Розробка багатокритеріального підходу до формування портфеля проєктів територіальної громади на засадах громадської участі
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.365568Ключові слова:
набір ініціатив, ситуаційне структурування, критерій Крускала-Волліса, рангова кореляція, AHP-методАнотація
Об’єкт дослідження – процес формування та оптимізації структури портфеля проєктів громадської участі (громадського бюджету) територіальної громади за умов багатовекторності запитів мешканців та обмеженості ресурсного забезпечення.
Результати дослідження спрямовані на вирішення проблеми забезпечення загальної якості та збалансованості формування партисипативних бюджетів. Це відбувається за рахунок автоматизованого відбору інноваційних та соціальних ініціатив, відповідних до специфіки та рівня їх фінансування. Розроблено метод ситуаційного структурування портфеля проєктів громадської участі за категоріями тематичних спрямувань як підпортфелями. У порівнянні з традиційними підходами, які зазвичай базуються лише на одному критерії прямого рейтингового голосування, розроблений підхід заснований на багатокритеріальному виборі та ситуаційній адаптації архітектури портфеля. В алгоритмі підходу використано комбінацію оцінки результатів математичного моделювання за апаратом непараметричної статистики та AHP-методу. Це пояснюється тим, що багатокритеріальний метод структурування дозволяє отримати кращий інтегральний результат у порівнянні з традиційними підходами. Здійснено апробацію підходу на основі масиву реальних проєктів трьох тематичних спрямувань. За результатами апробації встановлено, що інтегральний показник соціально-стратегічного ефекту портфеля за перехресною матричною моделлю на 21% більше, ніж при застосуванні традиційного рейтингового відбору. Ефективність використання бюджету при цьому зросла на 11%. Такі результати свідчать про можливості ефективного застосування розробленого інструментарію на практиці для автоматизації та усунення суб'єктивного чинника при розподілі великих масивів партисипативних бюджетних коштів органами місцевого самоврядування
Посилання
- Arancibia-Carvajal, S., Petit-Laurent, F., Troncoso, M. P., Vargas-Vargas, M. (2022). Proposal of a Multi-Criteria Model for the Evaluation of Territorial Development Plans: An Application in Chile’s Lagging Areas. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (18), 11312. https://doi.org/10.3390/ijerph191811312
- Barbati, M., Figueira, J. R., Greco, S., Ishizaka, A., Panaro, S. (2023). A multiple criteria methodology for priority based portfolio selection. Socio-Economic Planning Sciences, 88, 101595. https://doi.org/10.1016/j.seps.2023.101595
- Steyvers, K., Haesevoets, T., Roets, A., Verschuere, B., Wauters, B., Berkvens, L. et al. (2026). Between legitimacy and favorability – comparing perspectives of democratic stakeholders in local participatory arrangements. International Journal of Public Sector Management, 1–22. https://doi.org/10.1108/ijpsm-10-2025-0458
- Mavrotas, G., Makryvelios, E. (2023). R&D project portfolio selection using the Iterative Trichotomic Approach in order to study how subjectivity of the weights is reflected in the selected projects of the final portfolio. Operational Research, 23 (3). https://doi.org/10.1007/s12351-023-00785-7
- Gallozzi, T., Micangeli, F., Bricca, D., Groppi, D., Astiaso Garcia, D. (2026). Multi Criteria Decision Making for Distributed Renewable Energy Systems: A Review of Methods, Criteria Selection and Weighting Techniques. https://doi.org/10.20944/preprints202604.1661.v1
- Santolamazza, V., Grossi, G., Mattei, G. (2025). The seesaw experience of participatory budgeting: the role of the institutional entrepreneur. International Journal of Public Sector Management, 1–20. https://doi.org/10.1108/ijpsm-10-2024-0328
- Smaniotto Costa, C., García-Esparza, J. A., Kimic, K. (2024). Participatory Budgeting and Placemaking: Concepts, Methods, and Practices. Urban Planning, 9. https://doi.org/10.17645/up.7162
- Umoh, A. A., Ohenhen, P. E., Chidolue, O., Ngozichukwu, B., Fafure, A. F., Ibekwe, K. I. (2024). Incorporating energy efficiency in urban planning: A review of policies and best practices. Engineering Science & Technology Journal, 5 (1), 83–98. https://doi.org/10.51594/estj.v5i1.729
- Rosy Rochmatullah, M., Nur Probohudono, A., Rahmawati, R., Wijayanti Daniar Paramita, R., Badriyah, N. (2023). Local government competitiveness analysis using the perspective of organizational excellence: Evidence from Indonesia. Problems and Perspectives in Management, 21 (2), 356–370. https://doi.org/10.21511/ppm.21(2).2023.35
- Aljabri, B., Aburas, H. M., Alkahtani, M., Almalki, A., Alharthy, A. (2024). Methodological approaches in prioritizing municipal projects: A case study of the municipality of the holy capital (Makkah). Journal of Infrastructure Policy and Development, 8 (15), 9664. https://doi.org/10.24294/jipd9664
- Esposito, G., Terlizzi, A., Guarino, M., Crutzen, N. (2023). Interpreting digital governance at the municipal level: Evidence from smart city projects in Belgium. International Review of Administrative Sciences, 90 (2), 301–317. https://doi.org/10.1177/00208523231167538
- Rezende, D. A., Almeida, G. G. F., Fumagalli, L. A. W. (2024). Strategic Digital City: Multiple Projects for Sustainable Urban Management. Sustainability, 16 (13), 5450. https://doi.org/10.3390/su16135450
- Qiu, B., Dou, Y., Chen, Z. (2024). Optimizing Multi-Stage Project Portfolio Selection Considering Integrating Lifecycle and Interactions. Systems, 12 (10), 414. https://doi.org/10.3390/systems12100414
- Omweri, F. S. (2024). A systematic literature review of e-government implementation in developing countries: Examining urban-rural disparities, institutional capacity, and socio-cultural factors in the context of local governance and progress towards SDG 16.6. International Journal of Research and Innovation in Social Science, 8 (8), 1173–1199. https://doi.org/10.47772/ijriss.2024.808088
- Kaiser, Z. R. M. A. (2024). Smart governance for smart cities and nations. Journal of Economy and Technology, 2, 216–234. https://doi.org/10.1016/j.ject.2024.07.003
- Gasco-Hernandez, M., Nasi, G., Cucciniello, M., Hiedemann, A. M. (2022). The role of organizational capacity to foster digital transformation in local governments: The case of three European smart cities. Urban Governance, 2 (2), 236–246. https://doi.org/10.1016/j.ugj.2022.09.005
- Li, Z., Wu, F., Zhang, F. (2021). A multi-scalar view of urban financialization: urban development and local government bonds in China. Regional Studies, 56 (8), 1282–1294. https://doi.org/10.1080/00343404.2021.1998419
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Tatiana Vorkut, Vitalii Kharuta, Anna Kharchenko, Yurii Lushchai, Yuliia Bozhok, Yuliia Artemchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
