-951X
  • Дмитро Богданович Нагірний Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Бережанський агротехнічний інститут", Україна https://orcid.org/0009-0006-6789-272X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.354695

Ключові слова:

пилок бджолиний, важкі метали, коефіцієнт переносу, військові дії, безпечність апіпродуктів

Анотація

Об’єктом даного дослідження є коефіцієнт переносу важких металів (TF) із дикорослих медоносів у продукти бджільництва. Оскільки дослідна територія знаходиться поблизу зони бойових дій, можливе її забруднення важкими металами. Аналіз медоносів та апіпродуктів дозволить встановити їх безпечність. Польові дослідження проводилися у липні 2025 року у с. Степанівка (Україна). Загальноприйнятими методами визначали концентрацію Сd, Pb, As та TF цих важких металів із дикорослих медоносів до продуктів бджільництва (обніжжя бджіл та меду). Виявлено, що концентрація Pb в дикорослих медоносах становить 1,64 ± 0,44 мг/кг, що перевищує дозволений в Європі та Україні рівень для рослин у 5,5–8,2 рази. Проте, у бджолиному обніжжі та медові концентрація Pb знаходиться в межах норми (0,15 ± 0,01 мг/кг та 0,09 ± 0,01мг/кг відповідно). Це вказує на те, що пилок є менш забрудненим, порівняно з вегетативними частинами рослини, виступаючи бар'єром для важких металів, а бджоли мають здатність знижувати концентрацію забруднювачів. Підтвердженням цього є й те, що концентрація Pb в бджолиному обніжжі вища ніж у медові, що може вказувати на здатність бджіл діяти як біофільтр. Такий же ефект спостерігається із іншими токсинами. Рівень Сd в медові (0,007 ± 0,01 мг/кг) був нижчій за його концентрацію в бджолиному обніжжі (0,01 ± 0,05 мг/кг). Концентрація As у медові також на 0,1 мг/кг менша за його концентрацію у бджолиному обніжжі. Разом з тим, було виявлено, що концентрація As у дикорослих медоносах (< 0,0001 мг/кг) значно нижча за його концентрацію в продуктах бджільництва. Найвищою була біоакумуляція Сd у бджолиному обніжжі (TF = 0,13). Враховуючи, що коефіцієнт переносу важких металів не перевищує 1, мед та бджолине обніжжя, зібрані на дослідній території, можна вважати безпечними для вживання

Біографії авторів

Марина Михайлівна Самілик, Сумський національний аграрний університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технологій та безпечності харчових продуктів

Світлана Алімівна Ткачук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Доктор ветеринарних наук, професор

Кафедра ветеринарної гігієни імені професора А. К. Скороходька

Володимир Петрович Онопрієнко, Сумський національний аграрний університет

Доктор педагогічних наук, професор

Кафедра туризму

Лариса Іванівна Єпик, Сумський національний аграрний університет

Кандидат історичних наук, доцент

Кафедра туризму

Олег Миколайович Бахмат, Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Доктор сільськогосподарських наук, професор

Кафедра екології і загальнобіологічних дисциплін

Данило Петрович Плахтій, Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра екології і загальнобіологічних дисциплін

Тетяна Михайлівна Крачан, Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

Кандидат хімічних наук, доцент, завідувач кафедри

Кафедра хімії

Анна Сергіївна Готвянська, Дніпровський державний аграрно-економічний університет

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Кафедра рослинництва

Дмитро Олексанжрович Кісіль, Сумський національний аграрний університет

Доктор філософії (PhD), старший викладач

Кафедра ветеринарно-санітарного інспектування, мікробіології, гігієни та патологічної анатомії

Дмитро Богданович Нагірний, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Бережанський агротехнічний інститут"

Асистент

Кафедра екології

Посилання

  1. Girotti, S., Ghini, S., Ferri, E., Bolelli, L., Colombo, R., Serra, G. et al. (2020). Bioindicators and biomonitoring: honeybees and hive products as pollution impact assessment tools for the Mediterranean area. Euro-Mediterranean Journal for Environmental Integration, 5 (3). https://doi.org/10.1007/s41207-020-00204-9
  2. Fuente-Ballesteros, A., Ciulu, M., Haque, S. M., Syrgabek, Y., Basaran, B. (2025). Honeybees as active bioindicators of plastic pollution: Environmental exposure, analytical strategies, and monitoring perspectives. Science of The Total Environment, 1003, 180722. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2025.180722
  3. Glevitzky, M., Corcheş, M.-T., Popa, M., Vică, M. L. (2025). Honey as a Bioindicator: Pollution’s Effects on Its Quality in Mining vs. Protected Sites. Applied Sciences, 15 (13), 7297. https://doi.org/10.3390/app15137297
  4. Margaoan, R., Papa, G., Nicolescu, A., Cornea-Cipcigan, M., Kösoğlu, M., Topal, E., Negri, I. (2024). Environmental pollution effect on honey bees and their derived products: a comprehensive analysis. Environmental Science and Pollution Research, 32 (16), 10370–10391. https://doi.org/10.1007/s11356-024-33754-4
  5. Zavrtnik, S., Loborec, J., Kapelj, S., Grčić, I. (2024). Environmental Biomonitoring of Heavy and Toxic Metals Using Honeybees and Their Products – An Overview of Previous Research. Sustainability, 16 (19), 8526. https://doi.org/10.3390/su16198526
  6. Tong, D. Q., Gill, T. E., Sprigg, W. A., Van Pelt, R. S., Baklanov, A. A., Barker, B. M. et al. (2023). Health and Safety Effects of Airborne Soil Dust in the Americas and Beyond. Reviews of Geophysics, 61 (2). https://doi.org/10.1029/2021rg000763
  7. Borsuk, G., Sulborska, A., Stawiarz, E., Olszewski, K., Wiącek, D., Ramzi, N. et al. (2021). Capacity of honeybees to remove heavy metals from nectar and excrete the contaminants from their bodies. Apidologie, 52 (6), 1098–1111. https://doi.org/10.1007/s13592-021-00890-6
  8. Godebo, T. R., Stoner, H., Taylor, P., Jeuland, M. (2025). Metals in honey from bees as a proxy for environmental contamination in the United States. Environmental Pollution, 364, 125221. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2024.125221
  9. Demková, L., Hauptvogl, M., Oboňa, J., Bobuľská, L., Jančo, I., Harangozo, Ľ. et al. (2024). Comprehensive assessment of mercury contamination in bees, bee products and moss and lichen bags. Ecotoxicology and Environmental Safety, 285, 117132. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2024.117132
  10. Altahaan, Z., Dobslaw, D. (2024). The Impact of War on Heavy Metal Concentrations and the Seasonal Variation of Pollutants in Soils of the Conflict Zone and Adjacent Areas in Mosul City. Environments, 11 (11), 247. https://doi.org/10.3390/environments11110247
  11. Samilyk, M. (2025). Assessment of the state of lead contamination of soil and agricultural products in the territory near the combat zone. EUREKA: Life Sciences, 4, 30–38. https://doi.org/10.21303/2504-5695.2025.004071
  12. Zolfaghari, G., Akhgari Sang Atash, Z., Sazgar, A. (2018). Baseline heavy metals in plant species from some industrial and rural areas: Carcinogenic and non-carcinogenic risk assessment. MethodsX, 5, 43–60. https://doi.org/10.1016/j.mex.2018.01.003
  13. Tsytsiura, Ya. H., Shkatula, Yu. M., Zabarna, T. A., Pelekh, L. V. (2022) Innovatsiyni pidkhody do fitoremediatsiyi ta fitorekultyvatsiyi u suchasnykh systemakh zemlerobstva. Vinnytsia: TOV «Druk», 1200. Available at: https://repository.vsau.org/getfile.php/31038.pdf
  14. Aldgini, H. M. M., Abdullah Al-Abbadi, A., Abu-Nameh, E. S. M., Alghazeer, R. O. (2019). Determination of metals as bio indicators in some selected bee pollen samples from Jordan. Saudi Journal of Biological Sciences, 26 (7), 1418–1422. https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2019.03.005
  15. Skrypka, G., Naidich, O., Timchenko, O., Dankevych, N. (2023). Toxicological and microbiological criteria for the safety of pollen load and propolis. Agrarian Bulletin of the Black Sea Littoral, 109, 95–102. https://doi.org/10.37000/abbsl.2023.109.15
  16. Šerevičienė, V., Zigmontienė, A., Paliulis, D. (2022). Heavy Metals in Honey Collected from Contaminated Locations: A Case of Lithuania. Sustainability, 14 (15), 9196. https://doi.org/10.3390/su14159196
  17. Anderson, C. W. N., Smith, S. L., Jeyakumar, P., Thompson-Morrison, H., Cavanagh, J.-A. E. (2022). Forage crops and cadmium: How changing farming systems might impact cadmium accumulation in animals. Science of The Total Environment, 827, 154256. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2022.154256
  18. Samilyk, M., Bokovets, S., Kovalenko, O., Ryzhkova, T., Hnoievyi, I., Hrinchenko, D. et al. (2025). Revealing the impact of military activities on the safety of agricultural produce. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (11 (138)), 47–53. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.343273
  19. Samilyk, M., Synenko, T., Bolgova, N., Lukhanin, B., Borozenets, N. (2025). Assessment of the risk of pollution of the ecosystem and agricultural products in the zone of military conflict. Technology Audit and Production Reserves, 5 (3 (85)), 23–28. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.341902
  20. Scott, S. B., Gardiner, M. M. (2025). Trace Metals in Nectar of Important Urban Pollinator Forage Plants: A Direct Exposure Risk to Pollinators and Nectar‐Feeding Animals in Cities. Ecology and Evolution, 15 (4). https://doi.org/10.1002/ece3.71238
  21. Tomczyk, M., Zaguła, G., Kaczmarski, M., Puchalski, C., Dżugan, M. (2023). The Negligible Effect of Toxic Metal Accumulation in the Flowers of Melliferous Plants on the Mineral Composition of Monofloral Honeys. Agriculture, 13 (2), 273. https://doi.org/10.3390/agriculture13020273
  22. Végh, R., Csóka, M., Sörös, C., Sipos, L. (2021). Food safety hazards of bee pollen – A review. Trends in Food Science & Technology, 114, 490–509. https://doi.org/10.1016/j.tifs.2021.06.016
  23. Dżugan, M., Wesołowska, M., Zaguła, G., Kaczmarski, M., Czernicka, M., Puchalski, C. (2018). Honeybees (Apis mellifera) as a biological barrier for contamination of honey by environmental toxic metals. Environmental Monitoring and Assessment, 190 (2). https://doi.org/10.1007/s10661-018-6474-0
  24. Li, D., Liu, J., Yuan, Y., Chen, J., Mu, J. (2025). Cadmium Contaminants in Pollen and Nectar Are Variably Linked to the Growth and Foraging Behaviors of Honey Bees. Insects, 16 (3), 306. https://doi.org/10.3390/insects16030306
Виявлення біоакумуляції важких металів у медоносах та їх транслокація у апіпродукти

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-28

Як цитувати

Самілик, М. М., Ткачук, С. А., Онопрієнко, В. П., Єпик, Л. І., Бахмат, О. М., Плахтій, Д. П., Крачан, Т. М., Готвянська, А. С., Кісіль, Д. О., & Нагірний, Д. Б. (2026). Виявлення біоакумуляції важких металів у медоносах та їх транслокація у апіпродукти. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(10 (140), 18–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.354695

Номер

Том 2 № 10 (140) (2026): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Maryna Samilyk, Svetlana Tkachuk, Volodymyr Onoprienko, Larysa Yepyk, Oleh Bakhmat, Danylo Plahtiy, Tetiana Krachan, Anna Hotvianska, Dmytro Kisil, Dmytro Nahirnyy

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.