Розробка підходу до формування команд виконавців високотехнологічних проектів на віртуальних приладобудівних підприємствах
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.71493Ключові слова:
високотехнологічний проект, віртуальне приладобудівне підприємство, команда виконавців проекту, оцінювання сценаріївАнотація
Описано підхід до формування команд виконавців високотехнологічних проектів на віртуальних приладобудівних підприємствах. Даний підхід спрямований на зниження в процесі реалізації майбутнього проекту невизначеності, пов'язаної із встановленням відповідності між завданнями проекту, що мають інноваційний характер, і рівнем компетентності потенційних виконавців високотехнологічних проектів. Наведено методику розрахунку ефективності застосування запропонованого підходу в процесі розробки високотехнологічних проектів.
Посилання
- Baranov, M. N., Saakova, L. V., Shmatko, A. D. (2011). Razvitie i gosudarstvennaja podderzhka malogo innovacionnogo predprinimatel'stva v nauchno-tehnicheskoj sfere. SPb.: Izd–vo SZTU, 131.
- Kyzym, M. O., Matjushenko, I. Ju., Shostak, I. V. (2012). Perspektyvy rozvytku informacijno–komunikacijnyh tehnologij i shtuchnogo intelektu v ekonomikah krai'n svitu ta Ukrai'ny: monografija. Kharkiv: VD «INZhEK», 492.
- Martynov, L. M. (2003). Metodologija upravlenija organizacijami v informacionno-kommunikacionnoj srede. SPb.: Izd-vo SPb GUEF, 180.
- Zhilina, A. I. (2002). Etalonnaja model' professional'noj kompetentnosti menedzhera (rukovoditelja). SPb.: IOV RAO, 228.
- Zavgorodnjaja, A. (2001). Upravlenie znanijami v organizacii. Novye znanija, 1, 28–30.
- Zimnjaja, I. A. (2003). Kljuchevye kompetencii – novaja paradigma rezul'tata obrazovanija. Vysshee obrazovanie segodnja, 5, 34–42.
- Larichev, O. I., Moshkovich, E. M. (1996). Kachestvennye metody prinjatija reshenij. Verbal'nyj analiz reshenij. Moscow: Nauka. Fizmatlit, 208.
- Asai, K., Vatada, D., Ivai, S. et. al. (1993). Prikladnye nechetkie sistemy. Moscow: Mir, 392.
- Shafer, G. (1976). A mathematical theory of evidence. Princeton University Press, Princeton, 297.
- Smarandache, F., Dezert, J. (Eds.) (2004). Advances and Applications of DSmT for Information Fusion. Collected Works, American Research Press, Rehoboth, 473 p.
- Kovalenko, I. I., Shved, A. V. (2012). Nekotorye prikladnye zadachi teorii grubyh mnozhestv. Vestnik HNTU, 1 (44), 7–14.
- Shostak, E. I. (2015). Formirovanie komand ispolnitelej vysokotehnologichnyh proektov na innovacionnyh predprijatijah s ispol'zovaniem ekspertnogo ocenivanija scenariev. Vіsnik Nacіonal'nogo tehnіchnogo unіversitetu «HPІ». Serіja: Mehanіko-tehnologіchnі sistemi ta kompleksi, 36 (1145), 57–63.
- Byrne, J. A., Brandt, R., Port, O. (2006). The Virtual Corporation: The Company of the Future will be the Ultimate in Adaptability. International Business Week, 8, 36–41.
- Kievskoe otdelenie Proect Management Institute. Available at: http://www.pmi.org.ua/
- Mejtus, V. (2006). Virtual'nye predprijatija v obshhestve XXI veka. Problemy teorii i praktiki upravlenija, 4,71–81.
- Kuratovskij, K., Mostovskij, A. (1970). Teorija mnozhestv. Moscow: «Mir», 416.
- Strel'chuk, E. A. (2010). Sravnitel'nyj analiz metodov opredelenija urovnej kompetencij IT specialistov v sistemah ocenki personala. Sistemi upravlіnnja, navіgacіi ta zv’jazku, 1 (13), 171–175.
- Slastenin, V. A., Isaev, I. F., Shijanov, E. N. (2002). Pedagogika. Moscow: Izd. centr "Akademija", 576.
- Pegat, A. (2009). Nechetkoe modelirovanie i upravlenie. Moscow: BINOM. Laboratorija znanij, 783–798.
- Zade, L. (1976). Nechetkaja logika: ponjatie lingvisticheskoj peremennoj i ego prilozhenie k prinjatiju priblizhennyh reshenij. Moscow: Mir, 167.
- Orlov, A. I. (2002). Ekspertnye ocenki. Moscow: Ekzamen, 31.
- Kovalenko, I. I., Shved, A. V. (2013). Ekspertnye tehnologii podderzhki prinjatija reshenij: monografija. Nikolaev: Ilion, 216.
- Kitaev, N. N. (1975). Gruppovye ekspertnye ocenki. Moscow: Znanie, 64.
- Saati, T. (1993). Prinjatie reshenij. Metod analiza ierarhij. Moscow: Radio i svjaz', 278.
- Dubois, D., Prade, H. (1986). A set-theoretic view of belief functions. Logical operations and approximations by fuzzy sets. International Journal of General Systems, 12 (3), 193–226. doi: 10.1080/03081078608934937
- Stanovs'kyj, O. L., Kolesnikova, K. V., Lebedeva, O. Ju., Heblov, I. (2015). Dynamic models in the method of proect management. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (3 (78)), 46–52. doi: 10.15587/1729-4061.2015.55665
- Kucherenko, E. I., Drjuk, A. D. (2014). Extension of methods of intelligent control of complex objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (3 (70)), 13–18. doi: 10.15587/1729-4061.2014.26123
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Андрей Павлович Собчак, Elena Shostak, Tamara Tseplyaeva, Olga Popova, Anna Firsova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.