Cинтез та сорбційні властивості композиційних матеріалів на основі нанорозмірного Fe0

Автор(и)

  • Вікторія Юріївна Тобілко Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-1800-948X
  • Борис Юрійович Корнілович Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-6393-6880

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.46580

Ключові слова:

композиційні матеріали, нанорозмірне, сорбційна здатність, сполуки кобальту, реологічні властивості

Анотація

Досліджено фізико-хімічні особливості процесів синтезу композиційних матеріалів на основі нанорозмірного і глинистих мінералів та вивчено їх сорбційну здатність по відношенню до сполук кобальту. Проведено дослідження реологічних властивостей дисперсій палигорськіту, модифікованих нанодисперсним залізом. Показано можливість їх використання при очищенні підземних вод із застосуванням сучасних природоохоронних технологій.

Біографії авторів

Вікторія Юріївна Тобілко, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Асистент

Кафедра хімічної технології кераміки та скла

Борис Юрійович Корнілович, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Член-кореспондент НАН України, професор, доктор хімічних наук,

завідувач кафедри

Кафедра хімічної технології кераміки та скла

Посилання

  1. Gnesin, G. G., Skorohod, V. V. (2008). Neorganicheskoe materialovedenie: entsykloped. izd. v 2 t. Kiev: Naukova dumka, 1: Osnovy nauki o materialah, 1152.
  2. Shabanova, N. A., Popov, V. V., Sarkisov, P. D. (2007). Khimiya i tekhnologiya nanodispersnyh oksidov. Moscow: Akademkniga, 309.
  3. Scott, T. B., Popescu, I. C., Crane, R. A., Noubactep, C. (2011). Nano-scale metallic iron for the treatment of solutions containing multiple inorganic contaminants. Journal of Hazardous Materials, 186 (1), 280–287. doi: 10.1016/j.jhazmat.2010.10.113
  4. Fu, F., Dionysiou, D. D., Liu, H. (2014). The use of zero-valent iron for groundwater remediation and wastewater treatment: A review. Journal of Hazardous Materials, 267, 194–205. doi: 10.1016/j.jhazmat.2013.12.062
  5. Yan, W., Herzing, A. A., Kiely, C. J., Zhang, W. (2010). Nanoscale zero-valent iron (nZVI): Aspects of the core-shell structure and reactions with inorganic species in water. Journal of Contaminant Hydrology, 118 (3-4), 96–104. doi: 10.1016/j.jconhyd.2010.09.003
  6. Cundy, A. B., Hopkinson, L., Whitby, R. L. D. (2008). Use of iron-based technologies in contaminated land and groundwater remediation: A review. Science of The Total Environment, 400 (1-3), 42–51. doi: 10.1016/j.scitotenv.2008.07.002
  7. Zhang, W. (2003). Nanoscale iron particles for environmental remediation: An overview. J. Nanoparticle Res., 5, 323–332.
  8. Li, X., Elliott, D. W., Zhang, W. (2006). Zero-Valent Iron Nanoparticles for Abatement of Environmental Pollutants: Materials and Engineering Aspects. Critical Reviews in Solid State and Materials Sciences, 31 (4), 111–122. doi: 10.1080/10408430601057611
  9. Sun, Y.-P., Li, X.-Q., Zhang, W.-X., Wang, H. P. (2007). A method for the preparation of stable dispersion of zero-valent iron nanoparticles. Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects, 308 (1-3), 60–66. doi: 10.1016/j.colsurfa.2007.05.029
  10. Allabaksh, M. B., Mandal, B. K., Kesarla, M. K., Kumar, K. S. (2010). Preparation of stable zero valent nanoparticles using different chelating agents. J. Chem. Pharm. Res., 5, 67–74.
  11. Gu, C., Jia, H., Li, H., Teppen, B. J., Boyd, S. A. (2010). Synthesis of Highly Reactive Subnano-Sized Zero-Valent Iron Using Smectite Clay Templates. Environ. Sci. Technol., 44 (11), 4258–4263. doi: 10.1021/es903801r
  12. Shi, L., Zhang, X., Chen, Z. (2011). Removal of Chromium (VI) from wastewater using bentonite-supported nanoscale zero-valent iron. Water Research, 45 (2), 886–892. doi: 10.1016/j.watres.2010.09.025
  13. Interstate Technology & Regulatory Council. Permeable Reactive Barriers: Technology Update. PRB-5 (2011). Washington, D.C., 179.
  14. Kornilovych, B. Yu., Sorokin, О. G., Pavlenko, V. M., Koshyk, Yu. I. (2011). Pryrodookhoronni tekhnologii v uranovydobuvnii ta pererobnii promyslovosti. Kiev, 156.
  15. Shi, L., Lin, Y.-M., Zhang, X., Chen, Z. (2011). Synthesis, characterization and kinetics of bentonite supported nZVI for the removal of Cr(VI) from aqueous solution. Chemical Engineering Journal, 171 (2), 612–617. doi: 10.1016/j.cej.2011.04.038
  16. Marchenko, Z. (1971). Fotometricheskoe opredelenie elementov. Мoscow: Мir, 547.
  17. Brindley, G., Brown, G. (1980). Crystal structures of clay minerals and their X-ray indentification. London: Miner. Soc., 496.
  18. Kornilovych, B. Yu., Andrievska, O. R., Plemyannikov, M. M., Spasenova, L. M. (2013). Phizychna khimiya kremnezemu i nanodyspersnyh sylikativ. Kiev: Osvita Ukrainy, 176.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-08-22

Як цитувати

Тобілко, В. Ю., & Корнілович, Б. Ю. (2015). Cинтез та сорбційні властивості композиційних матеріалів на основі нанорозмірного Fe0. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(5(76), 22–27. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.46580

Номер

Том 4 № 5(76) (2015): Прикладна фізика. Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Вікторія Юріївна Тобілко, Борис Юрійович Корнілович

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.