Дослідження залежності каталітичної активності гліцерату калію в реакції переетерифікації жирів від параметрів процесу

Автор(и)

  • Natalia Sytnik Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019, Україна https://orcid.org/0000-0002-3970-086X
  • Igor Demidov Український науково–дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019, Україна https://orcid.org/0000-0001-5854-0833
  • Ekaterina Kunitsa Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5577-7026
  • Viktoria Mazaeva Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019, Україна https://orcid.org/0000-0002-5560-9126
  • Olga Chumak Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-4059-5662

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.71236

Ключові слова:

переетерифікація, каталізатор, пальмовий олеїн, температура плавлення, диференційна скануюча калориметрія, математичне планування

Анотація

Досліджено вплив основних параметрів процесу переетерифікації на каталітичну активність гліцерату калію. В якості модельної речовини використовувався пальмовий олеїн, як параметр відгуку визначалася точка плавлення у відкритому капілярі. Зразки пальмового олеїну, одержані згідно з планом експерименту, досліджено методом диференційної скануючої калориметрії, визначено зміни характеристик плавлення та кристалізації зразків в результаті переетерифікації.

Біографії авторів

Natalia Sytnik, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019

Молодший науковий співробітник

Лабораторія досліджень хімії жирів олійно-жирових виробництв

Igor Demidov, Український науково–дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019

Доктор технічних наук, професор, завідувач лабораторії

Лабораторія досліджень хімії жирів олійно-жирових виробництв

Ekaterina Kunitsa, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, науковий співробітник

Кафедра технології жирів та продуктів бродіння

Viktoria Mazaeva, Український науково-дослідний інститут олій та жирів Національної академії аграрних наук України пр. Дзюби, 2а, м. Харків, Україна, 61019

Молодший науковий співробітник

Лабораторія досліджень хімії жирів олійно-жирових виробництв

Olga Chumak, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доктор філософії, професор

Кафедра технології жирів та продуктів бродіння

Посилання

  1. Voskonyan, O. S. (2012). Osnovnyie napravleniya i etapy sozdaniya emulsionnyh zhirovyh produktov. Maslozhyrovaya promyshlennost, 6, 16–17.
  2. Baykov, V. G. (2007). Klassifikatsiya prirodnyh zhirov i ih himicheskiy sostav. Maslozhyrovaya promyshlennost, 3, 44–45.
  3. Paska, M. Z., Demydov, I. M., Zhuk, O. I. (2013). Tekhnologiya margaryniv ta promyslovykh zhyriv. Lviv: SPOLOM, 187.
  4. Noor Lida Habi Mat Dian, Kalyana Sundram Asman Ismail (2006). Interesterified palm products as hard stock for solid fat formulations. MPOB Informatiom series, 323, 330–331.
  5. Waheed, A., Rasool, G., Asghar, A. (2010). Effect of interesterified palm and cottonseed oil blends on cookie quality. Agriculture and Biology Journal of North America, 1 (3), 402–406. doi: 10.5251/abjna.2010.1.3.402.406
  6. Demydov, I. M., Sytnik, N. S., Gusak, V. A. (2015). Perspektyvni napryamky udoskonalennya pereeeteryfikatsiyi oliy ta zhyriv. Naukovo-praktychnyy zhurnal „Integrovani tekhnolohiyi ta energozberezhennya, 2, 90–95.
  7. Kwok, Q., Acheson, B., Turcotte, R., Janès, A., Marlair, G. (2013). Fire and explosion hazards related to the industrial use of potassium and sodium methoxides. Journal of Hazardous Materials, 250-251, 484–490. doi: 10.1016/j.jhazmat.2013.01.075
  8. Joseph, G. (2007). Combustible dusts: A serious industrial hazard. Journal of Hazardous Materials, 142 (3), 589–591. doi: 10.1016/j.jhazmat.2006.06.127
  9. Nor Aini Idris, Noor Lida Habi Mat Dian (2005). Interesterified palm products as alternatives to hydrogenation. Asia Pac. J. Clin. Nutr., 14 (4), 396–401.
  10. López, D. E., Goodwin, J. G., Bruce, D. A., Furuta, S. (2008). Esterification and transesterification using modified-zirconia catalysts. Applied Catalysis A: General, 339 (1), 76–83. doi: 10.1016/j.apcata.2008.01.009
  11. Bradley, D., Levin, E., Rodriguez, C., Williard, P. G., Stanton, A., Socha, A. M. (2016). Equilibrium studies of canola oil transesterification using a sodium glyceroxide catalyst prepared from a biodiesel waste stream. Fuel Processing Technology, 146, 70–75. doi: 10.1016/j.fuproc.2016.02.009
  12. Pisarello, M. L., Querini, C. A. (2013). Catalyst consumption during one and two steps transesterification of crude soybean oils. Chemical Engineering Journal, 234, 276–283. doi: 10.1016/j.cej.2013.08.109
  13. KoohiKamali, S., Tan, C. P., Ling, T. C. (2012). Optimization of Sunflower Oil Transesterification Process Using Sodium Methoxide. The Scientific World Journal, 2012, 1–8. doi: 10.1100/2012/475027
  14. Martin, R., Ramaswami, S., Ajay, D., Phyllis, S., Yoong, G. H. (2011). Development of sodium alkoxide catalysts from polyols. Saskatchewan. Available at: http://ecommons.usask.ca/bitstream/handle/10388/ETD-2011-07-75/GOK-THESIS.pdf?sequence=3
  15. Golodnjak, V. A., Demidov, I. N., Mazaeva, V. S., Sytnik, N. S., Petik, P. F. (2014). Opredelenie aktivnosti katalizatora himicheskoj pereeterifikacii zhirov. Uralskij nauchnyj vestnik, 8 (87), 187–193.
  16. Bondar, A. G., Statjuha, G. A., Potjazhenko, I. A. (1980). Planirovanie eksperimenta pri optimizacii processov himicheskoj tehnologii. Kyiv: Vishha shkola, 264.
  17. Emelina, A. L. (2009). Differentsialnaya skaniruyuschaya kalorimetriya. Moscow: Laboratoriya himicheskogo fakulteta MGU, 42.
  18. Knothe, G., Dunn, R. O. (2009). A Comprehensive Evaluation of the Melting Points of Fatty Acids and Esters Determined by Differential Scanning Calorimetry. Journal of the American Oil Chemists' Society, 86 (9), 843–856. doi: 10.1007/s11746-009-1423-2
  19. Sytnik, N. S., Demydov, I. M., Kunitsa, K. V. (2016). DoslIdzhennya aktivnostI glitseratu kaliyu yak katalizatoru pereeterifikatsiyi zhiriv za riznih umov provedennya protsesu. Visnik Natsionalnogo tehnichnogo universitetu «KhPI», 12 (1184), 188–193.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-26

Як цитувати

Sytnik, N., Demidov, I., Kunitsa, E., Mazaeva, V., & Chumak, O. (2016). Дослідження залежності каталітичної активності гліцерату калію в реакції переетерифікації жирів від параметрів процесу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(6(81), 33–38. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.71236

Номер

Том 3 № 6(81) (2016): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Natalia Sytnik, Igor Demidov, Ekaterina Kunitsa, Viktoria Mazaeva, Olga Chumak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.