Реалізація парадигми предписанного керування нелінійним об’ектом як задача про максимізацію адекватності

Автор(и)

  • Alexander Trunov Чорноморський національний університет ім. Петра Могили вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, Україна, 54000, Україна https://orcid.org/0000-0002-8524-7840

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.75674

Ключові слова:

предписанне управління, максимізація адекватності, додаткові рівняння у задачі оптимального керування

Анотація

Запропоновано нову реалізацію парадігми предписанного керування на прикладі векторної моделі у вигляді нелінійної нестаціонарної системи диференційних рівнянь першого порядку. Поставлена задача мінімізації квадрату відхилень як задача максимізації одного з критеріїв адекватності – точності. Виведені два додаткові рівняння, які реалізують максимізацію адекватності за двома додатковими її критеріями: глубина та повнота. Продемонстровано, що вирази розв’язків співпадають з виразами часткового випадку – методу скоросного градієнту. Виведено нормы похибки

Біографія автора

Alexander Trunov, Чорноморський національний університет ім. Петра Могили вул. 68 Десантників, 10, м. Миколаїв, Україна, 54000

Кандидат технічних наук, доцент, перший проректор

Кафедра автоматизації та компьютерно-інтегрованих технологій

Посилання

  1. Blekhman, Y. Y., Fradkov, A. L. (2001). Upravlenye mekhatronnуmy vybratsyonnуmy ustanovkamy. Sankt-Peterburg: Nauka, 85.
  2. Bryllyuеn, L. (1960). Nauka y teoryya ynformatsyy. Moscow: Fyzmathyz, 392.
  3. Butkovskyy, A. H., Samoylenko, Yu. Y. (1984). Upravlenye kvantovo-mekhanycheskymy protsessamy. Moscow: Nauka, 256.
  4. Bak, P. E., Yoshino, R. (2000). A Dynamical Model of Maxwell's Demon and Confinement Systems. Contributions to Plasma Physics, 40 (3-4), 227–232. doi: 10.1002/1521-3986(200006)40:3/4<227::aid-ctpp227>3.0.co;2-y
  5. Blekhman, I. I. (Ed.) (2004). Selected Topics in Vibrational Mechanics. Series on Stability, Vibration and Control of Systems, Series A. Singapore: World Scientific, 440. doi: 10.1142/9789812794529
  6. Brockett, R. W.; Martin, C., Hermann, R. (Eds.) (1977). Control theory and analytical mechanics In Geometric Control Theory. Vol. VII. Lie Groups. Brookline, MA: Mat. Sci. Press, 1–48.
  7. Valyev, K. A., Kokyn, A. (2000). Kvantovуy komp'yuter: mechta yly real'nost'? Yzhevsk: RKhD, 352.
  8. Gabor, D. (1953). Communication theory and physics. Transactions of the IRE Professional Group on Information Theory, 1 (1), 48–59. doi: 10.1109/tit.1953.1188558
  9. Gubarenko, G. V., Ovezgel'diev, A. O., Petrov, E. G. (2013). Modeli i metody upravlenija ustojchivym razvitiem social'no-jekonomicheskih sistem. Kherson: Iz-vo Grin', 252.
  10. Karu, T. (2003). Low-Power Laser Therapy. Chep. 48. Biomedical Photonics Handbook. CRC Press, 1787. doi: 10.1201/9780203008997.ch48
  11. Karu, T. I. (2008). Mitochondrial Signaling in Mammalian Cells Activated by Red and Near-IR Radiation. Photochemistry and Photobiology, 84 (5), 1091–1099. doi: 10.1111/j.1751-1097.2008.00394.x
  12. Kadomtsev, B. B. (1994). Dynamics and information. Physics-Uspekhi, 37 (5), 425–499. doi: 10.1070/pu1994v037n05abeh000109
  13. Kadomtsev, B. B. (1999). Dynamyka y ynformatsyya. Moscow: Red. zhurn. "Uspekhy fyzycheskykh nauk", 400.
  14. Kilin, S. Y. (1999). Quantum information. Physics-Uspekh, 42 (5), 435–452. doi: 10.1070/pu1999v042n05abeh000542
  15. Kozeev, V. A. (1985). Povуshenye bezotkaznosty y tochnosty nelyneynуkh system upravlenyya. Leningrad: Еnerhoatomyzdat, 127.
  16. Kondratenko, Y. P., Sidenko, Ie. V. (2012). Correction of the Knowledge Database of Fuzzy Decision Support System with Variable Structure of the Input Data. Minsk: Publ. Center of BSU, 56–61.
  17. Kondratenko, Y. P., Korobko, V. V., Korobko, O. V. (2013). Distributed computer system for monitoring and control of thermoacoustic processes. IEEE 7th International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems (IDAACS), 249–253. doi: 10.1109/idaacs.2013.6662682
  18. Kondratenko, Y., Klymenko, L., Kondratenko, V., Kondratenko, G., Shvets, E. (2013). Slip Displacement Sensors for Intelligent Robots: Solutions and Models. 2013 IEEE 7th International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems (IDAACS), 861–866. doi: 10.1109/idaacs.2013.6663050
  19. Kryuchkovskiy, V. V., Petrov, E. G., Brynza, N. A. (2010). Informativnaya predpochtitelnost statisticheskoy formy predstavleniya iskhodnykh dannykh v usloviyakh intervalnoy neopredelennosti. Computer science. Telecommunications and control systems, 4 (103), 11–18.
  20. Кhodakov, V. E., Vezumskiy, A. K. (2013). Kharakternye osobennosti odnogo klassa sotsial'no-ekonomicheskikh system. Problemi Іnformatsіynikh, 2 (014), 10–14.
  21. Landauer, R. (1996). Minimal Energy Requirements in Communication. Science, 272 (5270), 1914–1918. doi: 10.1126/science.272.5270.1914
  22. H. S. Leff, A. F. Rex (Eds.) (1990). Maxwell's Demon: Entropy, Information, Computing. New York: Random House.
  23. Neymark, Yu. Y., Landa, P. S. (1987). Stokhastycheskye y khaotycheskye kolebanyya. Moscow: Nauka, 424.
  24. Ott, E., Grebogi, C., Yorke, J. A. (1990). Controlling chaos. Physical Review Letters, 64 (11), 1196–1199. doi: 10.1103/physrevlett.64.1196
  25. Poplavskyy, R. P. (1981). Termodynamyka ynformatsyonnуkh protsessov. Moscow: Nauka, 255.
  26. Реiеrls, R. (1983). Postroenie fizicheskikh modeley. Uspekhi fizicheskikh nauk, 140 (6), 315. doi: 10.3367/ufnr.0140.198306d.0315
  27. Petrov, E. G. Brynza, N. A. (2013). Sintez modeli prinyatiya investitsionnykh resheniy v usloviyakh mnogokriterial'nosti. Problemi Іnformatsіynikh tekhnologіy, 14, 6–25.
  28. Stratonovych, R. L. (1975). Teoryya ynformatsyy. Moscow: Sov. radyo, 424.
  29. Stratonovych, R. L., Polyakova, M. S. (1981). Еlementу molekulyarnoy fyzyky, termodynamyky y statystycheskoy fyzyky. Moscow: Yzd-vo MHU, 176.
  30. Solodovnikov, V. V. (1951). Sintez korrektiruyushchikh ustroystv sledyashchikh sistem pri tipovykh vozdeystviyakh. Avtomatika i telemekhanika, 5, 352–388.
  31. Szilard, L. (1929). Über die Entropieverminderung in einem thermodynamischen System bei Eingriffen intelligenter Wessen. Zeitschrift for Physik, 53 (11-12), 840–856. doi: 10.1007/bf01341281
  32. Trunov, A. N. (2011). Recurrence approximation in problems of modeling and design. Monografy, Mykolayiv:Petro Mohyla BSSU, 272.
  33. Trunov, A. N. (2013). Intellectualization of the models’ transformation process to the recurrent sequence. European Applied Sciences, Ort Publishing, 9 (1), 123–130.
  34. Trunov, A. N. (2016). Peculiarities of the interaction of electromagnetic waves with bio tissue and tool for early diagnosis, prevention and treatment. 2016 IEEE 36th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO), 169–174. doi: 10.1109/elnano.2016.7493041
  35. Trunov, A. N. (2014). Application of the recurrent approximation method to synthesis of neuron net for determination the hydrodynamic characteristics of underwater vehicles. Problem of Information Technology, Journal, 02 (016), 39–47.
  36. Trunov, A. N. (2014). The formation of unified method of technological process effectiveness evolution. Problemi іnformatsіynikh tekhnologіy, 14, 104–108.
  37. Trunov, O. M. (2015). An adequacy criterion in evaluating the effectiveness of a model design process. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (4 (73)), 36–41. doi: 10.15587/1729-4061.2015.37204
  38. Trunov, A. N. (2015). Maximization of adequacy as the tool of formulation and improving of model. Problem of Information Technology, Jornal, 01 (017), 70–76.
  39. Trunov, A. N. (2015). Modernization of means for analysis and solution of nonlinear programming problems. Metody Ilościowe w Badaniach Ekonomicznych, 16 (2), 133–141.
  40. Turchyn, V. F. (2000). Fenomen nauky: Kybernetycheskyy podkhod k еvolyutsyy. Мoscow: ЕTS, 368.
  41. Fradkov, A. L., Yakubovskyy, O. A. (Eds.) (2003). Upravlenye molekulyarnуmy y kvantovуmy systemamy. Мoscow – Yzhevsk: Ynstytut komp'yuternуkh yssledovanyy, 416.
  42. Fradkov, A. L. (2003). Kybernetycheskaya fyzyka. Sankt-Peterburg: Nauka, 208.
  43. Fradkov, A. L. (2005). O primenenii kiberneticheskikh metodov v fizike. Uspekhi Fizicheskih Nauk, 175 (2), 113–138. doi: 10.3367/ufnr.0175.200502a.0113
  44. Fradkov, A. L., Pogromsky, A. Yu. (1998). Introduction to Control of Oscillations and Chaos. World Scientific Series on Nonlinear Science Series A. doi: 10.1142/9789812798619
  45. Fradkov, A. (1999). Exploring nonlinearity by feedback. Physica D: Nonlinear Phenomena, 128 (2-4), 159–168. doi: 10.1016/s0167-2789(98)00322-4
  46. Kholevo, A. S. (2002). Vvedenye v kvantovuyu teoryyu ynformatsyy. Moscow: Yzd-vo MTsNMO, 128.
  47. Zaychenko, J. P. (2000). Operational Research. Kyiv, 688.
  48. Naeser, M. A., Hamblin, M. R. (2015). Traumatic Brain Injury: A Major Medical Problem That Could Be Treated Using Transcranial, Red/Near-Infrared LED Photobiomodulation. Photomedicine and Laser Surgery, 33 (9), 443–446. doi: 10.1089/pho.2015.3986
  49. Selivanov, A., Fradkov, A., Fridman, E. (2015). Passification-based decentralized adaptive synchronization of dynamical networks with time-varying delays. Journal of the Franklin Institute, 352 (1), 52–72. doi: 10.1016/j.jfranklin.2014.10.007
  50. Fradkov, A. L. (2011). International conferences in control systems: Traditions and trends. Automation and Remote Control, 72 (1), 160–163. doi: 10.1134/s0005117911010139
  51. Dzhunusov, I. A., Fradkov, A. L. (2011). Synchronization in networks of linear agents with output feedbacks. Automation and Remote Control, 72 (8), 1615–1626. doi: 10.1134/s0005117911080029

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-30

Як цитувати

Trunov, A. (2016). Реалізація парадигми предписанного керування нелінійним об’ектом як задача про максимізацію адекватності. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(4(82), 50–58. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.75674

Номер

Том 4 № 4(82) (2016): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Alexander Trunov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.