Оцінка в'язкості суміші кам'яновугільних смол газозбірникового та холодильникового циклів на основі реометричних вимірів та емпіричних залежностей
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.75736Ключові слова:
в’язкість суміші, емпіричні залежності, смола газозбірникового та холодильникового циклівАнотація
Наведено результати експериментального визначення в'язкості смол газозбірникового і холодильникових циклів при їх змішуванні. Було виміряно значення динамічної в'язкості газозбірникової і холодильникової смоли при змішуванні в інтервалі температур 55–80 оС. Температурна залежність більш виражена для більш в’язких сумішевих композицій. Встановлено аномальне зниження в'язкості від прогнозованих значень за емпіричними залежностями при додаванні 5–20 % мас. холодильникової смоли до газозбірникової
Посилання
- Gogoleva, T., Shustikov, V. (1992). Chemistry and technology of processing of coal tar. Moscow: Metallurgy, 256.
- Kaufman, A., Kharlampovich, G. (2005). Technology of coke production. Ye: VUHIN NCA, 288.
- Kryachuk, V., Olchov, V., Lutokhin, N., Ekgaus, V. (2006). The primary cooling of coke oven gas. It’s purification from tar and naphthalene on electrostatic precipitators. Coke and Chemistry, 12, 19–21.
- Bannikov, L., Shustikov, V., Pasternak, A., Skripchenko, N., Kleshnya, G. (2015). Coal tar and coke oven gas condensate emulsion formation, physical and chemical properties, ways of use and destruction intensification. Journal of Coal Chemistry, 3, 37–43.
- Bannikov, L., Pasternak, A., Pokhylko, A., Pilipenko, V. (2015). Emulsion rheological behavior for gaseous phase of primary coke oven gas cooler. Coke and Chemistry, 8, 27–32.
- Schramm, G. (2003). Bases practical rheology and rheometry. Moscow: KolosS, 312.
- Krasulia, M., Shustikov, V. (1991). Influence of the composition on the viscosity of the coal tar. Chemistry of solid fuel, 3, 77–81.
- Hugaboom, D. A., Powers, S. E. (2002). Recovery of Coal Tar and Creosote from Porous Media: The Influence of Wettability. Ground Water Monitor Remediation, 22 (4), 83–90. doi: 10.1111/j.1745-6592.2002.tb00774.x
- Scholes, G. C., Gerhard, J. I., Grant, G. P., Major, D. W., Vidumsky, J. E., Switzer, C., Torero, J. L. (2015). Smoldering Remediation of Coal-Tar-Contaminated Soil: Pilot Field Tests of STAR. Environmental Science & Technology, 49 (24), 14334–14342. doi: 10.1021/acs.est.5b03177
- Maloka, I. E., Hashim, E. T., Hasaballah, A. A. (2004). A Correlation for Temperature Effect on Coal Tar Pitches and Refined Tars Viscosity. Petroleum Science and Technology, 22 (11-12), 1427–1433. doi: 10.1081/lft-200027830
- Shi, Q., Zhang Z., Cao, X., Gu, K. (2014). Measuring and analyzing on viscosity–temperature characteristic of high temperature coal tar. Journal of China Coal Society, 9 (11), 2335–2339.
- Cui, D., Xu, C., Chung, K. H., Shi, Q. (2015). Potential of Using Coal Tar as a Quenching Agent for Coal Gasification. Energy Fuels, 29 (11), 6964–6969. doi: 10.1021/acs.energyfuels.5b01524
- Yu, P., Fang, M., Tang, W., Luo, Z. (2013). Viscosity reduction of coal tar from fluidized bed pyrolysis. J Fuel Chem Technol., 41 (01), 26–32.
- Zhmud, B. (2014). Viscosity blending equations. Lube Magazine, 06, 24–29.
- Fletcher, T. H., Kerstein, A. R., Pugmire, R. J., Solum, M. S., Grant, D. M. (1992). Chemical percolation model for devolatilization. 3. Direct use of carbon-13 NMR data to predict effects of coal type. Energy Fuels, 6 (4), 414–431. doi: 10.1021/ef00034a011
- Pyshyev, S., Grytsenko, Y., Bilushchak, H., Pyshyeva, R., Danyliv, N. (2015). Production of Indene-coumarone Resins as Bitumen Modifiers. Petroleum and Coal Petroleum and Coal, 57, 303–314.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Alexander Pasternak, Leonid Bannikov, Anna Smirnova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.